Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/1073/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 674/1073/20 Провадження № 22-ц/4820/425/21 Категорія: ухвала ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І. секретар судового засідання Гриньова А.М. за участю представника третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 674/1073/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2020 року (суддя Шклярук В.М.) про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання права постійного користування в порядку спадкування. Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В вересні 2020 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування земельною ділянкою площею 50,025 га, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акту на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65. 01 жовтня 2020 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій вказувала, що після подання до суду позову було виявлено, що на публічній кадастровій карті частина спірної земельної ділянки відведена у земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, меншою площею та присвоєно цим ділянкам такі кадастрові номери 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0005, 6821880600:06:006:0006. Заявниця зазначає, що існує об`єктивна загроза передачі земельної ділянки, яка підлягає спадкуванню, у власність фізичним чи юридичним особам. ОСОБА_6 посилається на те, що у випадку реєстрації ряду технічних документацій та реєстрації прав власності на ряд земельних ділянок, унеможливиться виконання рішення суду по цій справі, оскільки технічного його буде неможливо виконати. Заявниця вказує про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до невиправданого затягування строків розгляду справи, тому і просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо вилучення земельної ділянки, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, площею 50,025 га, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акту на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65 та припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою; будь-яким державним кадастровим реєстраторам та будь-яким особам здійснювати державну реєстрацію земельної ділянки, права власності та інших речових прав щодо неї (з відкриттям поземельної книги) щодо відведення вищевказаної земельної ділянки і зміни її цільового призначення задля відведення земельних ділянок меншої площі для наступної передачі у власність, оренду чи користування будь-яким особам, а також шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005, площею по 2 га кожна, що розташовані на території Великожванчицької сільської ради (Дунаєвецької міської ОТГ). Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо вилучення земельної ділянки, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, площею 50,025 га, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акта на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65 та припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою. Заборонено будь-яким державним кадастровим реєстраторам здійснювати державну реєстрацію земельної ділянки (з відкриттям поземельної книги) щодо відведення земельної ділянки, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, площею 50,025 га, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акта на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65, а також зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки задля відведення земельних ділянок меншої площі для наступної передачі у власність, оренду чи користування будь-яким особам. Заборонено будь-яким особам здійснювати державну реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки (з відкриттям поземельної книги) щодо відведення земельної ділянки, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, площею 50,025 га, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акта на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65, а також зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки задля відведення земельних ділянок меншої площі для наступної передачі у власність, оренду чи користування будь-яким особам. Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005, площею 2 га кожна, з цільовим призначенням "01.03 Для ведення особистого селянського господарства 01.03", що розташовані на території Великожванчицької сільської ради (Дунаєвецької міської ОТГ) Дунаєвецького району Хмельницької області. Ухвала допущена до негайного виконання. Не погоджуючись із цією ухвалою суду, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 оскаржили її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, апелянти вказують, що суд першої інстанції не перевірив та не встановив, у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Апелянти вважають, що заявником на підтвердження своїх вимог не надано суду доказів щодо місця розташування в натурі (на місцевості) земельної ділянки, на яку ОСОБА_6 просить визнати за нею право постійного користування в порядку спадкування, її можливе накладення на інші земельні ділянки. Суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив та не навів достатніх обґрунтувань щодо співмірності прийнятих ним заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Апелянти посилаються на те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки може призвести до порушення прав інших осіб, а саме апелянтів, які не можуть затвердити розроблені проекти землеустрою щодо відведення та передачі їм у власність цих земельних ділянок ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що земельні ділянки, на які оскаржуваною ухвалою суду накладено арешт, не є предметом заявленого позову позивачем не заявлено жодних позовних вимог щодо земельних ділянок, на які накладено арешт. Зважаючи на викладене, апелянти просять скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким повністю відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відзив від учасників справи не надходив. Представник апелянта ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених. Позивачка ОСОБА_6 , її представник, представники відповідачів та треті особи до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином. Від Дунаєвецької міської ради та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшли клопотання про слухання справи без їх участі. Представник ОСОБА_6 ОСОБА_14 направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якої протокольною ухвалою апеляційного суду від 10.03.2021 відмовлено з тих підстав, що причини неявки представника до суду не є поважними, а основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи чи його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із положеннями статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Задовольняючи заяву про забезпечення позову від 01.10.2020, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити розгляд справи або зробити неможливим вподальшому виконання рішення суду. Колегія суддів не погоджується в повному обсязі з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктами 1 і 2 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, і забороною вчиняти певні дії. Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів усіх осіб. Встановлено, що звертаючись до суду із позовом до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області Фаріон М.В. просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право постійного користування на земельну ділянку площею 50,025 га, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства, що належала ОСОБА_13 на підставі державного акту на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65 (т.1 а.с. 31-39). Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24.11.2020 залучено до участі у цій справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 237). Також ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24.11.2020 залучено до участі у зазначеній справі в якості відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (т. 1 а.с. 238). ОСОБА_6 , звертаючись до суду 01.10.2020 із заявою про забезпечення позову в частині заборони: будь-яким особам вчиняти дії щодо вилучення земельної ділянки, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, площею 50,025 га, що призначена для ведення селянського (фермерського) господарства та належала ОСОБА_13 на підставі державного акту на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65 і припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою; будь-яким державним кадастровим реєстраторам та будь-яким особам здійснювати державну реєстрацію земельної ділянки, права власності та інших речових прав щодо неї (з відкриттям поземельної книги) щодо відведення вищевказаної земельної ділянки і зміни її цільового призначення задля відведення земельних ділянок меншої площі для наступної передачі у власність, оренду чи користування будь-яким особам, позивачка виходила із того, що існує об`єктивна загроза передачі спірної земельної ділянки у власність фізичним чи юридичним особам, оскільки частина спірної земельної ділянки відведена у земельні ділянки з меншими площами з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. І невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та привести до невиправданого затягування строків розгляду справи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу 01.10.2020 та задовольняючи заяву ОСОБА_6 в частині заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо вилучення земельної ділянки площею 50,025 га, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, що належала ОСОБА_13 на підставі Державного акту на право постійного користування серії ХМ №000243 від 05.02.2001, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за №65 та припинення права постійного користування цією земельною ділянкою; заборони державним кадастровим реєстраторам та будь яким особам здійснювати державну реєстрацію права власності та інших речових прав цієї земельної ділянки (з відкриттям поземельної книги) щодо відведення зазначеної земельної ділянки, а також зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки задля відведення земельних ділянок меншої площі для наступної передачі у власність, оренду чи користування будь-яким особам прийшов до вірного висновку, що між позивачкою та Дунаєвецькою міською радою наявний спір, що носить матеріально правовий характер і предметом цього спору є вказана земельна ділянка площею 50,025 га, що розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області. І такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими ОСОБА_6 позовними вимогами. А тому аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині заборони вчинення дій щодо вилучення та припинення права постійного користування зазначеної вище земельної ділянки; державної реєстрації земельної ділянки щодо відведення цієї ділянки, зміни цільового призначення задля відведення земельних ділянок меншої площі для передачі у власність, оренду чи користування будь яким особам є недоведеними, адже апелянтами в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних і достатніх доказів на підтвердження порушення їх прав саме вжиття судом першої інстанції таких заходів забезпечення позову. А доказування відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може ґрунтуватися на припущеннях. Разом з тим, колегія суддів вважає, що при накладенні арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005 суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову в цій частині та допустив порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Так, згідно Витягів з Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 6821880600:06:006:0004 зареєстровано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виготовленого на замовлення ОСОБА_3 02.09.2020, ділянку 68211880600:06:006:0006 зареєстровано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виготовленого на замовлення ОСОБА_4 02.09.2020, ділянку 6821880600:06:006:0003 зареєстровано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виготовленого на замовлення ОСОБА_5 04.05.2020, ділянку 6821880600:06:006:0005 зареєстровано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 04.05.2020 (т.1 а.с.129, 141, 153, 164). Оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005 не є предметом позову, а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 залучені до участі у справі за позовом ОСОБА_6 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області про визнання права постійного користування в порядку спадкування в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору 24.11.2020, тому у суду першої інстанції станом на час постановлення оскаржуваної ухвали були відсутні законні підстави для вжиття заходів забезпечення позову щодо зазначених земельних ділянок. А тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині накладення арешту на зазначені вище земельні ділянки є такими, що заслуговують на увагу. З врахуванням наведеного оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 68211880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005 підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні заяви в цій частині. В решті оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні, оскільки зазначене питання підлягає вирішенню під час постановлення судом першої інстанції рішення по суті спору. Керуючись ст. 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2020 року в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005 скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821880600:06:006:0004, 6821880600:06:006:0003, 6821880600:06:006:0006, 6821880600:06:006:0005 відмовити. В решті ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай