Постанова 4855 № 640/13924/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13924/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Вінокурової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Атріа Буд» (далі - ТОВ «Атріа Буд», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2020 року №0033925104. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація спірної накладної відбулася помилково, а тому TOB «Атрія Буд» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №19 від 29 листопада 2019 року. Відтак, застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач вважає протиправним, а спірне податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2020 року №0033925104 таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2020 адміністративний позов задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 16 березня 2020 року №0033925104. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, відповідач зазначає, що позивачем порушено встановлені ПК України граничні строки реєстрації податкових накладних, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Водночас, отримавши акт камеральної перевірки, позивач не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 86.7 статті 86 ПК України та не подав заперечення на акт, у зв`язку із чим відповідачем було винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення. Зазначене, на переконання відповідача, свідчить про хибність висновків суду першої інстанції про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідача у встановлений судом строк не скористався. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що за результатом аналізу Єдиного реєстру податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрія Буд» встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна № 16 від 05 листопада 2019 року зареєстрована 02 грудня 2019 року, кількість днів затримки складає 2 дні (акт камеральної перевірки № 365/10-36-51/42771532 від 20 січня 2020 року). На підставі висновків акту камеральної перевірки № 365/10-36-51/42771532 від 20 січня 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 березня 2020 року № 0033925104, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрія Буд» застосовано штраф у розмірі 33350,00 грн. Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України. За змістом підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Як установлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Де Марін» (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атрія Буд» (Сторона-2) 01 листопада 2019року був заключений Договір № ГДМ-АБ/ФД про надання поворотної фінансової допомоги (належним чином завірена копія додана до матеріалів справи), предметом якого є: Сторона-1 надає Стороні-2 у користування поворотну фінансову допомогу (надалі за текстом - Допомога), а Сторона-2 зобов`язується повернути Стороні-1 отриману Допомогу в строк та на умовах, визначених цим Договором. Поняття «Допомога» Сторони розуміють відповідно до визначення, передбаченого пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, а саме - це сума грошових коштів в національній валюті України, що надаються Стороні-2 у користування за цим Договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Відповідно до п. 2.1. статті 2 даного договору сума Допомоги, що надається Стороні- 2 Стороною-1 на підставі цього Договору, становить 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ. Допомога надається в національній валюті України - гривні на безоплатній основі. Відповідно до п. 2.2. статті

2. Сторона-1 надає Допомогу у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони-2 протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати укладення цього Договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Де Марін» 05 листопада 2019 року перерахувало на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрія Буд» (п/р НОМЕР_1 в АБ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 305299) суму 2 001 000,00 ( два мільйони одна тисяча грн. 00 копійок) гривень (належним чином завірена копія виписки банку міститься в матеріалах справи). В призначенні платежу було помилково вказано «Аванс за роботи згідно Дог.ген.підряду NAB-ГДМ від 01.07.2019р. У сумі 1667500.00 грн., ПДВ - 20 % 333500.00 грн.» про що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Де Марін» 29 листопада 2019 року листом №29/11/2019-1 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Атрія Буд» (належним чином завірена копія листа додана). Відповідно до даного листа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Де Марін» просить в платіжному дорученні №48 від 05 листопада 2019 року на суму 2 001 000,00 (два мільйони одна тисяча грн. 00 копійок) гривень, що була перерахована з р/р № НОМЕР_2 в AT КБ «Приватбанк» на рахунок одержувача TOB «АТРІА БУД» в графі призначення платежу вважати вірним: «Надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № ГДМ-АБ/ФД від 01 листопада 2019 року, без ПДВ». Отже, позивач наголошує, що кошти на рахунок TOB «Атрія Буд» були отриманні як «Допомога», яку Сторони розуміють відповідно до визначення, передбаченого пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, а саме - це сума грошових коштів в національній валюті України, що надаються Стороні-2 у користування за цим Договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. TOB «Атрія Буд» було помилково сформовано податкову накладну № 16 від 05 листопада 2019 року та зареєстровано її в ЄРПН 02 грудня 2019 року (належним чином завірена копія податкової накладної та квитанції про її реєстрацію містяться в матеріалах справи). Визначивши помилку при реєстрації податкової накладної №16 від 05 листопада 2019 року TOB «Атрія Буд» виписано та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування № 19 від 29 листопада 2019 року (належним чином завірена копія розрахунку коригування та квитанції про її реєстрацію міститься в матеріалах справи). Таким чином, зазначене підтверджує відсутність проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №16 від 05 листопада 2019 року, оскільки відсутній факт постачання товарів/послуг. У свою чергу, відповідачем доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №16 від 05 листопада 2019 року не надано. Отже, оскільки податкова накладна №16 від 05 листопада 2019 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, колегія суддів уважає правильними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності застосування штрафу до Товариства за порушення строку реєстрації зазначеної накладної. Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи оскаржуваний акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко