Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/6834/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 р. Справа № 524/6834/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Предоляк О.С., м. Кременчук, по справі № 524/6834/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з адміністративним позовом до інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича, в якому просив суд скасувати постанову ЕАК 2442616 від 25.04.2020 року та закрити провадження у справі, визнати протиправними дії інспектора поліції. Також надіслав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обгрунтування поважності причин пропуску строку зазначив, що оскаржувану постанову від 25.04.2020 року отримав лише 08.10.2020 року та в межах 10-денного строку, 13.10.2020 року, звернувся до суду з цим позовом, а тому процесуальний строк має бути поновлений. Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30.10.2020 року по справі № 524/6834/20 у поновленні строку для звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без руху, оскільки вказані позивачем причини пропуску строку для звернення до суду визнані судом неповажними. Надано позивачу для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснено про необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин поважності пропуску строку з відповідними доказами. Роз`яснено позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута. 12.11.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що ніякої постанови про штраф 25.04.2020 не отримував та не відмовлявся від підпису, а про наявність постанови дізнався лише 23.09.2020 у Приватбанку після отримання накладення арешту на пенсію, які він не зміг зняти. Звернувшись 25.09.2020 року до державного виконавця дізнався про постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 850 грн. Із посиланням на ч.2 ст.308 КУпАП стверджує, що постанова від 25.04.2020 року не підлягає виконанню, оскільки її було винесено більш ніж три місяці тому. Зауважив, що не отримував постанови рекомендованим листом із зазначенням дати вручення, а відмітка про отримання постанови 01.10.2020 року не відповідає дійсності, оскільки в цей день отримав не постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а лише інформацію про її існування, а саму постанову - лише 08.10.2020 року. Наполягає на тому, що звернувся до суду 13.10.2020 року, тобто в межах десятиденного строку, що підтверджується ухвалою судді Вінтоняк Н.Д. від 19.10.2020 року, в якій зазначено про п`ятиденний строк на усунення недоліків поданої позовної заяви. Також послався на трирічний термін позовної давності та прохав суд витребувати докази, які він через епідемію коронавірусу не може отримати, а саме: оригінал постанови про адміністративне стягнення, докази вчинення ним адміністративного правопорушення. У зв`язку із карантином в Україні, його голодуванням на протязі двох місяців, зволіканням поліції і виконавчої служби, просив суд поновити строк звернення до суду, скасувати постанову про накладення штрафу, а також постанову виконавця ОСОБА_2 про накладення арешту на пенсію. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.11.2020 року у поновленні строку для звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 - відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції поновити строк звернення до суду, скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.11.2020 року, скасувати постанову сержанта поліції Нечитайла. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач стверджує, що не пропустив строк звернення до суду, з огляду на те, що до суду звернувся 13.10.2020 року, тобто в десятиденний строк з дня отримання постанови, яку отримав лише 08.10.2020 року, при цьому, докази, які б підтверджували отримання ним раніше постанови поліцейського в матеріалах справи відсутні. Стверджує, що не був повідомлений про заміну судді Вінтоняк Н.Д. на суддю ОСОБА_3 , що розцінює як упередженість суду. Посилаючись на викладені доводи, вважає ухвалу суду першої інстанції неправомірною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування постанови ЕАК 2442616 від 25.04.2020 року, закриття провадження у справі, визнання протиправними дій інспектора поліції. В ухвалі Автозаводського районного суду м.Кременчука від 30.10.2020 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, судом зазначено про обізнаність позивача щодо прийняття оскаржуваної постанови інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 25.04.2020 року, отримання її позивачем 08.10.2020 року та відсутність доказів подання позову раніше ніж 23.10.2020 року, що має наслідком визнання наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду неповажними та надання позивачу строку для усунення недоліків для зазначення інших причин пропуску строку звернення до суду. В обгрунтування поданої на виконання вимог вказаної ухвали заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що оскаржувану постанову поліцейського отримав 08.10.2020 року та до суду звернувся 13.10.2020 року, у зв`язку із чим, строк звернення до суду не пропустив. Також зазначив, що адміністративного правопорушення не вчиняв, а тому накладення штрафу на пенсію вважає неправомірним. Приймаючи ухвалу про відмову в поновленні строку звернення до суду з позовом та повернення ОСОБА_1 позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 123 та ч.2 ст.286 КАС України, виходив з того, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними. Так, за висновком суду про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався з моменту її винесення, копію отримав 08.10.2020 року, а до суду звернувся лише 23.10.2020 року, не здійснивши будь-яких дій з метою з`ясування стану розгляду справи про адміністративне правопорушення, про яке був обізнаний. Також суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів звернення ОСОБА_1 із позовом 13.10.2020 року, враховуючи, що позивачем подано підтвердження, що з іншим позовом до відповідача не звертався. Проте, дані висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є передчасними з огляду на наступне. Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. У відповідності до частин 1 та 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. За змістом частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Слід зазначити, що пропуск строку передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Колегією суддів встановлено, що предметом даного позову є оскарження постанови інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича ЕАК 2442616 від 25.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У справі, що розглядається, позивач у поданих ним заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 23.10.2020 року та 12.11.2020 року зазначив, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.04.2020 він отримав лише 08.10.2020, а до суду з позовом вперше звернувся 13.10.2020, тобто з дотриманням 10-денного строку, встановленого частиною 2 статті 286 КАС України. Враховуючи, що для звернення до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено десять днів з дня вручення такого рішення (постанови), для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом необхідно з`ясувати дату отримання позивачем постанови від 25.04.2020. Судом першої інстанції встановлено, що 23.10.2020 року ОСОБА_1 вперше звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 25.04.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Автозаводського районного суду м.Кременчука, що в свою чергу з урахуванням дати отримання спірної постанови 08.10.2020 свідчить про пропуск строку, встановленого частини 2 статті 286 КАС України. Однак, при цьому, судом першої інстанції залишено поза увагою та не перевірено доводи позивача, які наведені у заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду про те, що він первинно звернувся до суду 13.10.2020 року. Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що в реєстрі наявні ухвали судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д. від 19.10.2020 року та від 03.11.2020 року по справі № 524/6516/20, про які зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві від 12.11.2020 року. У наведених ухвалах суддею Вінтоняк Н.Д. зазначено, що 13 жовтня 2020 року до суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 160, 161 КАС України, що зумовило прийняття ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.10.2020 року по справі № 524/6516/20 про залишення позову ОСОБА_1 про скасування постанови без руху. Також, зазначено, що оскаржувана постанова складена 25.04.2020 року, а до суду позивач звернувся 13.10.2020 року, у зв`язку із чим, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду із зазначенням поважності причини пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази на підтвердження цього. Крім того, роз`яснено, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у справі щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн 40 коп. Таким чином, наведеною ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д. від 19.10.2020 року № 524/6516/20 підтверджено, що позивач до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.04.2020 звернувся 13.10.2020 року. Оскільки у строк, визначений ухвалою суду недоліки позовної заяви не усунено, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.11.2020 року по справі № 524/6516/20 матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернуто позивачу та роз`яснено право повторно звернутися до суду із позовною заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви. Колегія суддів звертає увагу на наявність у суду першої інстанції доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, який є у загальному користуванні для встановлення фактичної дати звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом та можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом. Разом з цим, вищенаведені обставини не були встановлені судом першої інстанції та, як наслідок ним не було надано належної оцінки. Враховуючи, що дані обставини, з урахуванням приписів частини 2 статті 286 КАС України, є суттєвими для вирішення справи, ненадання їм оцінки є порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з вимогою про скасування постанови від 25.04.2030, суд першої інстанції не дослідив належним чином доводи позивача про неотримання ним спірної постанови раніше ніж 08.10.2020, відсутність доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 раніше вказаної дати постанови поліцейського. Постановляючи ухвалу про повернення позову, судом першої інстанції доводи позивача були відхилені, хоча в дійсності будь-які докази про отримання оскаржуваної постанови судом взагалі не досліджувались, в матеріалах справи такі документи відсутні. Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Однак, судом першої інстанції не встановлено вірної дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, за захистом яких звернулась до суду з даним позовом, у зв`язку з чим необґрунтовано застосовано до позовної заяви ОСОБА_1 наслідки пропущення строку звернення до суду, передбачені статтею 123 КАС України та, відповідно, повернуто позов. Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду передчасним, а ухвалу Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.11.2020 року у справі № 524/6834/20 про повернення позову такою, що підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Щодо вимог апеляційної скарги щодо скасування постанови поліцейського від 25.04.2020 року, колегія суддів зазначає, що в даному випадку судом не вирішувався спір по суті позовних вимог. Так, необхідно розрізняти судові рішення, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, від рішень, якими вирішуються позовні вимоги. Закінчення розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції. В даному випадку судом апеляційної інстанції прийнято рішення про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду, не вирішуючи при цьому спір по суті. Таким чином, слід дійти висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення таких вимог апелянта на даному етапі розгляду справи. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.11.2020 по справі № 524/6834/20 - скасувати. Справу 524/6834/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Кременчуцького РВП Кременчуцького відділу ГУНП в Полтавській області Нечитайла Ігоря Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності направити до Автозаводського районного суду м.Кременчука для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій