Постанова 4852 № 280/1447/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1447/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (головуючий суддя: Сіпака А.В.) по адміністративній справі № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, 3 особи Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 280/1447/19 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, 3 особи Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Постановлене по справі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року скасоване, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково, визнані протиправними дії, бездіяльність Господарського суду Запорізької області та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з урахуванням різниці виплаченої суми недоплачену в період з 22.11.2004 року по 31.12.2005 року (включно) заробітну плату з урахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої відповідно до приписів ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року, а саме 20 % від загальної суми щомісячного заробітку, включаючи посадовий оклад, премії, індексацію доходу, надбавки за особливий характер роботи, високі показники, додатковий оклад до щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а в період з 15 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року (включно) з урахуванням доплати за кваліфікаційний 4 клас; нарахувати та виплатити позивачу з урахуванням різниці виплаченої суми, заробітну плату за час перебування ним у 2005 році у відпустці та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виплачену в цей період, з урахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суму недоплаченої в період 22.11. 2004 року по 31.12. 2005 року надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених у 2005 році сум заробітної плати під час відпустки та матеріальної допомоги для вирішення побутових питань. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивач ОСОБА_1 звернувся 11.12.2020 року до суду з заявою в порядку ст.383 КАС України, в якій просить визнати протиправним дії відповідача Господарського суду Запорізької області, вчинені на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі № № 280/1447/19. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року заява повернута позивачеві через порушення ним п.9 ч.2 ст.383 КАС України, так як до заяви не додано документу про сплату судового збору. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представником позивача адвокатом Скуратовим Д.В. з підстав порушення судом норм процесуального права внаслідок безпідставного повернення заяви подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2043 грн. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Запорізької області витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2 043грн. через неспівмірність заявленої до стягнення суми, відсутності бюджетного фінансування. Із матеріалів справи вбачається, що повертаючи ОСОБА_1 заяву, суд першої інстанції керувався приписами п.9 ч.2 ст.383 КАС України, згідно яких при поданні заяви ним не додано документу про сплату судового збору, а він не є особою, на яку розповсюджуються пільги зі сплати судового збору. Вказана заява ухвалою суду першої інстанції від 14.12.2020 року повернута позивачу, та оскаржена ним в апеляційному порядку. Колегія суддів вважає зазначені підстави повернення позову згідно оскаржуваної ухвали недоведеними, доводи апеляційної скарги обґрунтованими виходячи з наступного. У відповідності до ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом влади повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у заяві зазначається, крім іншого, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви. Згідно положень ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його оплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору ,платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». Матеріали справи свідчать, що позовні вимоги ОСОБА_1 по адміністративній справі № 280/1447/19 стосуються виплати заборгованості по заробітній платі. Розмір ставки судового збору за відповідними об`єктами справляння судового збору встановлені ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», яким не перебачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення. Приписами ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати. В силу викладеного на заявника не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення. Така правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі за №2а/0470/263/12. Викладене свідчить, що ухвала суду першої інстанції про повернення позивачу заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, через відсутність сплати судового збору, є порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2043грн. є передчасними, оскільки у відповідності до вимог ст.139 КАС України розподіл судових витрат здійснюється судом після розгляду справи по суті при умові задоволенні позову, а тому підстави щодо задоволення заяви в цій частині відсутні. Керуючись ст.294, 320, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року по адміністративній справі № 280/1447/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 березня 2021 року, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 11 березня 2021 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.А. Щербак