LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд330/2869/20

від 04.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 330/2869/20 Головуючий в 1 інст. Федорець С.В. Провадження № 33/807/174/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 4 березня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Діденка В.Є. на постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 8 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, 20 листопада 2020 року о 15 год. 40 хв. в смт. Якимівка по вул. Пушкіна, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною. Зазначає, що ані протокол по справі про адміністративне правопорушення, ані пояснення свідків не містять посилання, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були у ОСОБА_2 під час зупинки працівниками поліції. В протоколі лише вказано, що керував з ознаками наркотичного сп`яніння, а які саме ознаки мав водій, не зазначено. Вказує, що допитані в судовому свідки також підтвердили свої письмові пояснення і пояснили, що не є фахівцями і не можуть нічого сказати про ознаки наркотичного сп`яніння, але обидва зазначили, що відхилення від норми в поведінці ОСОБА_2 не помітили. Навіть поліцейський, який складав протокол і потім допитувався в судовому засіданні лише зміг зазначити, що ОСОБА_2 був блідним, але навіть не уточнював, що ця блідість є неприродна. Захисник вказує, що відсутність у водія ознак наркотичного сп`яніння не дозволяє працівникам поліції вимагати проходження медичного огляду, але суд першої інстанції не погодився з такою позицією та не обґрунтував протилежне в своїй постанові. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відсутність посилання на ознаки наркотичного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Вказує, що із досліджених відеофайлів видно відсутність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_2 та те, що останній неодноразово погоджується їхати для проходження медичного огляду, при цьому вимагав від поліцейських певного оформлення їх вимог. Зауважує, що ОСОБА_2 є юридично не обізнаним, а тому просив скласти не направлення, а протокол затримання або інший документ, відчуваючи, що вимога поліцейського пройти медичний огляд має бути документально оформлена. Апелянт зазначає, що на останньому дослідженому відеофайлі чутно, як поліцейський лише обіцяє оформити направлення. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, від останнього надійшла заява, в якій він просить розглядати подану ним апеляційну скаргу без його участі. У відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки до суду або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Таким чином, перешкодою для розгляду справи за відсутністю особи, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги є наявність лише поважної причини для її неявки до судового засідання. Враховуючи наведене, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, не є перешкодою для її розгляду в судовому засіданні у призначений день та час. Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, судом першої інстанції ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року. Як передбачено пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Так, як вбачається із відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського під № 0000000_00000020080311092511_0413, ОСОБА_1 на неодноразові питання працівника патрульної поліції не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в спеціалізованому медичному закладі охорони здоров`я, натомість просить надати йому документ, який підтверджує правомірність такого проходження. Більш того в останню мить, зафіксовану відеозаписом, ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти відповідний медичний огляд не відмовляється та каже, що склалися обставини, за яких він змушений підкоритися вимогам працівників поліції, але на цьому запис припиняється. При цьому на вищевказаному відеозаписі видно, як присутні інші особи, яких працівники поліції називають понятими. Тобто, із аналізу вказаного відеозапису випливає, що вимогу ОСОБА_1 надати документ щодо правомірності його затримання та проходження медичного огляду, працівник поліції розцінює як відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, із п. 4 Розділу І Інструкції випливає, що ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповівельність або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість. Проте, як вбачається із відеозаписів, з моменту зупинення транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення останньому не було озвучено ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені в нього, що підвереджує доводи захисника з приводу цього. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, з яким ознайомлювався ОСОБА_1 також не містить відомостей щодо наявності будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, які були виявленні у останнього та стали б підставою для направлення водія до спеціалізованого закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 1). Щодо наявних в справі письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то апеляційний суд, з врахуванням іншого доказу, а саме, відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовано недотримання працівниками поліції порядку направлення на огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, вважає ці пояснення свідків є недостатніми та суперечливими доказами наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане також підтверджується тим, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. З огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та містять істотні недоліки, усунення яких поза межами строків адміністративного провадження є неможливим. Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Діденка В.Є. задовольнити. Постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 8 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження по адміністративній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 330/2869/20

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»