Постанова 4851 № 440/386/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 р.Справа № 440/386/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., представника позивача: Сидоренко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Алєксєєва Н.Ю. , вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.07.20 року по справі № 440/386/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 23.10.2019 №117 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що дії посадових осіб відповідача щодо проведення відносно позивача заходу державного нагляду (контролю) не відповідають вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Крім того зазначено, що перевірка здійснена без додержання вимог законності, неупередженості та об`єктивності, у зв`язку з чим складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.10.2019 має відомості, які не відповідають дійсності, а складений на його підставі припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №117 від 23.10.2019 є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позовних вимог. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.10.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області проведено позапланову перевірку на об`єкті "Виконання будівельних робіт на даху багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ". За результатами перевірки, встановлено, що на даху багатоквартирного житлового будинку виконувались будівельні роботи з реконструкції даху з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, та інженерні системи загального користування без документу, який дає право на початок виконання будівельних робіт та без належно затвердженої проектної документації, чим порушено статтю 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статтю 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України вищезазначене будівництво вважається самочинним. На час перевірки (16.10.2018) суб`єктів містобудування встановити не вдалось. З метою притягнення винних осіб до відповідальності за порушення в сфері містобудівної діяльності, Департаментом було направлено матеріали позапланової перевірки до ГУНП у Полтавській області для встановлення особи суб`єкта містобудування. Листом Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області з вх. №1016-1.30/1/2668 від 28.11.2018 повідомлено, що суб`єктами містобудування являються гр. ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ). В період з 09.10.2019 по 23.10.2019 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Полтавській області на підставі наказу №174П від 07.10.2019 та направлення на проведення перевірки №372 від 08.10.2019 проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Реконструкція частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ". Перевірка проводилась на підставі звернень мешканців багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 щодо проведення реконструкції горища під житлові приміщення (хостел) з об`єднанням з квартирами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Результати перевірки оформлені актом від 23.10.2019 №23102019, відповідно до змісту якого вбачається, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що на частині горища багатоквартирного житлового будинку (над квартирами третього під`їзду) проведено наступні будівельні роботи з реконструкції: заміна несучих конструкцій даху (балок, стійок, підкосів, крокв, обрешітки тощо); заміна покрівлі з втручанням в несучі конструкції даху; влаштування внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, силових та слабострумкових систем тощо; влаштовано шість слухових вікон, шляхом втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі, та в результаті чого змінено зовнішню конфігурацію даху; роботи по утепленню горища тощо. Крім того зазначено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформація щодо даного об`єкта - відсутня. Перевіркою суб`єктів містобудування правоохоронними органами підтверджено відсутність зазначених вище відомостей. Відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності) об`єкт: «Реконструкція частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку- по АДРЕСА_1 » відноситься до СС2. За результатами перевірки встановлено, що суб`єктом містобудування (замовником) - гр. ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт від 13.04.2011 №466. Відповідно до статті 376 Цивільного Кодексу України дане будівництво вважається самочинним. При цьому, перебудова об`єкту з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою в зв`язку із відсутністю проекту та скаргами мешканців будинку АДРЕСА_1 . На підставі виявлених порушень Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області винесено припис від 23.10.2019 №117 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагав привести самочинно реконструйовану частину приміщення над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чорновола. 10 в м. Полтава та змінену зовнішню конфігурацію даху цього будинку до попереднього стану, який був до початку виконання будівельних робіт з вищевказаної самочинної реконструкції об`єкту будівництва. Не погоджуючись з оскаржуваним приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.10.2019 №117, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані положеннями Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон - №877-V). Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону №877-V, зокрема, визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Аналогічні норми містяться у Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (надалі - Порядок №553), відповідно до яких, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за наявності підстав виключно у встановленому Законом №877-V порядку, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах. Крім того, правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені положеннями Закону України 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон №3038-VI). Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI, зокрема, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Згідно з ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3038-VІ, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно з пп. 1 п. 91 Прикінцевих положень Закону №3038-VI, на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 408) (надалі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Відповідно до пп.