LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851480/825/20

від 04.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №480/825/20 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 р.Справа № 480/825/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Соп`яненко О.В., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 03.07.20 року по справі № 480/825/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення №000008 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийняте Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області 22.01.2020. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 26.12.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 000190 (а.с. 33- 34). Зі змісту протоколу вбачається, що при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами на території м. Суми 24.12.2019 встановлено розміщення у вікні магазину по АДРЕСА_1 реклами з інформацією про знижку цін на товар, текст якої не містив відомостей про дату початку та закінчення знижки, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу". У зазначеному магазині здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , ця обставина ним не заперечується. 26.12.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області винесено рішення № 000211 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 35). 22.01.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області винесено рішення № 000008, яким на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5083 грн. за порушення вимог ст. 8 ч. 5 закону України "Про рекламу", а саме недотримання вимог щодо змісту реклами (а.с. 37). Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначено відповідно до Законом України "Про рекламу" (надалі - Закон). Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Відповідно до ст. 1 Закону, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються. У свою чергу, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару. Питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (надалі - Порядок № 693). Відповідно до п. 2 Порядку № 693, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 26 ч. 1 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Відповідач є територіальним підрозділом такого органу, при здійсненні контролю дотримання порядку розміщення реклами перевірки не призначаються. Плани таких перевірок, накази про їх призначення та направлення не складаються. У випадку виявлення порушення складається протокол, що передбачено Порядком №

693. Виходячи з покладених на відповідача функцій та наданих у зв`язку з цим повноважень, у випадку виявлення порушень, він зобов`язаний скласти протокол про таке порушення. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів вважає безпідставним доводи позивача про те, що відповідач здійснював контроль за розміщенням зовнішньої реклами та не мав повноважень контролювати розміщену ним рекламу, яку вважає внутрішньою. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про рекламу", відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту. Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України "Про рекламу", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 8 Порядку № 693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. 27.12.2019 на адресу позивача відповідачем направлено вимогу про надання інформації про вартість розповсюдженої реклами (а.с. 13-14). Обов`язок рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, надавати документи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю встановлений ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу". Проте, в порушення вказаних вище вимог позивачем інформації про вартість реклами на вимогу відповідача не надано. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. На підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області правомірно винесено рішення № 000008 від 22.01.2020 та накладено на позивача штраф у розмірі 5083 грн., що відповідає вимогам ч. 7 ст. 27 закону України "Про рекламу", підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №480/825/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 12.03.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»