Постанова 4819 № 766/23789/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м.Херсон Номер справи: 766/23789/19 Номер провадження 22-ц/819/26/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряЛитвиненка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 30 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом начальника адміністрації Миколаївського морського порту Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 320/оя від 11.07.2017 року він був прийнятий на посаду заступника начальника з економіки та фінансів. 14.11.2019 року його повідомлено про звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України згідно наказу виконуючого обов`язки Голови ДП «Адміністрація морських портів України» від 25.10.2019 року № 798-к. Вважає, що правових підстав для його звільнення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не було та вказаний наказ прийнято з грубим порушенням вимог п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, Статуту ДП «Адміністрація морських портів України», Положення про Миколаївську філію ДП «Адміністрація морських портів України». Так, розірвання трудового договору за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України можливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи, тобто рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Отже, для звільнення за вказаною нормою права мають бути такі обставини: звільнений працівник повинен бути посадовою особою товариства та повинно заздалегідь відбутися припинення його повноважень (окреме рішення вищого органу управління), що в наступному є підставою для розірвання з ними трудового договору в порядку передбаченому чинним законодавством України та статутними документами господарського товариства. Окрім того, позивач зазначив, що згідно зі п.7.5 Статуту ДП «Адміністрація морських портів України» голова підприємства, затверджує, зокрема штатний розпис, положення про відокремлені та структурні підрозділи підприємства, організаційну структуру підприємства. Пунктом 6.1.5 Статуту передбачено, функції, права та обов`язки відокремлених підрозділів підприємства визначається Положеннями про них, які затверджуються головою підприємства, а у випадках передбачених законодавством України та/або цим Статутом затверджуються Уповноваженим органом управління та/або наглядовою радою. Відповідно до ч.2 п.7.9 Статуту філії (адміністрації морських портів), що утворюються в кожному морському порту, очолюють керівники адміністрації портів(начальник морських портів), які призначаються на посаду і звільняються з посади Уповноваженим органом управління за поданням голови підприємства. При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.04.2019 року № 404 затверджено Положення про Миколаївську філію ДП «Адміністрація морських портів України». Згідно п. 5.1 якого керівництво філією на принципах єдиноначальства здійснює начальник філії, який призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління за поданням голови підприємства. Відповідно до пунктів 5.6-5.7 Положення начальник філії затверджує структуру та штатний розпис, філії за погодженням з головою підприємства. Всі заступники начальника філії, головний бухгалтер, начальник юридичної служби, головний інженер, особа відповідальна за виконання контрольно-ревізійної служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальником філії за погодженням з головою підприємства Таким чином, Статутом ДП «АМПУ» і Положенням про Миколаївську філію ДП «АМПУ» не передбачена можливість припинення повноважень працівників підприємства та /або його філії, окрім повноважень Голови підприємства. Голова правління не має права призначення на посаду та звільнити з посади заступників начальника філії таке право віднесено до компетенції начальника філії. Також ОСОБА_1 вказав, що наказ про звільнення датовано 25.10.2019 року, однак цього дня з наказом його ніхто не ознайомлював, при цьому в період з 28.10.2019 року по 14.11.2019 року він перебував на лікарняному, а тому його фактично звільнено з роботи в період перебування на лікарняному, що є безумовною підставою для поновлення працівника на посаді, виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та згідно ст.237-1 КЗпП України є підставою для відшкодування моральної шкоди. На підставі викладеного, позивач просить: 1) визнати незаконним наказ виконуючого обов`язки Голови ДП ««Адміністрація морських портів України» від 25.10.2019року № 798-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з економіки та фінансів Миколаївської філії ДП ««Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту»); 3) виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу на день прийняття рішення у справі; 4) виплатити йому 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; 5) допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді заступника начальника з економіки та фінансів Миколаївської філії ДП ««Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту»). Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року - позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ виконуючого обов`язки голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 25.10.2019 року №798-к "Про звільнення ОСОБА_1 " Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з економіки та фінансів Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту). Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2019 р. по 30.10.2020 року 1 435 529,26 грн, з якої підлягають сплаті відповідні податки та інші обов`язкові платежі. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця звернути до негайного виконання. Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в дохід держави судовий збір в розмірі 10 373,40 грн. В апеляційній скарзі Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь відповідача сплачений судовий збір на стадії апеляційного розгляду. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В ході апеляційного розгляду представник ДП «Адміністрація морських портів України» адвокат Перейма Д.О. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_1 звільнений як посадова особа підприємства за п. 5 ст. 41 КЗпП. Висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, вважає, що керівник підприємства має право звільняти працівників та припиняти їх повноваження. В судовому засіданні заявили клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів. Судова колегія відмовила у задоволенні клопотання, як заявленого з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України без наведення виключних обставин, які б унеможливлювали подання доказів у встановлений законом строк до суду першої інстанції. Адвокат Долгополов О.