Постанова Черкаський апеляційний суд № 708/797/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 року м. Черкаси справа № 708/797/20 провадження № 22-ц/821/289/21 категорія 305020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Бородійчука В.Г., суддів:Василенко Л.І., Карпенко О.В. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; представник позивача адвокат: Руденко Юлія Вікторівна; відповідач: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі Чигиринського району електричних мереж представник відповідача: Тимченко Сергій Олексійович розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Руденко Юлії Вікторівни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Чигиринського району електричних мереж про зобов`язання вчинити дію шляхом укладення договору на розподіл електричної енергії, у складі: головуючого судді Попельнюха А.О., дата складання повного тексту 27.11.2020 року. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Чигиринського РЕМ про зобов`язання вчинити дію, шляхом укладення договору з ОСОБА_1 на розподіл електричної енергії. Позовна заява мотивована тим, що згідно протоколу аукціону № 1 від 08.10.2013 року ОСОБА_1 стала власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Для отримання статусу споживача електричної енергії та учасника роздрібного ринку споживання та використання електричної енергії 06.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Чигиринського РЕМ з відповідною заявою, в якій просила укласти з нею договір про постачання електричної енергії. До заяви додала копію паспорта, ідентифікаційного коду та документа, що підтверджує право власності, а саме копію протоколу аукціону від 08.10.2013 року. Листом від 01.07.2020 року за вих. № 574 позивачу було повідомлено, що до поданої нею заяви не додано документ, який підтверджує факт набуття права власності на домоволодіння, оскільки не додано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на підтвердження факту реєстрації права власності. У вересні 2020 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про зміну предмету позову. Заява обґрунтована тим, що 01.09.2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Чигиринського РЕМ із заявою, якою просила укласти з нею договір на розподіл електричної енергії на об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідь отримала лист від 10.09.2020 року, відповідно до якого позивачці знову було повідомлено про необхідність подання документа, підтверджуючого реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просила суд зобов`язати Чигиринський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» вчинити дію шляхом укладення договору з ОСОБА_1 на розподіл електричної енергії до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Чигиринського району електричних мереж про зобов`язання вчинити дію шляхом укладення договору на розподіл електричної енергії відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що протокол аукціону це документ, який підтверджує порядок проведення торгів щодо окремого лоту та їх результат. Переможець аукціону набуває право придбати лот за умови проведення ним платежів у розмірі запропонованої суми та у визначений організатором аукціону строк. І лише у випадку дотримання вказаних умов переможець аукціону може набути право власності на придбане ним майно. У випадку порушення строків оплати переможець втрачає право на придбання такого майна. Докази проведення оплати вартості лоту у визначений організатором аукціону строк, докази складення акта про проведені торги, докази отримання позивачем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів суду не надані, відповідно визначити належне, повне та своєчасне виконання позивачем, як переможцем проведеного аукціону, всіх покладених на неї обов`язків в частині оплати та перевірити збереження за нею права придбання лоту за запропонованою ціною суд також не має можливості у зв`язку з відсутністю таких доказів. У свою чергу лише на підставі наданого протоколу суд позбавлений можливості встановити факт набуття позивачем права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У січні 2021 представник ОСОБА_1 адвокат Руденко Ю.В. подала до Апеляційного суду скаргу, в якій просив скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що позивачка офіційно володіє, розпоряджається та користується відкрито та добросовісно житловим будинком на протязі тривалого часу, який придбала у власність, так як один із способів набуття права власності є придбання майна на прилюдних торгах. Вказує, що видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів є нотаріальною дією, що посвідчує відповідний безспірний факт, який має юридичне значення. Тобто в момент видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не вчиняється правочин, а лише констатує факт підтвердження права власності, яке вже виникло. Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстав, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наміром укласти договір, відповідно регламентуються нормами цивільного права, які регламентують порядок укладення договорів, натомість питання належності майна позивачеві регламентовано загальними положеннями про право власності та нормами чинного законодавства, що регламентують порядок та підстави набуття права власності. Встановлено, що ОСОБА_1 за наслідками участі в аукціоні 08.10.2013 стала переможцем та отримала право придбання лоту № 1 глинобитного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за запропонованою нею ціною 2 640 грн.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Руденко Ю.В. підлягає до відхилення. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає. Судом встановлено, що згідно протоколу аукціону № 1 від 08.10.2013 року ОСОБА_1 стала власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8). 06.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Чигиринського РЕМ із заявою, в якій просила укласти з нею договір про постачання електричної енергії. До заяви додала копію паспорта, ідентифікаційний код, копію протоколу аукціону від 08.10.2013 року (а.с. 10). Листом від 01.07.2020 року за вих. № 574 ОСОБА_1 було повідомлено, що до поданої нею заяви не додано документ, який підтверджує факт набуття права власності на домоволодіння, оскільки не додано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на підтвердження факту реєстрації права власності. 01.09.2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Чигиринського РЕМ із заявою, якою просила укласти з нею договір на розподіл електричної енергії на об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 59) У відповідь отримала лист від 10.09.2020 року, відповідно до якого позивачці було повторно повідомлено про необхідність подання документа, підтверджуючого реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомості (а.