LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд161/1204/21

від 12.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 161/1204/21 Провадження №33/802/227/21 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , захисника Лягутка О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, менеджер з продажу, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 гривні. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.01.2021 року о 20:49 год у м. Луцьку по вул. Кутузовій, 21, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився лікарем наркологом ОСОБА_2 , висновок №19, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимог законодавства. Зазначає, що суддею першої інстанції, було порушено право на захист, оскільки він 15 лютого 2021 року під час судового засідання у вказаній справі заявив клопотання про необхідність скористатися послугами адвоката для здійснення захисту та належної підготовки до судового засідання, оскільки він не володіє достатніми знаннями в галузі права, а відтак не може на належному рівні захищати свої інтереси в суді та доводити свою не невинуватість у пред`явленому йому адміністративному правопорушенні. Також вказує, що ним було заявлено клопотання про виклик у судове засідання свідків і допит свідків, які були присутні на місці події і могли повідомити суду обставини справи для належного та об`єктивного розгляду матеріалів адміністративного провадження. Однак, заявлені ним клопотання були судом проігноровані, чим фактично його було обмежено в його правах. Зазначає, що суд першої інстанції надаючи правову оцінку наявним в матеріалах справи письмовим поясненням свідків, лише обмежився припущенням, щодо «відсутності жодного доказового значення для справи» таких пояснень, разом з тим, відмовивши у допиті вказаних осіб у судовому засіданні. Вказує, що свідки в своїх власноручно написаних поясненнях вказували, що він не керував автомобілем, а перебував на пасажирському сидінні авто. Зокрема останні зазначають, що 17 січня 2021 року автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , у вказаному протоколі місці та у вказаний час керувала його дружина ОСОБА_3 . Вказує, що в матеріалах адміністративної справи відсутній акт медичного огляду, а відтак суд при прийнятті оскаржуваної постанови не переконався, що цифровий показник алкоголю в його крові більше 0,2 проміле. Також вказує, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння наявний в матеріалах справи не містить інформації , яким чином проводився огляд на встановлення перебування його в стані «алкогольного» сп`яніння. Примірник висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння йому не видавався. Крім того, вказує, що огляд всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року, проводився без участі свідків, мундштук до алкотестера не був герметично запакований, а вже знаходився в цьому приладі при пропозиції пройти такий тест, перед проведенням огляду контрольний забір газоаналізатором повітря не проводився, а після проведення огляду ні працівники поліції, ні медичний працівник не з`ясовували його згоди з результатом проведеного огляду. Зазначає, що працівниками поліції не складалось направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що на його думку, свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров`я, для проходження огляду на стан сп`яніння. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів та просив її задовольнити, крім цього, просив суд взяти до уваги, що на його утриманні знаходиться дитина-інвалід, яку він возить в садочок, його захисника, який також просив задовольнити апеляційну скаргу, суддя приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Перш за все, доводи ОСОБА_1 , щодо порушення судом першої інстанції його права на захист, апеляційний суд знаходить безпідставними, оскільки з матеріалів справи слідує, (а.с.8) що протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності ОСОБА_1 17 січня 2021 року, крім цього останній 25 січня 2021 року ознайомився з матеріалами справи безпосередньо в суді, а тому у ОСОБА_1 було достатньо часу, з 17 січня 2021 року по 15 лютого 2021 року - дату судового засідання, для укладення договору із захисником. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Таким чином, жодних порушень права на захист, судом допущено не було. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526961 від 17 січня 2021 року, складеним т.в.о. командира роти № 4 БУПП у Волинській області ДПП капітаном поліції Ліпчуком Д.О. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); довідкою УПП у Волинській області ДПП від 18.01.2021 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП та за місцем свого проживання отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 20.04.2016 року (а.с.2); висновком КП «Волинський медичний центр терапії залежності» №19від 17.01.2021року щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,з якого слідує, що за результатами огляду ОСОБА_1 о 21:30 год.17.01.2021року було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.3); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 661120 від 17.01.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с. 4); відеозаписом, на якому зафіксовані обставини, що мали місце 17.01.2021року, з яких вбачається, що у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» лікарем було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та підтверджено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 5). Також, з відеозаписів з бодікамер поліцейських чітко прослідковується хронологія подій, які відбувалися за обставин вказаних у протоколі. ОСОБА_1 неодноразово звертався до працівників поліції з проханнями не складати адміністративні матеріали. Так, на відрізку відеозапису з 22:35, після повідомлення поліцейського, щодо нього буде складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, від останнього у відповідь послідувало «…я розумію, але я виїхав лише в нещасний провулок……наміру їхати далі на Рівненську не мав», і знову прохання про не складання матеріалів. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони направлені на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, нічим не підтверджені, а навпаки спростовані вищевказаними доказами, які є чіткими та послідовними, та узгоджуються з матеріалами справи. Зокрема, з огляду на зафіксовані на відеозаписах обставини, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував. Крім цього, твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку освідування на стан алкогольного сп`яніння, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки останній пройшов огляд в КП «Волинський медичний центр терапії залежностей». Допитана в апеляційному суді свідок ОСОБА_3 підтримала письмові пояснення і вказала про те, що біля 20 години вона сіла за кермо їх нового автомобіля «Daewoo Lanos» для того, щоб переставити його до їх будинку. Однак, майже відразу після того як вона рушила, автомобіль занесло і вона застрягла, пробуксовування не давали результатів. Зрозумівши, що їй не вдасться виїхати, і взагалі це займе багато часу, вона покинула автомобіль і пішла додому до дитини. Чоловік в цей час знаходився за межами салону транспортного засобу. Він в той вечір повернуся набагато пізніше. Лише вранці останній повідомив, що коли він перебував біля автомобіля, до нього під`їхали на службовому автомобілі працівники поліції. Однак, суд не приймає до уваги, враховуючи вищенаведене, зазначені покази свідка, як і свідка ОСОБА_4 , який також був допитаний в суді апеляційної інстанції та підтримав свої письмові пояснення, оскільки останні є надуманими та не щирими. Щодо наданих до суду копій документів, які підтверджують ту обставину, що на утриманні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності знаходиться дитина-інвалід, суд вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку вказані обставини за наявності відповідного повідомлення громадської організації або трудового колективу могли бути підставою для застосування заходів громадського впливу передбаченого ст.21 КУпАП, а не підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав винним та призначив ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Волинської області В.А. Подолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»