Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2002/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2002/20 пров. № А/857/1625/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Большакової О.О., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (головуючий суддя: Чуприни О.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» до старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Федорчука Віктора Ярославовича в особі Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання незаконною і скасування постанови, встановив: Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист», 11.08.2020 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62593958 від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору в розмір 18892,00 гривень. Обґрунтовує позов тим, що незважаючи на своєчасне і самостійне усунення боржником порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, до моменту відкриття 08.05.2020 виконавчого провадження № 62023342, в межах якого здійснювалося застосування заходу реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень Філії Дитячий заклад санаторного типу лікувально-оздоровчий комплекс «Карпатські зорі» акціонерного товариства, відповідачем винесено оскаржувану постанову. Вказує, що ПрАТ «Івано-Франківськтурист» привело у відповідність до вимог чинного законодавства безпеку діяльності будівель та споруд вказаної Філії у місті Косові по вулиці Над Гуком, 15, а Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі по тексту також Управління Держслужби України з надзвичайних ситуацій в області, Управління) було повідомлено про усунення ним усіх встановлених перевіркою і судом порушень, про що склало відповідний акт перевірки від № 52 від 28.02.2020. Крім цього, Управлінням Держслужби України з надзвичайних ситуацій в області повторно складено ще один акт від 19.06.2020 за № 87, яким також не виявлено порушення, які слугували підставою для застосування заходу реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень філії. За зверненням Управління від 08.07.2020, відповідачем 16.07.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом. А тому, позивач вважає, що наявних підстав виконанню рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду через органи державної виконавчої служби не виникало, у зв`язку із чим постанова про стягнення виконавчого збору не підлягає до виконання. Враховуючи наведені обставини, за доводами відповідача, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62593958 від 16.07.2020 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 18892,00 гривень за постановою від 10.06.2020 ВП 62023342 підлягає скасуванню. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Відповідачем, 01.02.2021 подано клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні такої. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 3 ст. 268 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист», Філія Дитячий заклад санаторного типу лікувально-оздоровчий комплекс «Карпатські зорі» Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях» Івано-Франківськтурист» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень Філії Дитячий заклад санаторного типу лікувально-оздоровчий комплекс «Карпатські зорі» Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» за адресою: вул. Над Гуком, 15, м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85705892). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87957597). За рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2019, яке набрало законної сили 14.04.2020 видано виконавчий лист № 809/671/16 (а. с. 157-158 том 1). На виконання вказаного рішення суду Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області листом за № 5901-3123/54017 від 04.05.2020 направлено Косівському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчий лист за № 809/671/16, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.04.2020 (а. с. 156 том 1). Старшим державним виконавцем Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Федорчуком В.Я., 08.05.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62023342 з виконання виконавчого листа № 809/671/16 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Згідно пункту 2 вказаної постанови, старшим державним виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18892,00 гривень (а. с. 161-162 том 1). В подальшому, 10.06.2020 старшим державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 62023342 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника - Філії Дитячий заклад санаторного типу лікувально-оздоровчий комплекс «Карпатські зорі» Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» у розмірі 18892,00 гривень (а. с. 163-164 том 1). У зв`язку з тим, що боржником усунуто всі порушення, що слугували підставою для задоволення позову у справі № 809/671/16, листом за № 5401-4957/5407 від 08.07.2020 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, просило відповідача повернути виконавчий лист від 14.04.2020 Управлінню (а. с. 10, 211 том 1). На підтвердження виконання рішення суду у справі № 809/671/16 подано Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки за № 87 від 19.06.2020 (а. с. 27-41, 137-144 том 1). На підставі поданої заяви старшим державним виконавцем 16.07.2020 закінчено виконавче провадження № 62023342, що засвідчується відповідною постановою (а. с. 65 том 1). При цьому, постанову про стягнення виконавчого збору від 10.06.2020 винесено в окреме провадження. Так, 16.07.2020 старшим державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62593958 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 10.06.2020 ВП № 62023342 (а. с. 9, 154) Позивач, вважаючи протиправною винесену постанову про відкриття виконавчого провадження № 62593958, з виконання постанови від 10.06.2020, якою стягнуто з позивача виконавчий збір у розмірі 18892,00 гривень, звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, що боржником в повному обсязі виконано припис Управління від 24.05.2016 в якому зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки так і рішення суду у справі № 809/671/16, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (тут і надалі в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Так, відповідно до ч. ч. 1, 3, 9 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Проаналізувавши статті 26, 27 Закону №1404-VIII, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець обов`язково зазначає одночасно з відкриттям виконавчого провадження у відповідній постанові. Водночас, у Законі № 1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина п`ята статті 27 Закону №1404-VIII), а також умову, коли зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавчий збір не підлягає стягненню. В останньому випадку йдеться про частину дев`яту статті 27 Закону №1404-VIII, за змістом якої виконавчий збір не стягується, якщо відповідне рішення було виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження. Отже, одночасно з відкриттям виконавчого провадження (крім випадків, визначених у частині п`ятій статті 27 Закону №1404-VIII) державний виконавець зазначає про стягнення виконавчого збору. Проте, якщо під час виконавчого провадження буде встановлено, що рішення суду виконано до його відкриття, виконавче провадження закривається, а зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження виконавчий збір не стягується. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 815/3815/17. З урахуванням норм, закріплених у частині п`ятій статті 26 Закону № 1404-VIII, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону № 1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов`язком державного виконавця. На підставі частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Суд апеляційної інстанції зауважує, що старший державний виконавець не виносив постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VІІІ, а прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, за правилами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VІІІ. У подальшому, на виконання вимог ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ, оскільки виконавчий збір не було стягнуто, 16.07.2020 старшим державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62593958 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 10.06.2020 ВП № 62023342 (а. с. 9, 154 том 1). Аналізуючи доводи позивача щодо виконання рішення суду до винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження (08.05.2020), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. У спірних правовідносинах, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у державного виконавця перебувало судове рішення, про зобов`язання боржника вчинити дії немайнового характеру. Позивач наголошує на тому, що після ухвалення судового рішення у справі № 809/671/19, з ініціативи товариства, лист від 17.02.2020 за № 5, Косівським районним відділом Управління ДСНС України в Івано-Франківській області проведено позаплановий захід, за результатами якого складено акт від 26.02.2020 за №

52. Зі змісту цього такого акта вбачається, що у частині (питання щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства): - пункту 7.3. акта «У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності» (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014) відзначено «+» в графі «питання не розглядалося» (тобто не було предметом перевірки); - пункту 13.2 акта «Будинки, приміщення та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту обладнано" (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014) відзначено «+» в графі відповідь на питання «так» (тобто дане питання предмету перевірки відповідає Правилам; порушення немає та/або порушення усунуто). Вказана інформація слідує із примірника акта від 26.02.2020 за № 52, поданого позивачем до суду разом із адміністративним позовом, та поданого товариством до відповідача разом із листом від 10.06.2020 (а. с. 14, 17, 170-171, 175, 178 том 1). Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту письмових пояснень Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (а. с. 120-122 том 1), на їх переконання, як мінімум не було виконано пункт 1 припису контролюючого органу про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 24.05.2016, а саме: «Дерев`яні конструкції горищного приміщення усіх будівель не оброблено вогнетривким розчином» (пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014). Крім цього, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області надано засвідчений у встановленому порядку на відповідність оригіналу власний примірник акта № 52 від 26.02.2020 (а. с. 126-133 том 1). Так, зі змісту пункту 7.3. цього акта «У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності" (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014) відзначено «+» в графі в графі відповідь на питання «ні». Тобто, вказане питання предмету перевірки, не відповідає Правилам пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, отже має місце не усунення порушення. Також, зі змісту пункту 13.2 акта, «Будинки, приміщення та споруд системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту обладнано» (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014) відзначено «+» в графі в графі відповідь на питання «ні». Тобто, вказане питання предмету перевірки, не відповідає Правилам пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, отже має місце не усунення порушення. Проаналізувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції наголошує, що поданий позивачем до адміністративного позову акт за № 52 від 26.02.2020, не відповідає відомостям цього ж акту, який додано до матеріалів справи Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем на спростування інформації, яка викладена в акті, який надано Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, не подано жодного належного та допустимого доказу. Отже, при вирішенні спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає, що належним та допустимим доказом є акт Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області № 52 від 26.02.2020, примірник якого додано до матеріалів справи (а. с. 126-133 том 1). Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки фактичного виконання судового рішення не відбулося до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2020 № 62023342, а тому оскаржувана постанова від 16.07.2020 про стягнення виконавчого збору в розмір 18892,00 гривень є правомірною і скасуванню не підлягає. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. Апеляційна скарга Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськтурист» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 300/2002/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12.03.2021.