LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС320/5868/16

від 17.03.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишити без руху.

Ухвала 17 березня 2021 року м. Київ справа № 320/5868/16 провадження № 61-1379ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення суми виконавчого збору, ВСТАНОВИВ: 23 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2021 року ці недоліки було усунуто, а саме: подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточнену касаційну скаргу. Разом з тим, на підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Постанова Запорізького апеляційного суду ухвалена 22 грудня 2020 року (повне судове рішення складено 23 грудня 2020 року). Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 23 січня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 22 січня 2021 року. У клопотанні, яке міститься в уточненій касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що не була присутня при проголошенні постанови апеляційним судом, оскаржена постанова була направлена з порушенням строків на оскарження, що підтверджується датою і підписом при отриманні. Також ОСОБА_1 зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду складений 23 грудня 2020 року, касаційна скарга здана до поштового відділення 23 січня 2021 року, тобто строк не пропущений. Однак, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення пропущеного строку на звернення з касаційною скаргою та надає висновок спеціаліста Запорізької обласної клінічної лікарні про те, що вона знаходилась на лікуванні у зв`язку із хворобою, пошкоджений хребет, інвалідність ІІ групи. На підтвердження указаних обставин, суду надано копію консультаційного висновку спеціаліста Запорізької обласної клінічної лікарні від 28 грудня 2020 року. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). У частинах другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки надана копія консультаційного висновку спеціаліста Запорізької обласної клінічної лікарні від 28 грудня 2020 року не підтверджує перебування ОСОБА_1 на лікуванні, а лише свідчить про надану їй консультацію. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що постанова апеляційного направлена з порушенням строків на оскарження, однак не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (конверт, копії матеріалів справи, довідка суду, тощо), на підставі яких ОСОБА_1 мала б право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 3902 ЦПК України. На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази. Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Крат

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»