Постанова 4822 № 725/3572/19

______ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 року м. Чернівці справа № 725/3572/19 провадження № 822/264/21-ц Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватне підприємство "Житлосервіс", апеляційні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП "Житлосервіс" про відшкодування шкоди. Посилався на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 03 листопада 2018 року близько 21 год. позивач дізнався від свого сина- ОСОБА_7 про те, що зі стелі та по стінах кухні, коридору, дитячої кімнати тече вода, внаслідок чого з`явились сліди потьоків, відшарування фарби, шпаклівки та керамічної плитки, а також руйнування верхнього шару підлогового покриття з ламінату, знеструмлено два освітлювальні прилади. Про вказані обставини затоплення було повідомлено мешканця квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, яка знаходиться поверхом вище над його квартирою, ОСОБА_3 , а також викликано працівників поліції, після чого мешканцями квартири АДРЕСА_2 було усунено джерело витоку води. 05 листопада 2018 року працівниками ПП «Житлосервіс» було складено акт № 1/11, згідно якого встановлено, що у квартирі позивача видимі сліди замокання на стелі у кухні площею 3 кв.м та стіні 1,2 кв.м., у коридорі на стелі 0,2 кв.м. та стіні 1,8 кв.м, у дитячій кімнаті на стелі 0,2 кв.м. та стіні 0,6 кв.м., у вітальні на стіні площею 1,2кв.м., а також наявні видимі сліди замокання ламінату у вітальні, дитячій кімнаті та кухні площею 3,5 кв.м. Крім того, зазначено, що причину затоплення встановити не вдалося, так як ремонті роботи мереж у квартирі АДРЕСА_2 були проведені силами мешканців даної квартири без участі представників ПП «Житлосервіс». За наслідками здійсненої працівниками поліції перевірки та згідно довідки КМП «Аварійно-диспетчерська служба - 080», що в квартирі АДРЕСА_2 був забитий каналізаційний стояк на кухні. Таким чином, вважає, що відповідальність за завдану йому шкоду повинні нести відповідачі як власники, а також мешканці квартири АДРЕСА_3 . Просив суд стягнути з відповідачів на його користь матеріальну шкоду в розмірі 26849 гривень 35 копійок, яка складається з вартості ремонту та витрат на експертизу, 30000 гривень моральної шкоди, 3 % річних на суму матеріальної шкоди в розмірі 1466 гривень 57 коп. та інфляційні в розмірі 1149 гривень 53 копійок. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП "Житлосервіс" про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири в сумі 26849 гривень 35 коп, а також моральну шкоду в розмірі 3000 гривень. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що залиття квартири, яка належить позивачу, відбулося з вини відповідачів, які в силу закону мають нести солідарну відповідальність за заподіяну шкоду. Відповідачі не надали до суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо їх вини у залитті квартири. В результаті залиття квартири, з вини відповідачів, позивач зазнав душевних страждань, переживав з приводу пошкодження майна, неможливості нормального користування ним, що потягло негативні зміни в організації та способі його життя. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що з відповідачів, з урахуванням принципу розумності та справедливості, підлягає стягненню солідарно на користь позивача 3 000 гривень моральної шкоди. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційних скаргах ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянти у своїй апеляційній скарзі посилаються на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Зокрема, посилається не те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення порушив вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів. Зазначають, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази неправомірних дій щодо залиття квартири саме апелянтами, як наслідок, відсутній безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями та шкодою. Узагальнені доводи осіб, які подала відзив на апеляційну скаргу Приватне підприємство "Житлосервіс" подало відзив на апеляційні скарги, в якому просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційнихї скарг є безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій зареєстровані його син та дружина. Наведене підтверджується копією договору купівлі-продажу від 10 квітня 2001 року та довідкою ПП «Житлосервіс» від 27 травня 2019 року №802 (а/с 15, 19 Том 1). Відповідно до акту № 1/11 складеного 05 листопада 2018 року працівниками ПП «Житлосервіс» відповідно до якого виходом на місце за адресою АДРЕСА_4 виявлено видимі сліди замокання на стелі у кухні площею 3 кв.м та стіні 1,2 кв.м., у коридорі на стелі 0,2 кв.м. та стіні 1,8 кв.м, у дитячій кімнаті на стелі 0,2 кв.м. та стіні 0,6 кв.м., у вітальні на стіні площею 1,2кв.м., а також наявні видимі сліди замокання ламінату у вітальні, дитячій кімнаті та кухні площею 3,5 кв.м. Причину затоплення встановити не надається можливим, так як ремонтні роботи мереж холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_5 були проведені мешканців даної квартири без участі представників ПП «Житлосервіс» (а/с 21 Том 1). Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №474 від 13 жовтня 2020 року, наявні в квартирі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 видимі внутрішньо квартирні мережі водопостачання та каналізації знаходяться в доброму технічному стані; внутрішньо будинкові мережі водопостачання з сталевих труб та каналізації з чавунних труб в межах квартир АДРЕСА_6 і ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходяться в задовільному технічному стані; встановити достовірно факт, а також час проведення ремонту на внутрішньо квартирних та внутрішньо будинкових мережах у вказаних квартирах за візуальним оглядом не надається можливим, експерту надається можливим візуально встановити лише те, що протягом експлуатації будинку проводилась заміна внутрішньо квартирних мереж водопостачання та каналізації квартир АДРЕСА_6 і ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того на технічному поверсі експертом було виявлено, що на окремих ділянках внутрішньо будинкових мереж водопостачання та каналізації було здійснено роботи по заміні труб, технічний стан не замінених труб можна охарактеризувати як незадовільний на межі ветхого. Експерту не надається можливим достовірно встановити, що дії (бездіяльність) власників квартири АДРЕСА_3 призвели до залиття квартири АДРЕСА_6 у вказаному будинку 03 листопада 2018 року. Експерту не надається можливим встановити прямий причинно-наслідковий зв`язок між незадовільним станом на момент затоплення 03 листопада 2018 року, внутрішньо квартирних мереж в квартирі АДРЕСА_3 , та затоплення квартири АДРЕСА_6 у вказаному будинку. Експерту не надається можливим достовірно встановити причину залиття квартири АДРЕСА_1 , яке мало місце 03 листопада 2018 року, проте з огляду на наявні в матеріалах справи копії довідки МКП «Аварійно-диспетчерська служба - 080» Чернівецької міської ради, виданої ОСОБА_3 , ймовірною причиною залиття квартири АДРЕСА_6 , являється забиття (засмічення) каналізаційного стояка (внутрішньо будинкової мережі). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України). Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки відповідача; факт нанесення збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками; вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до акту №1/11, складеного 05 листопада 2018 року працівниками ПП «Житлосервіс», який надавався позивачем, як на доказ вини апелянтів, щодо залиття квартири, то вказаний акт не може були таким доказом, виходячи з наступного. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76,зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі-Правила ),передбачено ,що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил ). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ,представників організацій (підприємства ), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства ),яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акта (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) дата настання залиття; 4) адреса квартири; 5) опис того, що трапилося (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); 6) чітко зазначені причини залиття; 7) висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.; 8) підписи членів комісії та тих хто ознайомлений з актом. У порушення цих вимог акт не містить даних щодо повідомлення власників квартири АДРЕСА_2 щодо проведення обстеження та складання акту. В акті не зазначено причин неявки чи відомостей щодо його відмови від участі у проведенні обстеження або відмови від підпису, якщо таке мало місце. В даному акті не зафіксовано причини та наслідки залиття. Отже, вважати акт від 05 листопада 2018 року доказом щодо обставин залиття квартири не можна. Акт про залиття квартири є одним із доказів ,який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, відповідно до ст.89 ЦПК України, та не є єдиним і безумовним. Також слід зазначити, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №474 від 13 жовтня 2020 року експерту не надалося можливим достовірно встановити, що дії (бездіяльність) власників квартири АДРЕСА_3 призвело до залиття квартири АДРЕСА_6 у вказаному будинку 03 листопада 2018 року. За таких обставин вважати, що ОСОБА_1 доведено вину відповідачів, щодо залиття його квартири 03 листопада 2018 року, не можна. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів, є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. За подання апеляційної скарги апелянти сплатили по 1152 гривні, що підтверджується квитанціями від 22 січня 2021 року (а.с.48, 63). З огляду на зазначене, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь апелянтів по 1152 гривні у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 , задовольнити. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року скасувати. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Приватного підприємства "Житлосервіс" про відшкодування шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1152 гривні в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1152 гривні в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна