Ухвала КЦС ВС № 701/868/20

Ухвала 09 березня 2021 року м. Київ справа № 701/868/20 провадження № 61-19365св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - Приватне підприємство «Лавіта», відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року у складі судді Костенка А. І. та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Новікова О. М., Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., ВСТАНОВИВ: Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, заяву задоволено. Заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне майно щодо комплексу, об`єкту нежитлової нерухомості, номер об`єкта в РПВН 5485229, що знаходяться на АДРЕСА_1 . Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди виходили із співмірності заявлених вимог позову заходам забезпечення. У грудні 2021 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Касаційна скарга мотивована тим, що у спорах за участю банків, в яких введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, зокрема щодо виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними відносно інших законодавчих актів. У сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується. Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію такого майна, зокрема шляхом його продажу на аукціоні. Згідно з частиною шостою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Крім того, судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 645/5064/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 640/20555/19, від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 29 січня 2020 року у справі № 280/4367/19. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили. Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Підстави для виклику сторін відсутні. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: справу за заявою Приватного підприємства «Лавіта» про забезпечення позову в справі за позовом Приватного підприємства «Лавіта» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_1 , про припинення іпотеки, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року призначити до судового розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська