Постанова Київський апеляційний суд № 753/999/21
від 11.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 753/999/21 Номер провадження 33/824/1495/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Вербова І. М., за участі: секретаря судового засідання Яворської А. А. скаржника ОСОБА_1 представника скаржника - адвоката Лінника М. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційнускаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року (а.с. 25-28) ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. Не погодившись із вищевказаною постановою суду, 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, просив постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, під час винесення оскаржуваної постанови, безпідставно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також пояснення скаржника, відображені на відеозаписі, який наявний в матеріалах справи. Скаржник зазначає, що в даному випадку працівниками поліції транспортний засіб не зупинявся, крім того, останній був припаркований на автостоянці без ключів у замку запуску двигуна, а тому, процедура оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції була не дотримана. Крім того, згідно показів свідка ОСОБА_3 , транспортним засобом того дня керував останній. На думку скаржника, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності. Скаржник зазначає, оскільки він не виконував функцій водія, то підстави для проходження процедуру з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, були відсутні. Крім того, із відеозапису із нагрудної камери не вбачається, що працівники поліції пропонували скаржнику пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вислухавши пояснення скаржника та його представника - адвоката Лінника М. А., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Ст.280 КУпАП передбачено обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 2.9. а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Так, із протоколу про адміністративне правопорушення № 447295 вбачається, що 18 листопада 2020 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Great Wall, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Викладені у вищевказаному протоколі обставини підтверджується й письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 18 листопада 2020 року. Крім того, за клопотанням представника скаржника в судовому засіданні було переглянуто відеозапис із місця вчинення адміністративного правопорушення з якого вбачається, що в час коли до автомобіля марки Great Wall підійшли працівники поліції, за його кермом знаходився ОСОБА_1 . З вказаного відеозапису також вбачається, що у ОСОБА_1 була порушена координація рухів, наявне почервоніння обличчя, не чітка мова, що в сукупності дають підстави вважати, про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння. Разом з тим, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , відмовився. Вищевказані докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд ставиться критично до посилання скаржника на те, що останній не керував автомобілем 18 листопада 2020 року, що підтверджується показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також його поясненнями які містяться на відеозаписі, оскільки як вбачається із письмових пояснень свідка долучених до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2020 року (а.с. 04), останній бачив за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається із пояснень скаржника та протоколу про адміністративне правопорушення, автомобіль марки Great Wallналежить ТОВ «Автоприват», а не скаржнику, у зв`язку з чим, у останнього були відсутні повноваження на передання його у користування іншій особі. Посилання скаржника на те, що в даному випадку автомобіль працівниками поліції не зупинявся, а був припаркований на стоянці без ключів у замку запуску двигуна, як на підтвердження відсутності вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованим, оскільки із письмових пояснень свідка долучених до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2020 року (а.с. 04) вбачається, що останній бачив, за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 , крім того, відсутність ключів у замку запуску двигуна нічим не підтверджено. Посилання скаржника на те, що із відеозапису із нагрудної камери не вбачається, що працівники поліції пропонували скаржнику пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними та спростовуються як письмовими показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 18 листопада 2020 року так і самим відеозаписом. Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд оцінивши надані вищевказаними свідками покази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що надані ними покази не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Посилання скаржника на те, що обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, не знайшли свого відображення під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Вербова