Постанова 4851 № 520/7127/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 р.Справа № 520/7127/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.10.19 року по справі № 520/7127/19 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Позивач Головне управління ДФС у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд: - стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 289285,32 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень №0003061314 від 25.05.2018, №000307314 від 25.05.2018, № 0003081314 від 25.05.2018 у розмірі 289285,32 грн., який в добровільному порядку не сплачено. Рішенням Харківського окоружного адміністративного суду від 11.10.2019 позовні вимоги задоволено. Стягнуто до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 289285 грн. 32 коп. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідінсть висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що у неї відсутній обов`язок щодо сплати податків у зв`язку з прощенням боргу, так як курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ОСОБА_1 не сплачено у встановлений законом порядку та строки суму узгодженого зобов`язання, відтак звернення ГУ ДПС у Харківській області з вимогами щодо стягнення податкового боргу з підстав, передбачених п. 87 ПК України є обґрунтованим. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 17.04.2018 року № 1434/20-40-13-14-08/ НОМЕР_1 . На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0003061314 від 25.05.2018, № 000307314 від 25.05.2018, № 0003081314 від 25.05.2018, якими відповідачу нараховано податок на доходи фізичних осіб та збільшено суму грошового зобов`язання за військовий збір в загальному обсязі 289285,32 грн. Вищевказані податкові повідомлення - рішення направлені на адресу відповідача АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку, однак поштові конверти повернулись на адресу відправника з відміткою "за закінченням строку зберігання". Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем засобами поштового зв`язку направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" № 91942-17 від 01.08.2018, однак поштовий конверт повернувсь на адресу відправника з відміткою "за закінченням строку зберігання". У зв`язку з несплатою відповідачем суми узгодженого зобов`язання, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов`язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не сплачені платником податків, у встановлений Податкового кодексу України строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом. За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи. Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також в п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно до п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані: е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін. Однак, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.08.2018 №0003061314, №0003071314, №0003081314. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми "Ф" № 91942-17 від 01.08.2018 року. За результатами оскарження вказаного рішення ГУ ДПС у Харківській області, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 - залишити без змін. Відповідно до п. 37.3.4 ч. 37.3 ст. 37 ПК України передбачено, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Відповідно до п. 60.1.4 ч. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Колегія суддів приходить до висновку, що скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, на підставі яких позивачем нараховано ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 289285, 32 грн., на даний час припинили свою дію, не створює для платника податків юридичного обов`язку та є відкликами. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої в даному позові суми податкового боргу, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про відмову у позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року по справі № 520/7127/19 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 12.03.2021 року