Ухвала КАС ВС № 160/2692/20

УХВАЛА 10 березня 2021 року м. Київ справа № 160/2692/20 адміністративне провадження № К/9901/7164/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Шевцової Н.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в справі №160/2692/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними наказів, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: - визнати незаконним і скасувати наказ №238 від 10 лютого 2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Марганецького відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області (далі - Марганецьке ВП Нікопольского ВП ГУ НП в Дніпропетровській області) в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області №76 о/с від 10 березня 2020 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Марганецького ВП Нікопольского ВП ГУ НП в Дніпропетровській області; - зобов`язати ГУ НП в Дніпропетровській області поновити на службі на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції кримінальної поліції Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області; - зобов`язати ГУ НП в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позову: - визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області №238-к від 10 лютого 2020 року про застосування до старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Марганецького ВП Нікопольского ВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області №76 о/с від 10 березня 2020 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Марганецького ВП Нікопольского ВП ГУ НП в Дніпропетровській області; - поновлено ОСОБА_1 - старшого лейтенанта поліції на посаду старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області з 12 березня 2020 року. - стягнуто з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 12 березня 2020 року по 26 січня 2021 року середній заробіток у розмірі 38006 грн 40 коп, з утриманням відповідних зборів і податків. 26 лютого 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в справі №160/2692/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення; зобов`язання поновити на службі; зобов`язання нарахувати і виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 обіймав посаду старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції кримінальної поліції Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якої не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням засадничих, раніше ґрунтовно недосліджуваних питань права, відповідь суду касаційної інстанції суду на які мала б надати уніфікованого тлумачення та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів правовідносин. Наведені в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що саме ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі №160/2692/20 як у справі незначної складності не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа №800/547/17). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи те, що скаржник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не указав випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, установлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року в справі №160/2692/20. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: Н.В. Шевцова С.А. Уханенко