с. 60). Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Відповідно до п.п. 2.1.2 п.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем. Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. На підставі п. 2.1.7 та п. 2.1.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи: заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі; для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР; для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача); копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності; копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов`язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок); довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів). 06 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувшись до ПАТ «Черкасиобленерго» Чигиринський РЕМ із заявою про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, до заяви додала копію паспорта та ідентифікаційний код, копію документа, а саме протокол аукціону № 1 від 08 жовтня 2013 року. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Встановлено, що ОСОБА_1 за наслідками участі в аукціоні 08.10.2013 стала переможцем та отримала право придбання лоту № 1 глинобитного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за запропонованою нею ціною 2 640 грн. (а.с. 8). Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аукціон - спосіб публічного, почергового продажу товарів на основі конкурсу покупців; спеціалізований ринок з аукціонного продажу певного різновиду товарів, який функціонує постійно або періодично. Аукціонний продаж може бути примусовим, організованим для реалізації майна несправного боржника, та добровільним, що організований самим продавцем чи здійснюється ним через організацію, спеціально на те уповноважену. Шляхом проведення аукціону можуть укладатися господарські договори різного виду (купівлі-продажу майна у процесі приватизації, закупівлі продукції для державних потреб, оренди майна виробничого призначення, підряду на капітальне будівництво, щодо права користування надрами тощо). Публічні (прилюдні) торги, які проводяться при зверненні стягнення на майно боржника, відбуваються у формі аукціону, що передбачено Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. (далі Положення). Під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова і остаточна ціна реалізації майна; пропозиції покупців та відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (далі - переможець аукціону). Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) і в триденний термін надсилається організатору аукціону (п. 12 Положення). Затверджений організатором аукціону протокол є підставою для внесення протягом 10 днів переможцем аукціону коштів за придбане майно на зазначені у протоколі рахунки (п. 15 Положення). За наслідками проведення аукціону, після оплати запропонованої переможцем вартості лоту, складається акт про проведений аукціон, і лише після цього переможець аукціону отримує можливість набути право власності на придбане з аукціону майно. На підставі ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», в редакції від 11.08.2013, передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Отже, протокол аукціону це документ, який підтверджує порядок проведення торгів щодо окремого лоту та їх результат. Переможець аукціону набуває право придбати лот за умови проведення ним платежів у розмірі запропонованої суми та у визначений організатором аукціону строк. Позивач не надав доказів ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції докази отримання позивачем свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, повне та своєчасне виконання позивачем, як переможцем проведеного аукціону, всіх покладених на неї обов`язків в частині оплати. Таким чином суд першої інстанції розглянув позовні вимоги саме в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих позивачем. Частина 2 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом третім вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Крім того ч. 2 ст. 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У підтвердження доводів про факт набуття права власності на об`єкт нерухомості, позивач надав Апеляційному суду Акт про проведення аукціону від 27.01.2021 року (а.с. 132). В клопотанні позивач зазначає, що за наслідками проведення аукціону, лише 27.01.2021 року був складений акт про проведення аукціону, а тому позивач не мала можливості надати його до суду першої інстанції. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Як вбачається із Акту про проведення аукціону від 27.01.2021 року, даний акт виданий на підставі протоколу аукціону № 1 від 08.10.2013 року з реалізації лоту № 1 (глинобитного будинку (без урахування вартості земельної ділянки), що розташований за адресою АДРЕСА_1 ) та є підставою для подальшої реєстрації переможцем торгів права власності на придбане майно. Колегія суддів звертає увагу на те, що даний Акт про проведення аукціону є лише підставою для реєстрації права власності за позивачем на придбане майно, а не фактом що підтверджує права власності ОСОБА_1 на вищевказане майно. Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, що, відповідно, є підставою для його зміни в частині стягнення відсотків, пені і штрафів, з огляду на викладене, є безпідставними. Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що лише на підставі наданого протоколу суди позбавлені можливості встановити факт набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме глинобитного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, факт набуття позивачем права власності на домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , у визначеному чинним законодавством порядку не доведений достатніми доказами. Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того ч. 2 ст. 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. За таких обставин, суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та вірно виходив з того, що є законні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог. Інших правових доводів апеляційна скарга не містить. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Руденко Ю.В. на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року, судові витрати слід залишити за позивачем. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Руденко Юлії Вікторівни залишити без задоволення. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Чигиринського району електричних мереж про зобов`язання вчинити дію шляхом укладення договору на розподіл електричної енергії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2021 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді О.В. Карпенко Л.І. Василенко