пп. 3, 4 Положення №294, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань видає обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону. Згідно з п. 7 Положення №294, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи. Правовий статус Департаменту ДАБІ у Полтавській області визначено положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, що затверджене наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 №931 (надалі -Положення №931), відповідно до якого Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Основними завданнями територіального органу є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Полтавської області, а саме: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; Територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації, через головних інспекторів будівельного нагляду. Тобто, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області є територіальним органом, а тому наділений повноваженнями Держархбудінспекції щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Отже, однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки визначені у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності". Згідно з п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Згідно з п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466 (надалі - Порядок №466), якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до п. 2 Порядку №466, будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Тобто, в разі здійснення реконструкції раніше введеного в експлуатацію об`єкта, експлуатація та використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми наслідками (СС2), необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю. В судовому засіданні представником позивача зазначено, що мешканці 3 під`їзду багатоквартирного житлового будинку по вул. В. Чорновола, 10 у м. Полтава не заперечували стосовно проведення ремонтних робіт на даху. Так, судовим розглядом встановлено, що згода надана мешканцями вказаного під`їзду не стосується предмету спору, оскільки позивачем виконано будівельні роботи саме з реконструкції квартири шляхом її надбудови на даху багатоквартирного житлового будинку. Відповідно до наявної в матеріалах справи заяви громадян, що мешкають за адресою вул. В. Чорновола, 10 у м. Полтава, яка слугувала підставою для проведення перевірки стосовно позивача, встановлено, що згоду на проведення ремонтних робіт на горищі переважна більшість мешканців з під`їзду та будинку не дали, проте на горищі проводяться роботи від яких у квартирах з`явились тріщини на стінах та стелі. Крім того, з метою обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" у позивача був відсутній обов`язок отримання дозволу на проведення реконструкції даху. Вказаними поясненнями підтверджено відсутність у позивача отриманого дозволу на виконання будівельних робіт. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Зокрема, п. 2, 23 вказаного переліку визначено роботи з: заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції та роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками. Крім того, вказаним переліком визначено перелік будівельних робіт з переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень. Відповідно до ДБН В.2.2-Х-20ХХ, допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку (технічні) та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо). З урахуванням того, що позивачем здійснено реконструкцію даху (гороща), який не віднесено до об`єктів житлового приміщення, а також вчинені позивачем будівельні роботи не підпадають під дію переліку робіт визначених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406, доводи представника позивача стосовно відсутності обов`язку отримання дозволу на проведення вказаних будівельних робіт є необґрунтованими. Отже, в порушення вищевказаних вимог законодавства суб`єктом містобудування (позивачем) здійснено виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), а саме: проведено реконструкцію частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чорновола, 10 у м. Полтава, тобто, фактично позивачем здійснено збільшення житлової площі квартири за рахунок технічного поверху (горища). Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. При цьому, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Однак, в порушення вищевказаних норм, на об`єкті будівництва "Реконструкція частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чорновола, 10 у м. Полтава" відсутня відповідно затверджена проектна документація. Колегія суддів зазначає, що відсутність документу, що дає право на виконання будівельних робіт та належно затвердженої проектної документації є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 3038-VII, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Судовим розглядом встановлено, що позивач погоджується, що будівництво на об`єкті "Реконструкція частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чорновола, 10 у м. Полтава" проводилося без дозволу на виконання будівельних робіт. Жодного заперечення з боку позивача щодо факту виконання самочинної забудови приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку не наведено. З урахуванням того, що в ході перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем відповідно до положень ст. 41 Закону №3038-VI, п. 17 Порядку №553 прийнято припис №117 від 23.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про оскаржуваний припис прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений законом. Стосовно доводів апеляційної скарги в частині того, що перевірку відповідачем проведено за відсутності позивача та відсутність фактичного допуску до об`єкта перевірки - квартири АДРЕСА_6 , колегія суддів зазначає, що перевірка проводилась на підставі звернення мешканців багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 щодо проведення реконструкції горища, співвласниками якого є мешканці даного будинку. В акті перевірки від 23.10.2019 зазначено назву та місцезнаходження об`єкта будівництва, а саме: "Реконструкція частини приміщення горищного простору зі зміною зовнішньої конфігурації даху над квартирами третього під`їзду багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ". Крім того, позапланова перевірка проводилася за участі співвласників горища житлового будинку по АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що процедурні порушення при перевірці не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за доведене правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про що встановлено в ході розгляду справи. Враховуючи встановлені по справі обставини, що підтверджуються належними в справі доказами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 23.10.2019 №117 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №440/386/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 12.03.2021 року