Постанова 4852 № 280/604/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/604/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (суддя Татаринов Д.В.) по справі №280/604/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, - в с т а н о в и В: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправним та скасовано: - вимогу про сплату боргу №Ф-0034461305 від 19 грудня 2018 року на загальну суму 275 994,24 грн. про сплату єдиного внеску; - рішення №0034471305 від 19 грудня 2018 року щодо застосування штрафної санкції по єдиному внеску на загальну суму 53 434,41 грн. - податкове повідомлення-рішення №0034501305 від 19 грудня 2019 року, за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 7636044,73 грн. - податкове повідомлення-рішення №0034531305 від 19 грудня 2019 року за платежем податок на додану вартість на загальну суму 5 977 680,94 грн. - податкове повідомлення-рішення №0034511305 від 19 грудня 2019 року за платежем військовий збір на загальну суму 618 785,73 грн. 05 жовтня 2020 року від представника позивача до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути на користь позивача витрати за проведення судово-економічної експертизи. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не було надано суду доказів понесених витрат за проведення судово-економічної експертизи. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про стягнення на користь позивача витрат на проведення судової експертизи. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач фактично посилається на процесуально визначені повноваження суду, який ухвалив у справі рішення, щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1, 2 ст.139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на проведення експертиз. Згідно із ч.4 ст.137 КАС України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. У відповідності із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. З огляду на наведені норми процесуального права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що особа, яка ставить перед судом питання про відшкодування їй витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, зобов`язана надати суду докази понесення таких витрат. Оскільки у спірному випадку позивачем суду таких доказів надано не було (доказів понесених витрат на проведення експертизи саме позивачем), то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення на користь позивача витрат за проведену судово-економічну експертизу. Аргументи, які наведені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції та навпаки, підтверджують ті обставини, які фактично і стали підставою для відмови судом першої інстанції у задоволенні вказаної заяви, а саме те, що позивачем не було надано доказів понесення ним витрат на проведення експертизи (передостанній абз. апеляційної скарги). На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст..ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року по справі №280/604/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..328, ст.329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 11.03.2021р. Повний текст постанови складено 12.03.2021р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк