LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Чернівецький апеляційний суд727/6974/20

від 03.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційні скарги ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 , Голови Чернівецької обласної ради Бойко Олексія Сергійовича задовольнити.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2021 року м. Чернівці справа № 727/6974/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.. секретар Тодоряк Г.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника (генерального директора) обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 , Голови Чернівецької обласної ради Бойко Олексія Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року (головуючий у 1-й інстанції Семенко О.В.),- ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника (генерального директора) обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21 лютого 2020 року головою Чернівецької обласної ради винесено розпорядження №145 «Про оголошення конкурсу та початок формування конкурсної комісії на заміщення вакантної посади керівника (генерального директора) обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр». ________________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/16/21 12 березня 2020 року Головою Чернівецької обласної ради винесено розпорядження №192 «Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», яке було розміщено на Офіційному сайті Чернівецької обласної ради. Згідно даного розпорядження створено конкурсну комісію з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр». 13 березня 2020 року рішенням конкурсної комісії, оформлене Протоколом №1, вирішено оприлюднити оголошення про проведення даного конкурсу та затверджений текст оголошення, яке 16 березня 2020 року оприлюднене на офіційному статі Чернівецької обласної ради. 09 квітня 2020 року відбулось засідання конкурсної комісії, за результатами якого прийнято рішення, оформлене Протоколом №2 від 09.04.2020 року, відповідно до якого, членами конкурсної комісії розглянуто її заяву та документи, як претендента на участь у конкурсі на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», у відповідності до вимог ст. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я». Після розгляду поданих нею документів, комісією прийнято рішення допустити її до участі в конкурсі. 02 липня 2020 року відбулось засідання конкурсної комісії, за результатами якого, прийнято рішення, оформлене Протоколом №5 від 02.07.2020 року, згідно якого її визначено переможцем конкурсу на зайняття даної посади та рекомендовано сесії Чернівецької обласної ради призначити її на посаду як таку, що обрана переможцем конкурсу і укласти з нею контракт на 5 років. Про дане рішення виконавчим апаратом Чернівецької обласної ради їй було повідомлено 06 липня 2020 року. Зазначала, що рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, відповідно до Порядку приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. 05 серпня 2020 року Постійною комісією з питань охорони здоров`я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО та їх сімей, винесено висновок 2/52 «Про розгляд результатів конкурсного добору на заміщення посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», згідно якого було погоджено рішення конкурсної комісії, і згідно якого переможцем конкурсного добору на заміщення посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» визнано позивача, ОСОБА_1 та рекомендовано сесії Чернівецької обласної ради призначити її на посаду. Отже, починаючи від 02 липня 2020 року, тобто з дня визначення її переможцем конкурсу, і по даний час, керівником органу управління (Чернівецькою обласною радою) не прийнято рішення про її призначення на посаду та укладання контракту строком на 5 років протягом одного місяця з дня визначення мене переможцем конкурсу. Вважала, що Чернівецькою обласною радою порушено її трудові права щодо не призначення на посаду та не укладення контракту, і у зв`язку з цим просила суд зобов`язати голову Чернівецької обласної ради призначити її, ОСОБА_1 , на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» та укласти контракт строком на 5 років. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано голову Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» як таку, що обрана переможцем конкурсу, та укласти із ОСОБА_1 контракт строком на п`ять років. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 , як особа права якої порушені, подав апеляційну скаргу, в якій вважав рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи мотивував тим, що оскаржуваним рішенням порушуються його права та законні інтереси, як учасника конкурсу та претендента на зайняття посади керівника обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», так як він оскаржує результати конкурсної комісії від 02 липня 2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду, що надає йому право оскаржити судове рішення не будучи учасником даної справи. Посилається на те, що суд першої інстанції своїм рішенням в порушення вимог статті 19 Конституції України зобов`язав голову або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради діяти не у спосіб визначений законом. Чернівецька обласна рада наділена дискреційним правом прийняти рішення про призначення особи на посаду та укладання з нею контракту, або про відхилення на законних підставах такої кандидатури, тому зобов`язання судом прийняти єдине конкретне рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду є прямим втручанням в дискреційні повноваження Чернівецької обласної ради. Зазначає, що Чернівецька обласна рада, як власник закладу не затвердила ОСОБА_1 на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», і повноваження щодо прийняття рішень про укладення контрактів з керівниками комунальних закладів належать виключно органу місцевого самоврядування і не можуть бути замінено рішенням будь-якого іншого органу. Крім того, у ОСОБА_1 відсутній стаж роботи на керівних посадах не менше 7 років, тому вона не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, і не може бути призначена на дану посаду. Разом з тим, вказує, що предметом позову позивачки, є зобов`язання голови обласної ради призначити її на посаду, однак голова Чернівецької обласної ради не був залучений до участі і справі, тому позовні вимоги в даному випадку задоволені бути не можуть. Просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мар`ян І.С. посилається на те, що оскільки предметом розгляді цієї цивільної справи не є законність чи не законність рішення оформленого Протоколом №5 від 02.07.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 визнано переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади, яке наразі є чинним, а ОСОБА_2 не є учасником правовідносин, які виникли із прийняттям оскаржуваного судового рішення, тому вважає, що доводи апелянта не породжують для нього права на звернення із апеляційною скаргою, тому апеляційне провадження підлягає закриттю. Зазначає, що порядок призначення та проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «ЧОМДЦ» відбувся у відповідності до норм чинного законодавства. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня винесення конкурсною комісією відповідного подання, проте таких дій вчинено не було, внаслідок чого відбулося порушення її прав, за захистом яких вона звернулася до суду. Також вказує, що доводи апеляційної скарги про не її відповідність кваліфікаційним вимогам є безпідставними, оскільки комісією встановлена відповідність поданих нею документів вимогам до претендентів на посаду і її було допущено до участі у конкурсі, загальний наявний стаж роботи на керівних посадах більше 10 років. Щодо доводів апелянта про незалучення до участі у справі голови обласної ради, то зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Також, з вказаним судовим рішенням не погоджується і голова Чернівецької обласної ради Бойко Олексій Сергійович, як особа яка не брала участі у справі, і суд вирішив питання про їхні права та свободи, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої доводи мотивував тим, що оскаржуваним рішенням порушуються його права та законні інтереси, оскільки суд вирішив питання про обов`язки Голови Чернівецької обласної ради, не будучи залученим до участі у справі, що надає йому право оскаржити судове рішення не будучи учасником даної справи. Посилається на те, що Чернівецька обласна рада та голова Чернівецької обласної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є окремими суб`єктами, які наділені різним обсягом повноважень, і ототожнення вказаних суб`єктів є неправильним. Суд першої інстанції своїм рішенням в порушення вимог статті 19 Конституції України зобов`язав голову або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради діяти не у спосіб визначений законом. Чернівецька обласна рада наділена дискреційним правом прийняти рішення про призначення особи на посаду та укладання з нею контракту, або про відхилення на законних підставах такої кандидатури, тому зобов`язання судом прийняти єдине конкретне рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду є прямим втручанням в дискреційні повноваження Чернівецької обласної ради. Зазначає, що Чернівецька обласна рада, як власник закладу не затвердила ОСОБА_1 на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», і повноваження щодо прийняття рішень про укладення контрактів з керівниками комунальних закладів належать виключно органу місцевого самоврядування і не можуть бути замінено рішенням будь-якого іншого органу. Крім того, у ОСОБА_1 відсутній стаж роботи на керівних посадах не менше 7 років, тому вона не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, і не може бути призначена на дану посаду. Також 05 вересня 2014 року апеляційний суд Хмельницької області визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-2КУпАП, що є додатковою підставою для відхилення кандидатури позивачки на посаду. Разом з тим, вказує, що предметом позову позивачки, є зобов`язання голови обласної ради призначити її на посаду, однак голова Чернівецької обласної ради не був залучений до участі і справі, тому позовні вимоги в даному випадку задоволені бути не можуть. Апелянт просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мар`ян І.С. посилається на те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки Чернівецька обласна рада була залучена як відповідач по даній справі, а скаргу подано саме від посадової особи Голови Чернівецької обласної ради, а не безпосередньо як фізичною особою ОСОБА_4 , тому твердження апелянта про те, що саме посадова особа Голова Чернівецької обласної ради не знав про існування оскаржуваного рішення є хибним. Вказує, що обрання ОСОБА_4 головою Чернівецької обласної ради, не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року, і відкрите апеляційне провадження за його скаргою підлягає закриттю. Зазначає, що порядок призначення та проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «ЧОМДЦ» відбувся у відповідності до норм чинного законодавства. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня винесення конкурсною комісією відповідного подання, проте таких дій вчинено не було, внаслідок чого відбулося порушення її прав, за захистом яких вона звернулася до суду. Суб`єктами трудових відносин щодо зайняття посади генерального директора ОКНП «ЧОМДЦ» є Чернівецька обласна рада та особа, яка затверджена на зайняття такої посади. Організація та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління, тобто в даному випадку Чернівецька обласна рада. Так, голова Чернівецької обласної ради в даному випадку зобов`язаний був видати розпорядження, діючи в межах доручених йому радою повноважень, тому твердження відповідача про те, що позовні вимоги до голови Чернівецької обласної ради не бути задоволені є хибними. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, тому твердження апелянта щодо обов`язковості залучення голови Чернівецької обласної ради є безпідставними. Також вказує, що доводи апеляційної скарги про не її відповідність кваліфікаційним вимогам є безпідставними, оскільки комісією встановлена відповідність поданих нею документів вимогам до претендентів на посаду і її було допущено до участі у конкурсі, загальний наявний стаж роботи на керівних посадах більше 10 років. Чернівецькою обласною радою, всупереч вимогам законодавства України, не прийнято рішення про призначення на посаду та укладання контракту строком на п`ять років протягом одного місяця з дня визначення переможцем конкурсу ОСОБА_1 на посаду генерального директора ОКНП «ЧОМДЦ» на розгляд сесії Чернівецької обласної ради відповідно до порядку денного та регламенту роботи пленарного засідання 38-ї сесії обласної ради 7 скликання від 06.08.2020 року. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, враховуючи наступне. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Наведеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту, суд першої інстанції керувався положеннями статей 19, 43 Конституції України, пунктами 4, 5, 24, 27, 34, 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094, ч.2 ст.10, ч.3 ст.24, п.20 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування» та вважав, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на працю у спосіб зобов`язання голови Чернівецької обласної ради або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» як таку, що обрана переможцем конкурсу, укласти з ОСОБА_1 контракт строком на п`ять років. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на порушення порядку призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр», не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» та не укладення з ОСОБА_1 контракту строком на п`ять років з дня визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу по день ухвалення судового рішення. Водночас суд першої інстанції вважав недоведеним неможливість скликання пленарного засідання сесії Чернівецької обласної ради та розгляду питання про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» під час карантину. Згідно зі статтею 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Закон визначає коло осіб, що наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Прийняття судом рішення про права, інтереси, обов`язки особи, яка не брала участі у справі, є підставою для скасування відповідного судового акта. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржуваним рішенням безпосередньо зачіпаються його права та законні інтереси, так як він оскаржує результати відповідного конкурсу, участь в якому він брав, та яким ОСОБА_1 визнано переможцем. Оскільки, ОСОБА_2 був одним із претендентів, який брав участь у відповідному конкурсі на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» і на даний час він оскаржує результати конкурсу, про що свідчить ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 21.12.2020 року (а.с.102 т.2), то суд погоджується із доводами апелянта і вважає, що оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року порушуються його процесуальні права. Посилання апелянта - голови обласної ради на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року вирішено питання про права та обов`язки останнього, обґрунтовувалися обранням ОСОБА_4 на посаду голови Чернівецької обласної ради, рішенням Чернівецької обласної ради від 18 грудня 2020 року №3-1/20. Встановлено, що рішенням Чернівецької обласної ради від 18 грудня 2020 року №3-1/20 ОСОБА_4 обрано головою Чернівецької обласної ради VІІІ скликання. Отже, суд першої інстанції, зобов`язавши голову Чернівецької обласної ради або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» як таку, що обрана переможцем конкурсу, та укласти з ОСОБА_1 контракт строком на п`ять років, вирішив питання про права та обов`язки голови Чернівецької обласної ради. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України). Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 232 КЗпП Українибезпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов`язаний укласти трудовий договір. Відповідно до статті 21 КЗпП Україниконтракт є особливою формою трудового договору в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Комплексний аналіз змісту ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 38 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094, п.2.1 Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ, закладів, організацій об`єктів спільної власності територіальних сіл, селищ, міст Чернівецької області, затверджених рішенням сесії Чернівецької обласної ради VІІ скликання від 13.09.2017 року №164-15/1, дозволяє дійти висновку, що Чернівецька обласна рада як засновник та орган управління зобов`язана розглянути подання конкурсної комісії щодо можливості призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу охорони здоров`я обласного рівня та укладання з ним контракту і протягом одного місяця з дня винесення такого подання прийняти рішення. Пунктами 2.6, 2.7 Положення визначено, що питання про укладення контрактів з керівниками вирішуються обласною радою на її пленарних засіданнях, крім випадків визначених законодавством. Контракти з керівниками укладаються головою обласної ради на підставі відповідного рішення обласної ради або з інших підстав, визначених законодавством. При цьому обласна рада як засновник і орган управління може відмовити у призначенні на посаду особи, яка визначена переможцем конкурсу. Це, зокрема, може бути у випадку, коли буде встановлено, що переможець конкурсу не відповідає кваліфікаційним вимогам, або існує інша визначена законом підстава, яка унеможливлює призначення переможця конкурсу керівником закладу. З протоколу пленарного засідання 38 сесії Чернівецької обласної ради 7 скликання від 6 серпня 2020 року, при формуванні порядку денного депутати включили до нього питання, щодо призначення керівників медичних закладів області. По кожному окремому закладу приймалося окреме рішення. З даного протоколу вбачається, що депутати не проголосували за призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» з тих підстав, що вона не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Отже, Чернівецька обласна рада, як власник закладу, який наділений дискреційним правом прийняти рішення про призначення особи на посаду та укладання з нею контракту, або про відхилення на законних підставах такої кандидатури, не затвердила ОСОБА_1 на посаді генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр». Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З роз`яснень Пленуму Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову. При цьому згідно зі п.5 ч.3 ст.175 ЦПК Українипідставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них. За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є зобов`язання голови Чернівецької обласної ради призначити ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» та укласти контракт строком на 5 років. Підставою позову, тобто обставинами, якими ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги, зазначала порушення права на працю, не прийняття керівником органу управління (Чернівецькою обласною радою) рішення про призначення на посаду та не укладення контракту строком на 5 років протягом одного місяця з дня визначення переможцем конкурсу. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно із статтею 1 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників. На підставі частини першої статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Повноваження голови обласної ради визначені частинами 6 та 7 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відповідно до приписів яких така особа має наступні повноваження: 1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; 2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; 4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради; 5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; 6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень; 7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; 8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення); 9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради; 10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; 11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату; 12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради; 13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян; 14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; 15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства; 16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів; 17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін; 18) вирішує інші питання, доручені йому радою. Отже, Чернівецька обласна Рада та голова Чернівецької обласної ради відповіно до Закону України «Про місцеве самоврядування»є окремими суб`єктами владних повноважень. Аналогічний висновок зазначений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року у справі №808/594/17, адміністративне провадження №К/9901/20730/18. Натомість, голова Чернівецької обласної ради не був залучений до участі у справі. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Відповідно до пункту 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. За змістом частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. На підставі ч.2 наведеної норми якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Пунктом 4 ч.2 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше. Разом з тим суд першої інстанції не визначився зі складом осіб, які беруть участь у справі, не роз`яснив право залучити до участі у справі співвідповідачем голову Чернівецької обласної ради. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»). Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц. При цьому апеляційний суд в силу своїх процесуальних повноважень, передбачених ЦПК України, позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача голову Чернівецької обласної ради. У такому разі суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на працю у спосіб зобов`язання голови Чернівецької обласної ради або виконуючого обов`язки голови обласної ради призначити її на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» на порушення норм процесуального права. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Чернівецька обласна рада наділена дискреціним правом, тобто правом суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, прийняття рішення про призначення особи на посаду та укладення з нею контракту, або про відхилення на законних підставах такої кандидатури. Повноваження щодо прийняття рішень про укладення контрактів з керівниками комунальних закладів належать виключно органу місцевого самоврядування і не можуть бути замінені рішенням будь-якого іншого органу. На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що зобов`язання прийняти єдине конкретне рішення про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» є втручанням в дискреційні повноваження Чернівецької обласної ради, тому погоджується із доводами апеляційних скарг ОСОБА_2 та голови Чернівецької обласної ради, що суд першої інстанції своїм рішенням в порушення статті 19 Конституції країни зобов`язав голову або виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної ради діяти не у спосіб, визначений законом. Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 , Голови Чернівецької обласної ради Бойко Олексія Сергійовича задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2020 року скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника (генерального директора) обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» про зобов`язання призначити на посаду та укладення контракту, відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з складення повного тексту судового рішення. Дата складання повного тексту постанови 12 березня 2021 року. Головуючий А.І. Владичан Судді: Н.К. Височанська І.М. Литвинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»