Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 697/557/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 697/557/20 Суддя (судді) першої інстанції: Саранюк Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_2 звернулась до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Канівському районі та м. Каневі міськрайонного управління у Канівському районі та м. Каневі Держгеокадастру у Черкаській області Щербини Михайла Анатолійовича; скасування постанови старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Канівському районі та м. Канева міськрайоного управління у Канівському районі та м. Каневі Держгеокадастру у Черкаській області Щербини Михайла Анатолійовича від 08.11.2019 № 437-ДК/036411о08/01/-19 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі третя особа, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 06.09.2019 № 437-20 Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності наказано здійснити заходи контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Степанецької сільської ради Канівського району (за зверненням адвоката Хорошун О.В ). 09.09.2019 головним державним інспектором в сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Канівському районі та м. Каневі Щербиною М.А. за участю начальника відділу земельних ресурсів Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Гаврищука А,Б. за зверненням адвоката Хорошун О.В. , було проведено захід державного нагляду щодо дотримання земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Степанецької сільської ради Канівського району (а.с.71). Результати здійсненого заходу оформлені Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 09.09.2019 № 437-ДК/645/АП/09/014-19, в якому зазначено, що земельна ділянка загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 712208700:02:002:0135, яка розташована на території Степанецької сільської ради Канівського району та згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_1 використовується для городництва іншою фізичною особою. В діях фізичної особи вбачається порушення вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України (а.с.69-70). З Акту обстеження земельної ділянки від 09.09.2019 №437-ДК/255/АО/10/01/-19 головним державним інспектором в сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Канівському районі та м. Каневі Щербиною М.А. за участю начальника відділу земельних ресурсів Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Гаврищука А.Б. вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122080700:02:002:0135, яка розташована на території Степанецької сільської ради Канівського району та, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_1 використовується для городництва іншою фізичною особою. В діях фізичної особи вбачається порушення ст. 125, 126 ЗК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки (а.с.73-74). 08.11.2019 головним державним інспектором було складено протокол №437/ДК/036711/07/01/-19 про порушення позивачем вимог ст. 53-1 КУпАП, а саме самовільному зайнятті земельної ділянки приватної власності ОСОБА_1 сільськогосподарського призначення в адміністративних межах с. Беркозівка Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області, площею 0,12 га з кадастровим номером 71122080700:02:002:0135, використовується самовільно для огородництва громадянкою ОСОБА_2 , що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (а.с.75). 08.11.2019 головним державним інспектором Щербиною Михайлом Анатолійовичем було винесено постанову №437-ДК/0364По08/01/-20 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.(а.с.77-78). Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її права, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом. Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). У відповідності до частини першої та другої ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Згідно з статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру. Згідно з пунктом 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності. Положеннями частини другої ст.188 Земельного кодексу України передбачено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Згідно з визначенням, яке наведено у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. У відповідності до ст.ст. 5, 6 вищевказаного Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Відповідно до статті 53-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Згідно зі ст. 244 КУпАП Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5). Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, яка затверджена Указом Президента України від 13.04.2001 № 459/2011 визначено, що Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду в агропромисловому комплексі. Пунктом 4 даного положення визначено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р забезпечується здійснення Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 « Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійсненням державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів. Згідно підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії , картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вдід 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм. Головне управління Держгеокадастру у своїй діяльності керується «Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області», затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53, згідно якого Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, інспектори які працюють в штаті Головного управління- штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне стягнення накладено на позивача ОСОБА_2 . Згідно змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Ст. 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19. Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Верховний Суд у своїй постанові від 18.06.2020 по справі №188/1143/17 дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. У копії протоколу №437-ДК/0367П/07/01/-19, який долучений до матеріалів справи, дату розгляду справи про адміністративне правопорушення вказано як 08.11.2019, проте у протоколі відсутні відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, а саме: по батькові, дата та місце народження, сімейний стан, тощо. Крім того, відсутній підпис особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та доказів того, що вона була повідомлена про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надано. Крім того, відсутні відомості, щодо вручення другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення, саме ОСОБА_2 . Крім того, при складанні протоколу не зазначено повні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`ясовані всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення; крім цього, письмові пояснення позивача, свідків при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що протокол про адміністративне правопорушення №437-ДК/0367П/07/01/-19 від 08.11.2019 складений головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України - про охорону земель у Канівському районі та м. Каневі - Щербиною М.А. не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи допущені відповідачем порушення вимог ст.ст. 256, 283, 383 КУпАП при підготовці та розгляді адміністративного протоколу та винесення за його наслідками оскаржуваної постанови, а також беручи до уваги, що відповідачем не було доведено вину ОСОБА_2 , у вчиненні зазначеного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк