Постанова 4852 № 405/1469/20(2-а/405/40/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 405/1469/20(2-а/405/40/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Командира взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Большова Ярослава Сергійовича на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2020 року у справі №405/1469/20(2-а/405/40/20) за позовом ОСОБА_1 до Командира взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Большова Ярослава Сергійовича Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушенння,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністратвиним позовом до Управління патрульної поліції УПП в Кіровоградській області, командира взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Большова Ярослава Сергійовича, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 142681 від 24.02.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Ленінський районний суд м. Кіровограда від 18.05.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову серії НК № 142681 від 24.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Командир взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Большов Я.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 142681 від 24.02.2020 року Командиром взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Большовим Я.С. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 295 грн. Винесення оскаржуваної постанови мотивовано тим, що 04.01.2020 року о 12 год. 26 хв. ОСОБА_1 в м. Кропивницький, по вул. Бобринецький шлях, буд. 158, керуючи автомобілем Daewoo Nubira, д.н.з НОМЕР_1 , в населеному пункті, позначеному знаком 5.45 ПДР України, де встановлена максимально допустима швидкість руху т/з 50 км/год водій керував з перевищенням дозволеної швидкості більш ніж на 20 км/год, вимірювання швидкості руху автомобілів здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості «TRUCAM LTI/20L», чим порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України). Крім того в постанові зазначено також що водій керував т/з 04.01.2020 року о 12-27 год в м. Кропивницький по вул. Бобринецький шлях, буд. № 116, не звертаючи уваги на нерегульованість пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зупинився, створивши для останнього небезпеку, чим порушив п.п. 16.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності доказів на підтвердження правомірності постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №789243 від 12.12.2018 року. Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами ч.1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.16.1 ПДР України перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють. У разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію». При цьому норма статті 31 Закону України «Про національну поліцію» є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів. Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, остання відповідно до ст. 283 КУпАП, не містить посилання на докази, якими підтверджено вчинення позивачем інкримінованих правопорушень, а тому колегія суддів вважає, що притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п. 16.1 Правил дорожнього руху,за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові НК № 142681 від 24.02.2020 року. Колегія суддів критично розцінює додані до відзиву на позовну заяву відеозаписи, які нібито підтверджують вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, з огляду на те, що доказів, отриманих у відповідності до ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 123 КУпАП, відповідачем не надано та про наявність таких доказів не зазначено у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення. Крім того, колегія суддів критично розцінює посилання в апеляційній скарзі на інтернет-ресурс, на якому начебто зафільмовано вчинені позивачем правопорушення, з огляду на не відповідність наведеного доказу приписам КАС України. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. ст. 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2019 року у справі №202/8049/18 (2-а/202/27/2019)- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко