Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15733/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15733/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА Іменем України 12 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02.07.2020 № 428-К «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2020 позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірним. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заступником начальника управління начальником відділу організаційного забезпечення управління організаційного забезпечення діяльності керівника апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено довідку про результати перевірки інформації, викладеної у службових записках управління персоналу та управління забезпечення діяльності Голови та членів Комісії, на підставі якої складено доповідну записку від 02.06.2020 №-03-425/29-08. Зі змісту довідки та доповідної № 425/29-08 вбачається, що заступником начальника управління - начальником відділу підготовки засідань комісії, обліку рішень та контролю управління забезпечення діяльності та членів Комісії ОСОБА_1 не забезпечено додержання працівниками підпорядкованого відділу правил внутрішнього службового розпорядку. Вказана довідка слугувала підставою для видання наказу відповідача від 03.06.2020 № 337-К «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ». За результатами проведення дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією складено подання від 23.06.2020 №35/ДК-08, згідно з яким, у діях позивача встановлено дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 5,6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень та недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. У подальшому, згідно подання дисциплінарної комісії від 23.06.2020 №35/ДК-08, наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 02.07.2020 за №428-К позивачу було оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани не в повному обсязі досліджено матеріали справи, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, показники виконання службових завдань, наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, чим не дотримано вимоги чинного законодавства. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Згідно пунктів 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний: сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 10 статті 2 Закону України «Про державну службу»). Відповідно до частини першої статті 64, частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Згідно пунктів 5, 6 частини другої статті 56 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону України «Про державну службу»). Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним наказом позивачу на підставі подання дисциплінарної комісії оголошено догану у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 4, 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень та недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. Відтак, враховуючи доводи учасників справи та мотиви суду першої інстанції, для правильного вирішення даного спору слід вирішити чи дійсно позивачем вчинено спірний дисциплінарний проступок та чи дотримано відповідачем порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до частини першої, десятої статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія, Комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Згідно частин першої, п`ятої статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення приймається суб`єктом призначення на підставі подання дисциплінарної комісії, яке є результатом розгляду дисциплінарної справи, є рекомендаційним, проте обов`язковим для розгляду суб`єктом призначення. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 71 Закону України «Про державну службу»). Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок №1039). Пунктом 4 Порядку №1039 передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, наказом керівника апарату Нацкомфінпослуг від 03.06.2020 № 337-К «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 » уповноважено дисциплінарну комісію здійснити дисциплінарне провадження. Суд першої інстанції встановив, що у період з 04.06.2020 по 25.06.2020 позивач перебував у відпустці. У свою чергу, відповідач наполягає, що позивача було належним чином повідомлено про засідання дисциплінарної комісії та про можливість надання ним пояснень з питань, що охоплюються дисциплінарним провадженням. Проте, колегія суддів вважає такі доводи відповідача помилковими. Відповідно до частин першої-другої статті 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Згідно пунктів 31, 32 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. Згідно частини першої статті 9-1 Закону України «Про державну службу» доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 Пунктами 2-4 цього порядку передбачено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол). Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити визначений у цьому пункті відомості та докази. Згідно частини четвертої статті 9-1 Закону України «Про державну службу» інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення. Аналіз викладених норм свідчить, що законодавець передбачив можливість повідомлення державного службовця дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. При цьому, за відсутності відомостей та доказів щодо отримання державним службовцем відповідної інформації, вона вважається доведеною до його відома лише на п`ятий календарний день з моменту її відправлення. Відповідно до пункту 32 Порядку №1039 у разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Згідно частини третьої статті 75 Закону України «Про державну службу» відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу про доведення інформації та документів до відома державного службовця від 03.06.2020 з телефону заступника начальника управління - начальника відділу з питань кадрової роботи та проходження державної служби управління персоналом Петрухно Н.В. по «вайберу» на телефон позивача відправлено фото наказу про керівника апарату Нацкомфінпослуг від 03.06.2020 № 337-К «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ». Відтак, вважається, що до відома позивача 08.06.2020 доведено інформацію щодо прийняття та зміст вказаного наказу. Як стверджується у спірному поданні, службовою запискою від 04.06.2020 № 27/ДК-09 позивача запрошено на засідання комісії 10.06.2020. Згідно наявних в матеріалах справи копій протоколів про доведення інформації та документів до відома державного службовця від 05.06.2020, вказану службову записку направлено позивачу на електронну пошту та по «вайберу» на номер мобільного телефону. Відтак, позивач вважається таким, що лише 10.06.2020 був повідомлений про проведення засідання дисциплінарної комісії 10.06.2020, що є порушенням пункту 32 Порядку №1039, а також та права позивача бути присутнім на засіданні для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Відомостей про запрошення позивача у встановленому порядку на інші засідання дисциплінарної комісії матеріали справи не містять. Отже, відповідачем було порушене право позивача приймати у встановленому порядку участь у дисциплінарному провадженні шляхом участі у відповідних засіданнях та надання пояснень, що на переконання колегії суддів, є самостійною підставою для скасування оскаржуваних результатів дисциплінарного провадження. Зі змісту спірного подання дисциплінарної комісії вбачається, що у ході дисциплінарного провадження було проведено чотири засідання, на одне з яких, як зазначалося, з порушенням встановленого порядку було запрошено позивача. Відповідно до пунктів 19, 22 Порядку №1039 формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання. Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом. У протоколі зазначаються прізвище та ініціали голови, секретаря і присутніх на засіданні членів дисциплінарної комісії, місце, дата проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні звернув увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких протоколів засідань дисциплінарної комісії. Доводи апеляційної скарги про те, що до дисциплінарної справи такі протоколи не залучаються не відміняє необхідності їх ведення та зберігання. Відсутність в матеріалах справи та ненадання відповідачем, у тому числі і на вимогу суду апеляційної інстанції, протоколів засідань дисциплінарної комісії, які згідно подання здійснювались у ході спірного дисциплінарного провадження, ставить під сумнів сам факт проведення цих засідань, а відтак є сумнівною і власне правомірність встановлених дисциплінарною комісією обставин. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність в матеріалах справи також і оригіналу або належним чином засвідченої копії матеріалів спірного дисциплінарного провадження. Відповідно до частин першої-другої статті 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Згідно пунктів 24, 30 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Після завершення формування дисциплінарної справи до розгляду комітет з дисциплінарних проваджень або доповідач передають її відповідно Комісії або секретарю дисциплінарної комісії та повідомляють про це головуючому на засіданні Комісії або голові дисциплінарної комісії з метою призначення дати засідання для її розгляду. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи не містять ні оригіналу, ні копії належним чином сформованої дисциплінарної справи. Відповідні матеріали не були надані також і на вимогу суду під час апеляційного провадження. Відповідач надав до суду виключно копії окремих документів, які мали б бути у складі матеріалів дисциплінарної справи, що не дає суду ні підстав для висновку про факт її формування, ні достовірних відомостей про конкретні документи та матеріали, які розглядалися дисциплінарною комісією при складенні подання, на підставі якого ухвалено оскаржуваний наказ про притягнення позивача до відповідальності. Суттєвість викладених порушень, на переконання колегії суддів, не дає змоги у ході судового розгляду вважати результат дисциплінарного провадження відносно позивача правомірним. Щодо встановлених дисциплінарною комісією порушень, то суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до пункту 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Зі спірного подання вбачається, що дисциплінарна комісія дійшла висновку про не дотримання позивачем правил внутрішнього службового розпорядку та не забезпечення дотримання працівниками відділу внутрішнього службового розпорядку: Так, подання дисциплінарної комісії містить виклад обставин щодо наявності зауважень у відділу управління персоналом до повідомлення про перебування на робочих місцях окремих працівників управління забезпечення діяльності Голови та членів Комісії 24.04.2020. При цьому, відомості про осіб, які здійснили таке повідомлення, або осіб, які мали таке повідомлення здійснювати, у поданні не встановлено. Також подання містить інформацію про службову переписку управління персоналом з начальником управління забезпечення діяльності Голови та членів Комісії ОСОБА_3 стосовно згаданого повідомлення. Далі у поданні наведені окремі положення Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил внутрішнього службового розпорядку, Інструкції з організації пропускного режиму, інформація щодо входу/виходу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за квітень 2020 року, посадові обов`язки позивача щодо забезпечення дотримання працівниками відділу правил внутрішнього трудового розпорядку, висновок про вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Проте, наведене подання не містить чіткого визначення того, у чому саме виразилося недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку позивачем та незабезпечення ним дотримання відповідних правил працівниками відділу, відсутні відомості про встановлення фактів порушення позивачем чи його підлеглими цих правил. На противагу висновків подання, воно містить інформацію про встановлення за результатами службової перевірки факту перебування працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на робочому місці протягом робочих днів квітня 2020 року. Будь-яких мотивів відхилення цієї інформації подання не містить. Не містить подання, оскаржуваний наказ та матеріали справи також будь-яких відомостей про встановлення у спірний період факту відсутності будь-яких працівників Нацкомфінпослуг на робочому місці чи невиконання ними своїх посадових обов`язків або залишення адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг у робочий час без поважних причин. Колегія суддів наголошує на тому, що дисциплінарною комісією не встановлено чіткого причинно-наслідкового зв`язку між вказаними нею фактами і діями або бездіяльністю позивача, які б могли свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку. В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що встановлене дисциплінарною комісією порушення полягало у недотримані позивачем та його підлеглими Інструкції з організації пропускного режиму в адміністративній будівлі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженої розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.11.2018 № 2045 (далі - Інструкція № 2045). Відповідно до пункту 13 розділу І Інструкції № 2045 право на перебування в адміністративній будівлі Нацкомфінпослуг, внесення (винесення) матеріальних цінностей до (з) адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг надають такі документи: постійні перепустки у формі електронних карток (далі - постійні перепустки) <...>. Згідно пунктів 1, 3 розділу ІІІ Інструкції № 2045 вхід до службових приміщень адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг та вихід з них здійснюються виключно через пост забезпечення пропускного режиму служби охорони, обладнаний комплексною системою. Працівники Нацкомфінпослуг допускаються до адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг за електронними перепустками. Враховуючи, що положення Інструкції № 2045 не містить порядку або правил використання працівниками Нацкомфінпослуг електронних перепусток та комплексної системи, якою обладнаний пост забезпечення пропускного режиму служби охорони, та оскільки у ході спірного дисциплінарного провадження не було у визначеному порядку шляхом складення відповідних актів чи в інший достовірний спосіб встановлено відсутність працівників Нацкомфінпослуг на робочому місті, то колегія суддів зазначає на відсутності в матеріалах справи належних та достовірних доказів здійснення позивачем та його підлеглими входу та/або виходу з адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг не через пост забезпечення пропускного режиму служби охорони, який обладнаний комплексною системою, та не за електронними перепустками. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 4 розділу І Інструкції № 2045 контроль за порядком охорони адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг та забезпечення пропускного режиму працівниками служби охорони мають право здійснювати: Голова Нацкомфінпослуг; керівник апарату Нацкомфінпослуг; керівник самостійного структурного підрозділу, на який покладено функції з організації пропускного режиму та контролю за дотриманням його вимог; керівник самостійного структурного підрозділу, на який покладено функції з питань запобігання корупції. Відтак, керівники структурних підрозділів Нацкомфінпослуг, до яких належить позивач, окрім вказаних у наведеній нормі, не вправі здійснювати контроль за забезпеченням пропускного режиму працівниками служби охорони. Водночас, відповідними повноваженнями наділений керівник апарату Нацкомфінпослуг, яким і ініційоване спірне дисциплінарне провадження та прийнято оскаржуваний наказ. Згідно пунктів 7, 9, 10 розділу І Інструкції № 2045 організацію пропускного режиму та контроль за дотриманням його вимог в адміністративній будівлі Нацкомфінпослуг здійснює структурний підрозділ, на який покладено функції з організації пропускного режиму та контролю за дотриманням його вимог. Порядок виконання службових обов`язків працівниками служби охорони визначається договором, укладеним між Нацкомфінпослуг та службою охорони. Охорона адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг здійснюється, зокрема, шляхом забезпечення пропускного режиму та підтримання громадського порядку в приміщенні будівлі. Як встановив суд першої інстанції, до службових приміщень адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг можливо дістатися через турнікет та сходами, до яких ведуть двері, розташовані на першому поверсі біля службових приміщень управління персоналом та управління ресурсного забезпечення та інформаційних технологій. З березня 2020 року двері до сходів, що розташовані біля управління персоналом та управління ресурсного забезпечення та інформаційних технологій, а також одна з двох частин турнікету є постійно відкритими, чого не заперечено в апеляційній скарзі. Відтак, з березня 2020 року були створені умови для можливості вільного входу до адміністративної будівлі Нацкомфінпослуг поза межами комплексної системи та без використання електронних перепусток. На переконання колегії суддів, неспроможність відповідальних посадових осіб Нацкомфінпослуг чи працівників служби охорони у визначеному порядку забезпечити встановлений пропускний режим в адміністративній будівлі Нацкомфінпослуг чи свідоме спрощення цими особами доступу до відповідних приміщень (відкриття дверей, турнікету), не може бути підставою для відповідальності інших працівників Нацкомфінпослуг за недотримання пропускного режиму. На переконання колегії суддів, у даному випадку на позивача формально перекладено відповідальність за дії та/або бездіяльність осіб, відповідальних за забезпечення пропускного режиму в адміністративній будівлі Нацкомфінпослуг. При цьому, посилання в апеляційній скарзі на відсутність у Нацкомфінпослуг служби охорони колегія суддів відхиляє, оскільки про її наявність, порядок залучення та повноваження чітко вказано у згаданій Інструкції № 2045. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем спірного дисциплінарного проступку. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя А.Ю. Коротких