В., який діє від імені ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Пояснив, що голова підприємства не має права виносити рішення щодо припинення повноважень заступників начальника філії і як наслідок застосовувати до них звільнення на підставі ч. 5 ст. 41 КЗпП України. При цьому, згідно п. 5.6-5.7., 7.4., 9.1. Положення про Миколаївську філію ДП «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28.05.2019 року № 404, правом прийняття звільнення заступника філії наділений лише начальник філії, а тому звільнення позивача є незаконним. Нові підстави заперечень, викладені в додаткових поясненнях представника відповідача просить не брати до уваги. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб. Згідно ч. 1ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи. Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до роз`яснень, викладених п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що наказом від 11.07.2017 року № 320/о начальника адміністрації Миколаївської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) ДП «Адміністрації морських портів України» ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника з економіки та фінансів (а.с. 5). Згідно копії листків непрацездатності серій АДЛ № 720593 та АДМ № 863783 у період з 28.10.2019 року по 12.11.2019 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному (а.с.9). Відповідно до наказу від 25.10.2019 року № 798-к «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого в.о. Голови ДП «Адміністрація морських портів України», припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з економіки та фінансів Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту); звільнено з роботи ОСОБА_1 - заступника начальника з економіки та фінансів Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) 25 жовтня 2019 року, відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України- припинення повноважень посадової особи. У п. 3 цього наказу зазначено, що у разі тимчасової відсутності на роботі, в тому числі відпустка, відрядження, тимчасової непрацездатності заступника начальника з економіки і фінансів Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Миколаївського морського порту) Воробйова В.М, датою його звільнення вважати перший робочий день, який слідує за останнім днем періоду тимчасової відсутності на роботі, в тому числі відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності. З копією цього наказу ОСОБА_1 ознайомився 14.11.2019 року (а.с. 7). Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , 25.10.2019 року на підставі наказу ДП «АМПУ» № 798-к від 25.10.2019 року здійснено запис про звільнення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України - припинення повноважень посадової особи (а.с. 6). Відповідно до копії розрахунку МФ ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського МП) середньоденний заробіток ОСОБА_1 склав 5651,69 грн. (а.с.8). Згідно копії книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, 14.11.2019 року ОСОБА_1 видано трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с. 48-49). Із пункту 6.1.5 Статуту ДП ««Адміністрація морських портів України», затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури від 02.04.2018 року № 149 (далі Статут) вбачається, що функції, права та обов`язки відокремлених підрозділів підприємства визначається Положеннями про них, які затверджуються головою підприємства, а у випадках передбачених законодавством України та/або цим Статутом затверджуються Уповноваженим органом управління та/або наглядовою радою (а.с. 10-24). Відповідно до пункту 5.1. Положення про Миколаївську філію ДП «АМПУ» (Адміністрацію Миколаївського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 28.05.2019 року № 404 (далі Положення) керівництво Філією на принципах єдиноначальства здійснює Начальник Філії, який призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління за поданням Голови Підприємства. Відповідно до пунктів 5.6-5.7 Положення начальник філії затверджує структуру та штатний розпис, філії за погодженням з головою підприємства. Всі заступники начальника філії, головний бухгалтер, начальник юридичної служби, головний інженер, особа відповідальна за виконання контрольно-ревізійної служби призначаються на посаду та звільняються з посади начальником філії за погодженням з головою Підприємства. Згідно п.5.8 Положення начальник філії у порядку, визначеному законодавством України, статутом Підприємства, цим положенням, розпорядчими документами Підприємства, внутрішніми актами Філії та відповідно до штатного розпису Філії призначає на посади та звільняє з посад працівників Філії (а.с. 25-30). Таким чином, уповноважений орган (Міністерство) розподілив обов`язки і права керівника філії і посадових осіб головного підприємства згідно Положення про філію. До повноважень голови підприємства віднесено тільки погодження при призначенні/звільненні заступників начальника філії. Враховуючи наведені положення статуту Державного підприємства та Положення його філії суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача щодо законності наказу Голови ДП «АМПУ» про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 і що Голова ДП має право, як одноособовий орган, на власний розсуд приймати рішення про припинення повноважень всіх посадових осіб Підприємства за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України без попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення. Окрім того, системний аналіз положень пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України дає підстави дійти висновку, що припинення повноважень члена виконавчого комітету може відбутись у будь-який час та з будь-яких підстав. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. Припинення повноважень стосується лише посадових осіб членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції по управлінню за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень. При цьому, уповноважений орган (Міністерство) розподілив обов`язки та повноваження затвердженим Положенням про Миколаївську філію, згідно якого начальник філії здійснює керівництво філією на принципах єдиноначальства, затверджує штатний розпис філії та приймає (звільняє) всіх заступників філії за погодженням з головою підприємства. Заступник начальника філії прийнятий на посаду без укладення трудового договору, в якому б зазначались додаткові умови розірвання трудового договору та припинення повноважень без зазначення причин, підстав та без дотримання процедури звільнення. Статут ДП «АМПУ» передбачає єдиний випадок припинення повноважень посадової особи Підприємства (підпункт 7 пункту 8.24), яким визначено, що до виключної компетенції Наглядової ради Підприємства належить призначення на посаду та припинення повноважень Голови Підприємства, затвердження умов контракту з ним, встановлення розміру винагороди Голови Підприємства, укладенні і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту. Наведені положення Статуту ДП «АМПУ» підтверджують, що відповідачем неправильно застосовані норми матеріального права, а саме тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та поширення цього положення на позивача, як суб`єкта трудових відносин, який може бути звільнений за загальною процедурою, передбаченою нормами трудового законодавства з відповідними гарантіями від незаконного звільнення, із зазначенням відповідних підстав. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову і поновлення на роботі в зв`язку з порушенням процедури припинення повноважень Воробйова В.М., звільнення позивача проведено з підстав, не передбачених законом, в порушення вимог Статуту та Положення, що свідчить про незаконність наказу № 798-к від 25.10.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ДП «Адміністрація морських портів України» та суд апеляційної інстанції підтримує висновки суду першої інстанції про скасування наказу та поновлення позивача на роботі. Разом з тим, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 працівник не господарського товариства, а державного підприємства та не обраний на посаду шляхом голосування. З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки сам по собі спосіб організації підприємства та форма власності не впливає на застосування спеціальної норми, яка передбачає припинення повноважень. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вважає за необхідне рішення в частині мотивів задоволення позову змінити та вважати позов задоволеним з мотивів, наведених у постанові. Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ). Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП ( 322-08 ) оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. Згідно абз. 3 п. 2, п. 3, п. 5, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, у випадках збереження середньої заробітної плати, що не пов`язано з відпустками, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. При цьому усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Отже, з урахуванням середньоденного заробітку ОСОБА_1 в сумі 5651,69 грн згідно розрахунку МФ ДП «АМПУ» (адміністрація Миколаївського МП), суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте неправильно визначив кількість робочих днів, застосувавши в розрахунку 254 робочі дні замість 241 робочого дня. У зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнутого з відповідача на користь позивача середнього заробітку шляхом зменшення суми стягнення з 1 435 529,26 грн до 1 362 057, 29 грн (5651,69 грн х 241 робочі дні) з яких підлягають сплаті відповідні податки та інші обов`язкові платежі, тобто зазначена сума без утримання податку та інших обов`язкових платежів. При цьому, висновки суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн, колегія суддів вважає обґрунтованими з урахуванням характеру правопорушення, втрати нормальних життєвих зв`язків, витрати додаткових зусиль для організації свого життя, глибини душевних страждань. При визначенні розміру відшкодування враховано вимоги розумності і справедливості. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач, обіймаючи посаду заступника начальника з економіки та фінансів є посадовою особою підприємства, з якою договір може бути припинений на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, - колегія суддів до уваги не приймає, оскільки звільнення є незаконним в силу вимог Статуту ДП «АМПУ», Положення про Миколаївську філію ДП «АМПУ» (Адміністрацію Миколаївського морського порту), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 28.05.2019 року №

404. Посилання скаржника на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 09.12.2020 року в справі № 487/2178/19, - безпідставні, оскільки позивач у зазначеній справі призначений та звільнений з посади начальника (одноособового керівника) філії Уповноваженим на це органом управління Державного підприємства - Міністерством інфраструктури України, а в даній справі звільнення відбулось всупереч врегульованої Міністерством процедури. Правовий статус одноособового керівника (начальника філії), з яким укладено трудовий договір на відповідних умовах, значно відрізняється від статусу інших працівників, які мають безпосереднього керівника, що скеровує їх роботу та несе відповідальність. Позивач звільнений з посади заступника філії (не керівника) і здійснення ним організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій не доведено. Доводи скаржника про право голови підприємства приймати (звільняти) всіх працівників підприємства, - не спростовують висновків суду, оскільки голова підприємства здійснює свої повноваження в межах своєї компетенції, а приймати (звільняти) заступника начальника філії згідно Положення про Миколаївську філію уповноваженим органом (міністерством) покладено на керівника філії. За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, вважати позов задоволеним з мотивів, наведених у постанові. В частині розміру стягнутого з відповідача на користь позивача середнього заробітку рішення підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнення з 1 435 529,26 гривень до 1 362 057 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 29 копійок без утримання податку та інших обов`язкових платежів. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», - задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 жовтня 2020 року, - змінити та вважати позов задоволеним з мотивів, наведених у постанові. В частині розміру стягнутого з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку рішення змінити, зменшивши суму стягнення з 1 435 529,26 гривень до 1 362 057 (один мільйон триста шістдесят дві тисячі п`ятдесят сім) гривень 29 копійок без утримання податку та інших обов`язкових платежів. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду. Дата складення повного судового рішення 12 березня 2021 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова