Постанова 4807 № 333/630/20

Дата документу 10.03.2021 Справа № 333/630/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/630/20 Головуючий у 1-й інстанції: Наумова І.Й. Провадження №22-ц/807/249/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В,, Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання незаконними дії службових осіб банківських установ, зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним виконавчого напису приватного нотаріуса, визнання дії приватного нотаріуса незаконними, повернення пенсійних грошових коштів, - В С Т А Н О В И В: В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», приватного виконавця виконавчого округу місто Києва Юхименко Ольги Леонідівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання незаконними дії службових осіб банківських установ, зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним виконавчого напису приватного нотаріуса, визнання дії приватного нотаріуса незаконними, визнання порушення прийнятої присяги приватним нотаріусом, визнання незаконними дії приватного виконавця, визнання офіційного документу (листа), виданого Міністерством юстиції України незаконним та неправдивим, повернення пенсійних грошових коштів. Свої вимоги він обґрунтував тим, що 20 вересня 2016 року підписав Заяву №200712211101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» і Заяву на приєднання до Договору страхування №СС7122111, на підставі якої він отримав у позику грошові кошти у вигляді Кредитного ліміту в розмірі 4800,00 гривень. У ОСОБА_1 , як у клієнта Банку, по об`єктивним і суб`єктивним причинам виникли порушення зобов`язань по Договору зі сплати обов`язкового платежу по основному боргу перед Банком. В телефонних розмовах з працівниками Банку ним підтверджувалася заборгованість. На адресу ОСОБА_1 . Банком направлялася Письмова вимога про необхідність погашення заборгованості по кредитному договору в загальному розмірі 11 886, 27 грн в строк до 28 травня 2019 року. Проте, жодних документів і даних з карткового рахунку про суму позики, нарахування процентів на позику, суми комісій, штрафів і пені, які могли б роз`яснити розмір заборгованості 11 886, 27 грн з позики в розмірі 4 800,00 грн, отриманих клієнтом в Банку, не було зазначено та не було долучено жодних виписок з карткового рахунку до Письмової вимоги. 26 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голови правління Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з претензією-проханням надати виписку всіх наданих послуг банку і виконаних кредитних операцій по наданню клієнту позики або оплати отриманих у власність клієнтом продуктів, послуг чи речей, оплачених позичальником з карткового рахунку і по яких можуть нараховуватися відсотки. 17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 особисто звернувся в Запорізький офіс АТ «ПУМБ» з проханням про надання виписки по його рахунку, яку було йому надано, проте як встановлено з наданої виписки, завіреної круглою печаткою і підписом ОСОБА_2 , сума заборгованості завищена на 350, 85 грн. Проте, Розрахунки заборгованості боржника перед кредитором приватний нотаріус сприйняв як безспірні і вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості в розмірі 12 623, 53 грн із ОСОБА_1 , всупереч вимог Закону України «Про нотаріат». 24 січня 2020 року ОСОБА_1 виявив, що з його пенсійного банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у відділенні ТВБВ №10007/0197 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» було конфісковано 21 січня 2020 року залишок грудневої пенсії у розмірі 35, 32 грн і вся сума місячної пенсії за січень 2020 року у розмірі 2 801, 28 грн, які надійшли 23 січня 2020 року і були конфісковані. Кінцевий баланс по пенсійному банківському рахунку, у Виписці по картковому рахунку за період з 25 грудня 2019 року по 24 січня 2020 року вказано мінус 11 449, 28 грн. В подальшому позивачу стало відомо, що на його кошти на вищезазначеному розрахунковому рахунку накладений арешт на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київського міського нотаріального округу Юхименко О.Л. ВП № 59558711 від 02.01.2020 року, в межах виконання виконавчого напису № 15089, виданого 26.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « Перший Український міжнародний Банк» заборгованості по кредитному договору № 200712211101 від 20.09.2016 року та витрати за вчинення виконавчого напису, у загальному розмірі 12623.53 грн. Зазначає, що про підстави для конфіскації всіх його пенсійних коштів з пенсійного банківського рахунку, яка фактично проведена 21.01.2020 р. і 23.01.2020 р., його не повідомлено, не ознайомлено і офіційних документів суду на конфіскацію його приватного майна, рухомого майна, його пенсійних грошових коштів не надано. Ні кредитор, стягувач і обтяжувач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ні посадові особи, які наділені повноваженнями щодо прийняття рішень про примусове стягнення і обтяження рухомого майна, що належить фізичній особі, приватний нотаріус, який видав виконавчий документ, і приватний виконавець, не виконали, проігнорували і грубо порушили права боржника і клієнта, свої обов`язки, передбачені Законом і Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Позивач вважає, що службові особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грубо порушили Закон України « Про виконавче провадження», абзац 4 і абзац 5 частини 2 статті 70 « Розмір відрахувань» із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника», оскільки з пенсії не може бути відраховано не більше як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї ( аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більше як 20 відсотків пенсії. Службові особи АТ « Державний ощадний банк України» протиправно проігнорували норми ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке не може бути звернено стягнення», частини першої» « Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Додатку до цього Закону. Отже, службові особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» при виконанні вищевказаної постанови приватного виконавця про накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку проігнорували вимоги ч.ч. 5, 6 ст. 41, ч. 1 ст. 57, ст.ст. 3, 19, 21, 60, 68 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України, ст. 55, ч. 3 ст. 68, абз. 4, 5 ч. 2 ст. 70, Закону України «Про виконавче провадження». Із урахуванням зазначеного просив суд: 1) прийняти рішення суду про юридичну відповідальність АТ «Перший Український Міжнародний Банк» у відповідності до норм прямої дії статті 60 і статті 68 Конституції України, а саме: а) визнати юридичну відповідальність Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, за порушення конституційних прав людини, громадянина і клієнта банку, підбурення діями до порушення прав приватної власності б) визнати незаконними дії службових осіб Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, про ігнорування правових вимог частини 1 статті 57 Конституції України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», пунктів 3, 4 і 5 частини першої статті 56, та Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20.09.2016 року, пункти 4.1.1. і 5.2.4., та пункти 6.1 і 6.7 Розділу II. 2) прийняти рішення суду про юридичну відповідальність приватного нотаріуса Хара Наталії Станіславівни, а саме: а) визнати незаконним і не дійсним вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною виконавчий документ «Виконавчий напис № 15089 виданий 26.06.2029»; б) визнати незаконними дії по порушенню приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вимог законодавства при вчиненні нотаріальної дії «Виконавчий напис № 15089 виданий 26.06.2029», в тому числі визнати незаконними порушення: норм прямої дії Конституції Україн (254к/96-ВР). які визначені в в частині 1 статті 57, в статті 21, в частині першій і частині другій статті 22, в статті 3, в статті 8 і в статті 19, в статті 60 і в статті 68; норм Цивільного кодексу України, які визначені в пункті 2 частини 1 статті 3, в статті 18 і в частині першій статті 27; норм ЗУ «Про нотаріат», які визначені в статті 2, в статті 5, в статті 6, в статті 7, в частині першій статті 43, а також в статті 47, в статті 87 і в статті 88; норм ЗУ «Про виконавче провадження», які визначені в статті 2; норм ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які визначені в частині другій статті 3; в) визнати порушення прийнятої присяги нотаріуса приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною; д) зобов`язати Міністерство юстиції України за порушення присяги нотаріуса, частина 2 статті 6 ЗУ «Про нотаріат», звільнити приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталію Станіславівну від виконання обов`язків нотаріуса, визначених у статті 5 цього Закону, і у відповідності до процедури статті 12 цього Закону прийняти Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. 3) прийняти рішення суду про юридичну відповідальність приватного виконавця Юхименко Ольгою Леонідівною: а) визнати незаконними і не дійсними вчинені приватним виконавцем виконавчий округ місто Київ Юхименко Ольгою Леонідівною виконавчі документи: Постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2019 ВП № 59558711 м. Київ, з виконання виконавчого документу «Виконавчий напис № 15089 від 26.06.26.06.2019», що видав приватний нотаріус КМНО Хара Н.С.; Постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16.07.2019 ВП № 59558711 м. Київ, у сумі 1262,35 грн.; Постанову про арешт коштів боржника ВП№59558711 від 02.01.2020, в/н №15089 вид. 26.06.2019, в межах суми 14285,88 грн., на підставі якої були арештовані 21 січня 2020 р. і конфісковані 21.01.2020 р. з пенсійного рахунку пенсіонера ОСОБА_1 у відділенні ТВБВ №10007/0197 філії - ЗОУ АТ «Ощадбанк» залишок коштів на пенсійному рахунку в сумі 35,32 гривні грудневої пенсії і повністю конфіскована 23.01.2020 вся сума місячної пенсії за січень 2020 року, яка зарахована на пенсійний рахунок 23.01.2020 в сумі 2 801,28 грн і одразу конфіскована 23.01.2020 р. з пенсійного рахунку в сумі 2 801,28 грн.. б) визнати незаконними дії по порушенню вимог законодавства приватним виконавцем виконавчий округ місто Київ Юхименко Ольгою Леонідівною при вчиненні виконавчих дій «Виконавчий напис № 15089 виданий 26.06.2029», в тому числі визнати незаконними порушення: норм ЗУ «Про виконавче провадження» статті 1, пунктів 1, 3, 5 частини 1 статті 2, пункту 10 частини 4 статті 4, частини 3 статті 5, частини 2 статті 24, статті 55, частини 3 статті 68, абзацу 4 і абзацу 5 частини 2 статті 70; норм ЗУ «Про захист прав споживачів», які визначені в пункті 2 частини 1, пункті першому і пункті п`ятому частини 4, пункті третьому частини 5 і в частині 6 статті 19; норм ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» статті 2, статті 3, пунктів 1, 2, 4 і 9 частини 1 і частини 2 статті 4, частини 2 статті 25; норм Цивільного кодексу України, які визначені в пункті 2 частини 1 статті 3; норм прямої дії Конституції Україн (254к/96-ВР). які визначені в частині 6 статті 41, в статті 21, в статті 60 і в статті 68. в) зобов`язати Міністра юстиції України Малюська Дениса Леонтійовича, за масові порушення і ігнорування Законів України та Конституції України, за свавілля і проведену разом з вищими посадовими особами АТ «Ощадбанк» незаконну конфіскацію пенсійних грошових коштів із пенсійного банківського рахунку пенсіонера, громадянина України, на підставі статті 37 «Відповідальність приватного виконавця» ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», частини першої «Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.» і частини другої «Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: пункт 2) «порушення правил професійної етики приватного виконавця;» та пункт 4) «неналежне виконання своїх обов`язків;» статті 38 «Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності», внести подання Міністерства юстиції України голові Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця виконавчий округ місто Київ ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до приватного виконавця ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у відповідності до пункту 4) «припинення діяльності приватного виконавця» частини першої статті 41 «Дисциплінарні стягнення». 4) прийняти рішення суду про юридичну відповідальність службових осіб Міністерства юстиції України: а) визнати незаконним неправдивий офіційний документ Міністерства юстиції України, на пронумерованому за №203171 бланку Мінюсту України, за вихідним реєстраційним № ІІВ міністерство юстиції України 36360/Ф-15415 від 04.10.2019 р., підписаний заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольгою Оніщук; б) визнати незаконними дії по складанню неправдивого документу і видачі неправдивого офіційного документу Міністерства юстиції України, на пронумерованому за №203171 бланку Мінюсту України, за вихідним реєстраційним № Міністерство юстиції України 36360/Ф-15415 від 04.10.2019 р., підписаного заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольгою Оніщук; в) визнати порушення прийнятої присяги заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольгою Оніщук. 5) прийняти рішення суду про юридичну відповідальність службових осіб AT «Ощадбанк»: а) у відповідності до норм прямої дії статті 60 і статті 68 Конституції України визнати юридичну відповідальність Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 00032129, МФО 300465, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, за порушення конституційних прав людини, громадянина і клієнта банку, порушення прав приватної власності. Визнати незаконними дії службових осіб Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЕГРПОУ 00032129, МФО 300465, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, з порушення прав людини, громадянина і клієнта банку, порушення конституційних прав приватної власності, визначених в частині першій, частині четвертій, частині п`ятій і в частині шостій статті 41 Конституції України і проведення свавільної конфіскації, без рішення суду, пенсійних коштів з пенсійного банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у відділенні ТВБВ №10007/0197 філії - ЗОУ AT «Ощадбанк» по вул. Чумаченка, буд. 34, м. Запоріжжя, 21.01.2020 р. залишку грудневої пенсії 35,32 гривні і всієї суми місячної пенсії за січень цього року в розмірі 2 801,28 гривні, які поступили на банківський рахунок 23.01.2020 р. і були конфісковані 23.01.2020 року в сумі 2 801,28 гривні. б) зобов`язати Голову Правління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Пишного Андрія Григоровича, ЕГРПОУ 00032129, МФО 300465, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, негайно відновити справедливість і повернути пенсійні грошові кошти у сумі 35,32 гривні і у сумі 2 801,28 гривня, незаконно конфіскованими 21.01.2020 року і 23.01.2020 року відповідно, на пенсійний банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні ТВБВ №10007/0197 філії - ЗОУ AT «Ощадбанк» по вул. Чумаченка, буд. 34, м. Запоріжжя, компенсувати пенсіонеру ОСОБА_1 його витрати на оплату судового збору у розмірі 840 грн.80 коп. і розблокувати його пенсійну банківську карточку. в) визнати незаконними дії службових осіб Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 00032129, МФО 300465, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, начальника Головного управління з обслуговуванню клієнтів і начальника юридичного управління, по ігноруванню в своїй діяльності норм прямої дії частини 1 статті 57, статті 21, статті 3, статті 19, статті 60 і статті 68 Конституції України, по ігноруванню норм Законів України: Цивільного кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 3; Закону України «Про виконавче провадження», частини 2 статті 24, частини 3 статті 68, абзацу 4 і абзацу 5 частини 2 статті 70 і статті 55; Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», частини 1 і частини 2 статті

25. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року подану позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки було порушено правила об`єднання позовних вимог. (т.1 а.с. 37-39). Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2020 року апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року у цій справі скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. (т.1 а.с. 114-124). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання порушення прийнятої присяги нотаріуса та зобов`язання Міністерства юстиції України за порушення присяги нотаріуса, звільнити приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталію Станіславівну від виконання обов`язків нотаріуса, визначених у ст. 5 цього Закону, і у відповідності до процедури ст. 12 цього Закону прийняти Рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Відмовлено у відкритті провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, Міністерства юстиції України про визнання незаконними і недійсними вчинені приватним виконавцем виконавчі документи (постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди; постанову про арешт коштів боржника), визнання незаконними дії приватного виконавця по порушенню вимог законодавства при вчиненні виконавчих дій по виконавчому напису вчиненого приватним нотаріусом; зобов`язання Міністра Юстиції України внести подання до Міністерства юстиції України голові Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця виконавчий округ місто Київ Юхименко Ольги Леонідівни до дисциплінарної відповідальності та застосувати до приватного виконавця ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення. Відмовлено у відкритті провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним неправдивим офіційного документу Міністерства юстиції України, визнання незаконними дії по складанню неправдивого документу і видачі неправдивого офіційного документу Міністерства юстиції України, визнання порушення прийнятої присяги заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольгою Оніщук. (т.1 а.с. 137-139). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2020 року відкрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання незаконними дії службових осіб банківських установ, зобов`язання вчинити певні дії, визнання незаконним виконавчого напису приватного нотаріуса, визнання дії приватного нотаріуса незаконними, повернення пенсійних грошових коштів. (т.1 а.с. 140-141). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано виконавчий напис №15089, виданий 26.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості по кредитного договору № 200712211101 від 20.09.2016, та витрат за вчинення виконавчого напису, у загальному розмірі 12623,53 грн, таким, що не підлягає виконанню. Визнано незаконними дії службових осіб Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо накладення арешту на грошові кошти на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 02.01.2020 про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ВП № 59558711, на пенсійні кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на пенсійному банківському розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у відділенні ТВБВ №10007/0197 у філії ЗОУ АТ «Ощадбанк». Зобов`язано уповноважених службових осіб Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 , кошти у розмірі 14285,88 грн, направлені на погашення арештованої суми на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 02.01.2020 про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження ВП № 59558711, при примусовому виконанні виконавчого напису №15089, виданого 26.06.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2020 року в частині задоволених позовних вимог до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не взяв до уваги, що банк діяв в межах своїх повноважень, оскільки, в даному випадку, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, відбулося на підставі постанови про накладення арешту на грошові кошти від 02 січня 2020 року в рамках виконавчого провадження ВП № 59558711, що передбачено статтею 59 Закону України « Про банки і банківську діяльність» та статтею 56 Закну України « Про виконавче провадження». Позивач в своєму позові заявляє незгоду про арешт його пенсійних коштів, при цьому посилається на ст. 55 Закону України « Про виконавче провадження», відповідно до якої не допускається звернення стягнення на об`єкт довірчої власності за зобов`язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону, тобто фактично позивач незгоден, та вважає незаконними дії саме приватного виконавця, оскільки виконавець повинен був направити документи на адресу органу пенсійного фонду для організації утримання частини з його пенсійних відрахувань. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання незаконними дії службових осіб Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», зобов`язання вчинити певні дії, повернення пенсійних грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що дії ПАТ «Державний ощадний банк України» є незаконними, оскільки ПАТ «Державний ощадний банк України» при виконанні постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника ОСОБА_1 не врахував застереження приватного виконавця та положення ст. 55 Закону України « Про виконавче провадження» і Додатку до цього Закону, оскільки не міг бути накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми 14169.00 грн, необхідних для придбання питної води та продуктів харчування для боржника, внаслідок чого були порушені права позивча, гарантовані ст. 55 Закону України « Про виконавче провадження» та Додатком до нього. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки такі висновки суду не відповідають вимогм закону і фактичним обставинам справи. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що 20.09.2016 ОСОБА_1 підписав Заяву №200712211101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» і Заяву на приєднання до Договору страхування №СС7122111 (т. 1 а.с. 16). На підставі цієї Заяви 20.09.2016 він отримав у кредит грошові кошти Кредитного ліміту в сумі 4800, 00 гривень, що підтверджується квитанцією (т. 1 а.с.16). Відповідно до умов до Заяви №200712211101, клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах. Розрахунковий день 30 числа місяця. Платіжна дата 30 числа місяця. Строк дії кредитного договору, процентна ставка за користування Кредитним лімітом, розмір Мінімального платежів та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. 20.11.2018 ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» уклали Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки шляхом підписання позивачем заяви про приєднання №370413509/201118 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки. Відповідно до п. 3.1 цієї заяви, шляхом підписання Заяви про приєднання, ОСОБА_1 беззастережно приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку та уклав з Банком Договір складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. У відповідності до п. 3.4. Заяви про приєднання N 370413509/201118, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в гривні за тарифним пакетом «Мій рахунок». Відповідно до п. 3.4.2 Заяви про приєднання N 370413509/201118, Банк відкриває рахунок № НОМЕР_3 в Гривні України, код банку 313957 та надає Клієнту Платіжну картку типу Mastercard Debit Standard 0 грн., та ПІН конверт до неї. Згідно з п. 4.1 Заяви про приєднання №370413509/201118, Банк відкриває на ім`я Клієнта вкладний (депозитний) рахунок (далі - Депозитний рахунок) відповідно до Заявки-доручення, створеної Клієнтом з використанням Системи ДБО, на укладення Договору банківського вкладу, яка містить обрані Клієнтом умови розміщення банківського вкладу (далі - Депозит). Клієнт доручає Банку здійснити перерахування коштів на Депозитний рахунок, визначений в п.4.1 цієї заяви, шляхом договірного списання з рахунку Клієнта № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», код банку 313957. На виконання умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 видана платіжна картка «Пенсійна» № НОМЕР_4 (т. 2 а.с.148). 28.05.2019 АТ «ПУМБ», який є кредитодавцем за вищезазначеним кредитним договором, направив позивачу, який є позичальником, за цим договором, письмову вимогу (Повідомлення) від 21.05.2019 (т. 1 а.с. 18), з вимогою погасити кредитну заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка станом на 21.05.2019, у загальному розмірі складає 11886,27 грн, в строк до 28.05.2019 . У разі непогашення боргу АТ «ПУМБ», позичальника ОСОБА_1 попереджено про застосування кредитодавцем примусового позасудового стягнення заборгованості, зокрема, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. 26.06.2019 АТ «ПУМБ» звернулось із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. про вчинення виконавчого напису (т. 2 а.с. 107). До цієї заяви АТ «ПУМБ» були додані копія вищезазначеної заяви №200712211101, документ, який названий як «..Виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строк її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором 200712211101», копія вищезазначеного повідомлення ОСОБА_1 про вимогу сплатити заборгованість, копія статуту АТ «ПУМБ», документи на підтвердження повноважень представника АТ «ПУМБ», який звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису (Т. 2 а.с.96-110). 26.06.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі вищезазначених, наданих АТ «ПУМБ» документів, вчинила виконавчий напис №15089 (т.2 а.с. 95), яким звернула стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», заборгованість за Кредитним договором № 200712211101 від 20.09.2016 року. Відповідно до даного виконавчого напису, строк платежу за Кредитним договором № 200712211101 від 20.09.2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20 червня 2018 року по 20 червня 2019 року. Сума заборгованості складає 12123,53 гривень (Дванадцять тисяч сто двадцять три грн. 53 коп.), в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1311,93 гривень; прострочена заборгованість за комісією - 300 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 6727,12 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 3547,22 гривень; строкова заборгованість за комісією 0 гривень; строкова заборгованість за процентами - 237,26 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в розмірі 500,00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» складає 12623,53 гривень. 16.07.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження ВП№59558711 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису №15089. Також 16.07.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. в межах вищезазначеного виконавчого провадження постановлено про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця в розмірі 1262,35 грн. Копії цих постанов направлені на адресу боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 (т.1 а.с. 23, 24, 25, 26, 27). 26.08.2019 ОСОБА_1 направив лист на адресу АТ «ПУМБ» з вимогою надати виписку всіх послуг Банку і виконаних кредитних операцій з переліком операцій по погашенню кредитного ліміту, списанню відсотків за користування кредитним лімітом та відсотків за прострочення кредиту та списання штрафів та пені по кредитній банківській картці виданій на підставі вищезазначеної заяви №200712211101 (т. 1 а.с. 19). 26.08.2019 ОСОБА_1 направив лист на адресу Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. Листом Міністерства юстиції України від 04.10.2019 р. ОСОБА_1 для захисту своїх прав рекомендовано звернутись до суду (т. 1 а.с. 28, 29-30). 02.01.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. в межах вищезазначеного виконавчого провадження постановлено про арешт майна боржника, а саме: грошові кошти, що містяться на рахунках: р/р НОМЕР_5 в Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 313957; р/р НОМЕР_6 в АТ «Державний експертно-імпортний банк України», МФО 322313, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту, та/або звернення стягнення заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 14285,88 грн. 31.01.2020 філією - ЗОУ «Державний ощадний банк України» надана відповідь на запит ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 32), в якому останньому повідомлено, що арешт коштів на його рахунку здійснено 21 січня 2020 року на підставі Постанови про арешт коштів боржника ВП №59558711 від 02.01.2020, в/н № 15089 вид. 26.06.2019, приватний виконавець Юхименко О.Л. в межах суми 14285,88 грн. (т.1 а.с. 31). З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 , станом на 30.09.2020, пояснень представника позивача (т.2 а.с.149, 151-152) вбачається, що 21.01.2020 встановлений арешт грошових коштів, які надходять на цей рахунок в межах суми14285,88грн. Станом на день накладення арешту, на цьому рахунку знаходились грошові кошти лише на суму 35,32 грн. В подальшому видаткові операції з приводу пенсійних коштів позивача, які надходили на цей рахунок: 23.01.2020 р. у розмірі 2801,28 грн; 21.02.2020 у розмірі 2801,28 грн.; 23.03.2020 р. у розмірі 2801,28 грн.; 23.04.2020 у розмірі 2801,28 грн. та 1000,00 грн.; 22.05.2020 р. у розмірі 3108,48 грн., 23.06.2020. у розмірі 3108,48 грн., 23.07.2020 р. у розмірі 3108,48 грн. були зупинені. Платіжна картка по даному картковому рахунку в період з 21.01.2020 по 16.08.2020 заблокована. Акумульовані АТ «Державний ощадний банк України» пенсійні грошові кошти ОСОБА_1 на суму 14285,88 грн, які надійшли на цей рахунок в період з 21.01.2020 по 22.05.2020, були списані на відповідний рахунок приватного виконавця за його вимогою. При цьому пенсійна платіжна картка ОСОБА_1 була розблокована АТ «Державний ощадний банк України» лише майже через три місяці, після списання всієї арештованої суми заборгованості, - 17.08.2020. Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 1074 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що судове рішення та рішення інших органів (посадових осіб) є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду та рішення інших органів (посадових осіб)добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, або рішення інших органів (посадових осіб) виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII). Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала. З установлених судом обставин вбачається, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 02 січня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я ОСОБА_1 , зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Державний ощадний банк України», який відкритий на ім`я ОСОБА_1 та використовується, в тому й числі для зарахування пенсійних виплат, тобто рахунок, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є рахунком боржника, якій використовується для зарахування, зберігання грошей та здійснення різноманітних розрахунково-касових операцій боржника. Наведені обставини підтверджуються Договором від 20.11.2018 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки) шляхом підписання позивачем заяви про приєднання №370413509/201118 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки). У відповідності до п. 3.4. Заяви про приєднання N 370413509/201118, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в гривні за тарифним пакетом «Мій рахунок». Відповідно до п. 3.4.2 Заяви про приєднання N 370413509/201118, Банк відкриває рахунок № НОМЕР_3 в Гривні України, код банку 313957 та надає Клієнту Платіжну картку типу Mastercard Debit Standard 0 грн., та ПІН конверт до неї. На адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. Банком було направлено інформаційного листа від 14.02.2020 року за № 46-13/1387/1514БТ, у відповідності до якого, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив приватного виконавця про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 , залишок коштів на рахунках № НОМЕР_7 00 грн, № НОМЕР_8 35.32 грн, також зазначив, що рахунок № НОМЕР_8 використовується, в тому й числі, для зарахування пенсійних виплат. Даний лист було направлено банком на адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 22 лютого 2020 року, про що свідчить список рекомендованих відправлень, фіскальний чек АК «Укрпошти» ( а.с. 4-19 т. 3). АТ " Державний ощадний банк України", на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на вищезазначеному рахунку виконало, оскільки вважав, що поточний рахунок № НОМЕР_8 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, при цьому банк повідомив приватного виконаця, що поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_8 використовується, в тому й числі для зарахування пенсійних виплат. Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20). Отже, отримавши від банку повідомлення про те, що поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_8 використовується, в тому й числі для зарахування пенсійних виплат, приватний виконовець відповідно до пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" повинен був вирішити питання щодо зняття арешту з коштів, що знаходяться на такому рахунку. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивач в своєму позові зазначає незгоду про арешт його пенсійних коштів, при цьому посилається на статтю 55 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої не допускається звернення стягнення на об`єкти довірчої власності за зобов`язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього закону, а саме: стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні : п. 6 Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім`ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів води та продуктів харчування для боржника, членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу. Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при виконанні постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника ОСОБА_1 АТ «Державний ощадний банк України » не врахував застереження приватного виконавця та положення статті 55 Закону України « Про виконавче провадження» та Додатком до нього, тобто не міг бути накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми 14169.00 грн, необхідних для придбання питної води та продуктів харчування для боржника. Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадженя» одним із заходів примусового виконання рішень є: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника має здійснюватись виконавцем у відповіднсті до положень статтей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно- правових актів. Відповідно до положень статті 68 Закону України « Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату,пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувча або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 Закону України « Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інщих доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більше як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти). На відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більше як 20 відсотків пенсії. Як вбачається з матеріалів справи АТ «Державний ощадний банк», отримавши постанову приватного виконавця про арешт коштів ВП № 59558711 від 02.01.2020 року та накладаючи арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_8 , повідомив приватного виконавця, що на ньому містяться кошти в розмірі 35.32 грн та зазначений рахунок використовується, в тому числі, для зарахування пенсійних виплат. Отже, саме приватний виконавець, отримавши повідомлення від банку про відсутність коштів на рахунку боржника, який також використовується, в тому числі для зарахування пенсійних виплат, відповідно до положень ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний винести постанову та направити її на адресу пенсійного фонду для організації утримання частини з пенсійних відрахувань ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство не передбачає обов`язку банку та механізмів отримання інформації для встановлення джерел та сум надходження коштів клієнта банку, встановлення кількість членів його сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, та суми його витрат. Зазначені дії повинен виконувати саме виконавець ( визначати на яке майно може бути звернено стягнення в межах виконавчого провадженя, а на яке ні). З огляду на зазначене та беречу до уваги, що згідно із частиною першою статті 59 Закну України «Про банки і банківську діяльність», арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішеня суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснююється постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Судом встановлено, що на час розгляду справи дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_8 у АТ « Державний ощадний банк України», що належать боржнику ОСОБА_1 , незаконними у встановленому законом порядку не визнавались, вказаний арешт знятий не був, постанова приватного виконавця про накладення арешту не скасована, вищезазначений поточний рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив приватного виконавця, що поточний рахунок боржника № НОМЕР_8 використовується, в тому й числі для зарахування пенсійних виплат, визначати на яке майно може бути звернено стягнення в межах виконавчого провадженя, а на яке ні повинен виконувати саме виконавець, а також саме виконавець зобов`язаний винести постанову та направити її на адресу пенсійного фонду для організації утримання частини з пенсійних відрахувань ОСОБА_1 . Таким чином, АТ «Державний ощадний банк України» діяв в межах своїх повноважень, оскільки банк не може самостійно накладати та знімати арешт з рахунків позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання дій банку незаконними задоволенню не підлягають. До аналогічних висновків прийшов Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24 липня 2019 року у справі № 433/547/17 провадження № 61-25743 св18. Щодо рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання службових осіб АТ «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 кошти у розмірі 14285.88 грн, направлені на погашення суми на підставі пстанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про арешт кошів боржника в рамках виконавчого поваження ВП № 59558711 від 02.01.2020 року, при примусовому виконанні виконвчого напису № 15089, виданого 26.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., то такі вимоги не підлягають задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, що на час ухвалення оскаржуваного судового рішення та на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вказаний арешт залишається чинним. Згідно ст. 59 Закону України « Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або рішення суду. Відповідно до п. 9.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.04.2004 року кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладено арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Матеріали справи не містять доказів, що на адресу банку надходила платіжна вимога приватного виконавця про перерахування арештованих коштів з рахунку позивача на рахунок приватного виконавця, кошти зберігаються на субрахунку позивача. Як свідчить наявна у справі виписка по рахунку позивача, останній вільно користується коштами на рахунку з 17.08.2020 року знімав кошти з рахунку ( оскільки сума арештованих коштів на рахунку досягла суми стягнення, позивач отримав доступ до коштів, що перевищують суму стягнення). Наявна у справі виписка не містить інформації про списання коштів з рахунку позивача на рахунок приватного виконавця, з огляду на неотримання банком таких вимог від приватного виконавця ( а.с. 187-193 т. 2). З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання уповноважених службових осіб АТ «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 кошти направленні на погашення арештованої суми не можна вважти законним, оскільки прийняте без належного дослідження з`ясування обставин справи. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконними дії службових осіб ПАТ « Державний ощадний банк України», зобов`язання повернути кошти. Аргументи апеляційної скарги АТ «Державний ощадний банк України» є виправданими. Відповідно до п в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з роглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивча. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до положень ч.1,3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Оскільки ОСОБА_1 , як споживач звільняється від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», судові витрати понесені Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2881.80 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України , апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2020 року в оскаржуваній частині задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання незаконними дії службових осіб банківської установи, зобов`язання вчинити певні дії щодо повернення грошових коштів скасувати. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»» про визнання незаконними дії службових осіб банківської установи, зобов`язання вчинити певні дії щодо повернення грошових коштів - відмовити. У решті рішення суду першої інстанції не окаржується та апеляційним судом не переглядається. Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881.80 грн компенсувати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 16 березня 2021 року. Головуючий суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.