LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/14938/20

від 16.03.2021 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14938/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому позивачі просили: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов`язані зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на яку претендує ОСОБА_1 , площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та кадастрового номеру 1221486200:01:013:0239, перенесення цього кадастрового номера в архів та закриття Поземельної книги; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:01:013:0239 та Поземельну книгу шляхом внесення відповідних відомостей про об`єкт в Державний земельний кадастр; визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, пов`язані зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на яку претендує ОСОБА_2 , площею 0,1 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та кадастрового номеру 1221486200:01:013:0240, перенесення цього кадастрового номера в архів та закриття Поземельної книги; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_2 державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, площею 0,1 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:01:013:0240 та Поземельну книгу шляхом внесення відповідних відомостей про об`єкт в Державний земельний кадастр. Судом першої інстанції було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. До суду 28.12.2020 від представника Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки спірні земельні ділянки входять до складу земель, на які видавався Державний акт Б № 009254 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,0 га під індивідуальну забудову обласній лікарні ім. І.І. Мечнікова на підставі рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 12.09.1991. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки спір носить приватно-правовий характер. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Зазначають, що позов пред`явлений до суб`єкта владних повноважень, який вчинив певні дії з порушенням законодавчо встановленої процедури. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що ключовою складовою справи адміністративної юрисдикції є публічно-правовий характер спірних правовідносин, тобто внаслідок допущення бездіяльності, вчинення дій або прийняття рішення суб`єктом владних повноважень відбувається порушення прав та інтересів особи в сфері публічних правовідносин. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (майнового чи немайнового), конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні іншої особи на підставі державного акту серії Б № 009254 на право постійного користування. Суд дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивачів з правомірністю набуття КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» права користування на земельні ділянки. В обґрунтування апеляційної скарги позивачі зазначають про помилковість висновків суду першої інстанції, адже судом не враховано, що земельні ділянки, на які претендують позивачі, не належать останнім на праві приватної власності, відповідачем не доведено, що земля КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» перетинається зі спірними земельними ділянками, оскільки документація щодо встановлення меж земельної ділянки відсутня. Вимоги позивачів не є похідними від спору щодо майна, оскільки скасування державної реєстрації земельних ділянок, на які вони претендують, не призвело до скасування права власності на земельні ділянки. Крім того, земельна ділянка не зареєстрована в Реєстрі прав на нерухоме майно й за КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова», а тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів встановила, що позивачі раніше зверталися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-1855/15-19-сг від 19.07.2019 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:01:013:0239 і зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити відповідний проект землеустрою, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-1856/15-19-сг від 19.07.2019 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального садівництва, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:01:013:0240 і зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області затвердити відповідний проект землеустрою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 в адміністративній справі № 160/8690/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, у задоволенні позову відмовлено. Під час розгляду наведеної справи суди встановили, що земельні ділянки, на які претендують позивачі на території Новоолександрівської сільської ради, кадастрові номери 1221486200:01:013:0239 та 1221486200:01:013:0240, входять до складу земельної ділянки площею 4,0 га, на яку КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова» виданий державний акт на право користування землею серія Б № 009254 від 1992 року». Також суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2019 у справі № 175/312/17 підтверджено право постійного користування КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова» земельною ділянкою площею 4,0 га на підставі державного акту серії Б № 009254, виданого Дніпропетровською районною радою. Доводи позивачів зводяться по своїй суті до не погодження з висновками про підтвердження права цивільного щодо володіння та користування Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею імені І. І. Мечникова земельною ділянкою, а також до не доведення з боку відповідача та не встановлення судом в межах розгляду даної адміністративної справи накладення бажаних (спірних) земельних ділянок на загальний масив земельної ділянки КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. І. Мечникова». Натомість суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріали справи підтверджують право іншої особи на користування спірними земельними ділянками. За приписами ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Враховуючи, що в даній справі оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень, вчинені щодо земельних ділянок, які входять до загального масиву земельної ділянки, яка перебуває у законному користуванні третьої особи, і позивачі вважають що саме ця обставина позбавляє їх можливості в подальшому отримати бажані земельні ділянки, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що спір не є публічно-правовим і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року в адміністративній справі № 160/14938/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 16 березня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 16 березня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»