Постанова 4813 № 522/17955/20

Номер провадження: 22-ц/813/5440/21 Номер справи місцевого суду: 522/17955/20 Головуючий у першій інстанції Науменко А. В. Доповідач Гірняк Л. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.03.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого: Гірняк Л.А., Суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В., при секретарі: Ющак А.Ю. За участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 Пред-ка ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду Нагорної Тетяни Станіславівни на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року у справі за заявою адвоката Вездауцана Івана Михайловича діючого в інтересах ОСОБА_3 , інші особи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про забезпечення позову до пред`явлення позову,- В С Т А Н О В И Л А : ПРОЦЕДУРА: В жовтні 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_3 адвокат Вездуцан І.М. із заявою про забезпечення позову та просив: - накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; -наклассти арешт на квартиру АДРЕСА_2 ; -заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_1 ,; -заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_2 ; -заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_2 ; -заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_1 ; - заборонити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: квартира АДРЕСА_2 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації; - заборонити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 являється сестрою, єдиним спадкоємцем 3-ої черги після смерті ОСОБА_6 , яка постійно проживала та зареєстрована у кв. АДРЕСА_3 та прийняла спадщину шляхом подачі заяви. Спірна квартира на її думку незаконно відчужена ОСОБА_7 за договором дарування від 08.06.2012 року, а той в свою чергу 20.06.2019 року продав її ОСОБА_1 що у разі. Спірні правовідносини стосуються цієї квартири. Суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.06.2019 року КП «Агенція реєстраційних послуг» зареєстрований договір дарування, серії та №371 від 08.06.2012 року, який нібито укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак, 17.01.2020 року ОСОБА_8 державний нотаріальний архів повідомив, що проведеним пошуком документів в матеріалах архівного Фонду прошитих, пронумерованих з засвідченими написами за зазначеною датою та реєстраційним номером відсутні будь-які відомості щодо посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., зазначеного договору (договір дарування від 08.06.2012 року за реєстрованим №371). Представник позивача зазначив, що договір дарування від 08.06.2012 року не посвідчувався приватним нотаріусом у відповідності до вимог ст. ст. 203, 209, ч. 2 ст. 719, ч. 4 ст. 722 ЦК України. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2020 року заяву адвоката Вездауцан І.М. діючого в інтересах ОСОБА_3 , інші особи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_1 . Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб`єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) стосовно квартири АДРЕСА_2 . Заборонено будь-яким особам вчинити будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_2 . Заборонено будь-яким особам вчинити будь-які будівельно-монтажні роботи у квартирі АДРЕСА_1 . Заборонено Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Заборонено Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області та Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні та дозвільні дії щодо виконання будівельних робіт в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі реєструвати декларації про готовність об`єкта до експлуатації. 26.10.2020 року ОСОБА_1 не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, про відмову в забезпеченні позову посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідома (судова повістка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), що у відповідності до ч.4 ст. 130 ЦПК України є належним сповіщенням. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що порушено її право власності та відсутні докази, що біля квартири знаходиться готель та існує вирогідний ризик розширення готелю за рахунок спірної квартири. Заходи забезпечення позову не є співмірними, які просила застосувати позивач, позовним вимогам, які будуть заявлені Зазначає, що за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин Приморський районний суд м. Одеси суд накладав арешт на її квартиру з метою забезпечення позову та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2020 року заходи забезпечення позову скасовані. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 , на момент подання заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову і на даний час не має будь-яких прав на дану квартиру, оскільки рішення суду про встановлення факту родинних відносин не набрало законної сили. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Вездуцан І.М. зазначає, що 21.10.2020 року подано позовну заяву про визнання договору дарування недійсним та договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування з заходами забезпечення позову та просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року без змін. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Матеріалами справи встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.06.2019 року КП «Агенція реєстраційних послуг» зареєстрований договір дарування, серії та №371 від 08.06.2012 року, який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 17.01.2020 року Одеський державний нотаріальний архів повідомив, що проведеним пошуком документів в матеріалах архівного Фонду прошитих, пронумерованих з засвідченими написами за зазначеною датою та реєстраційним номером відсутні будь-які відомості щодо посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., зазначеного договору (договір дарування від 08.06.2012 року за реєстрованим №371). Представник позивача зазначив, що договір дарування від 08.06.2012 року не посвідчувався приватним нотаріусом у відповідності до вимог ст. ст. 203, 209, ч. 2 ст. 719, ч. 4 ст. 722 ЦК України. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 20.06.2019 року (до спливу строку прийняття спадщини до 08.07.2019 року) винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним нотаріусом Пенчевим Костянтином Леонтійовичем, індексний номер: 47437526 від 20.06.2019 року та зареєстровано право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , серія та номер: 1-682, від 20.06.2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Представник позивача в своїй заяві зазначив, що на підставі вищенаведеного внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження: 12020160500000356 від 24.01.2020 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, правова кваліфікація кримінального порушення: ст. 358 ч.

1. Згодом дії осіб перекваліфіковані на ст. 190 ч. 3 КК України. Також представник позивача повідомив суду, що можливе перепланування, руйнування несучих конструкцій, оскільки біля квартири знаходиться готель, а відтак існує вірогідний ризик розширення готелю за рахунок квартири АДРЕСА_2 . Якщо не встановити відповідні заборони, то унеможливлюється виконання рішення суду в подальшому, в тому числі неможливо буде зберегти спадкове майно. Крім того, представник заявника вважає, що у разі невжиття заходів щодо забезпечення позову існує реальна можливість злочинного переоформлення майна на іншу особу, що зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому у випадку задоволення позову. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Забезпечуючи позов до пред`явлення позову шляхом накладення арешту та заборони у кв. АДРЕСА_4 ) районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з таким судженням суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову передбачено частиною 1 статті 150 ЦПК України; відповідно до положень даної норми процесуального права позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, надалі Постанова). Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи. Відповідно до п. 4 Постанови суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Підстави для забезпечення позову передбачено статтею 149 ЦПК України. В порядку ст. 150 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо. З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини стосуються квартири АДРЕСА_2 , а саме спадкоємцем оспорюється правочин щодо неї. Колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами. З урахуванням доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов вірного висновку, що неприйняття заходів забезпечення позову до подачі позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Співмірність заходів забезпечення позову до пред`явлення позовних вимог враховано судом першої інстанції, так як спірна квартира неодноразово була відчужена та носить тимчасовий характер. Наявність права власності на спірне майно не може бути підставою для відмови в забезпеченні позову до його пред`явлення, так як позивачем оспорюється правомірність його набуття. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення, в зв`язку з знаходженням суддів у відрядженні - судді Сегеди С.М. (наказ № 2-к від 04.03.2021 року) та судді Цюри Т.В. (№4-к від 05.03.2021 року) складено 15.03.2021 року. Головуючий Л.А. Гірняк Судді: С.М. Сегеда Т.В.Цюра