Постанова 4814 № 552/843/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/843/19 Номер провадження 22-ц/814/8/21Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: головуючого судді : Одринської Т.В. суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П. за участю секретаря судових засідань Філоненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні та відшкодування завданої матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні та відшкодування завданої матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували, що сторони у справі є співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Частка кожного співвласника складає по 1/3. Позивачі зазначають, що у власності іншого житла не мають, відповідач своїми діями перешкоджає в користуванні належними їм 2/3 частками даної квартири, у зв`язку з чим вони вимушені винаймати житло. За період в межах строку позовної давності з червня 2016 року по грудень 2018 року ОСОБА_2 витрачено на найм житла - 64 000 грн. (в середньому 2 000 грн. за місяць найму житла). Таким чином за час існування спірних правовідносин, порушення законних прав та інтересів позивачів, зловживання відповідачем своїми правами, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено пряму матеріальну шкоду ОСОБА_1 - в сумі 44699,84 грн., ОСОБА_2 - 108699,84 грн. в загальному розмірі 153399,68 грн., що має бути відшкодована відповідачем. Крім того, майже 10 років відповідач фактично сама користувалась належною їм на праві спільної власності квартирою, та без відповідного дозволу вселила сторонню особу, в зв`язку з чим має відшкодувати їм вартість оренди 2/3 частин квартири, що в межах трирічного строку позовної давності - 01.02.2016 - 31.01.2019 року складає 89399, 68 грн. (матеріальна шкода ОСОБА_1 - 44699,84 грн., ОСОБА_2 44699,84 грн.), за протиправне користування належною позивачам нерухомістю, порушення їхніх житлових та цивільних прав власника майна. Також, зазначають, що поділ квартири, яка перебуває у спільній частковій власності з виділенням окремої частки неможливий. Враховучи те, що ОСОБА_3 має у власності іншу квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 34.7 кв.м., а також те, що спільне користування спірною квартирою неможливе, частка відповідача у праві спільної власності порівняно з часткою позивачів є незначною, позивачі просили суд припинити право власності ОСОБА_3 на частку майна, що є у спільній сумісній власності: на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , з дати отримання компенсації, визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності за кожним на 1\6 частину вказаної квартири. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні та відшкодування завданої матеріальної шкоди - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою - відмовлено. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами доведено неможливість спільного користування спірною квартирою, в зв`язку з чим припинення права власності на частку в спірній квартирі, щодо якої між співвласниками постійно виникають конфлікти, не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 та членів її сім`ї. В свою чергу, встановивши, що позивачами на депозитний рахунок суду попередньо внесена сума, яка є недостатньою для виплати відповідачу компенсації вартості належної їй частки, відмовив у задоволенні позову. Відмовляючи у стягненні шкоди в розмірі 89399, 68 грн за одноособове користування відповідачем, належними позивачам, 2/3 частки спірної квартири , суд врахував, що в зв`язку з тим, що договір оренди спірної квартири сторонами не укладався, тому обрахування орендної плати є безпідставним. Також, судом відмовлено у стягненні витрат, які ОСОБА_2 поніс на найм квартири, оскільки доказів на підтвердження укладення ним договору найму житла та здійснення ним оплати за найм житла, останнім не надано. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 місцевий суд виходив з неможливості визначення порядку користування квартирою, при якому кожному із співвласників було б виділено окреме житлове приміщення з окремим входом. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачі оскаржили його в апеляційному порядку лише в частині відмови у задоволенні їхніх первісних позовних вимог. В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що судом безпідставно було взято до уваги висновок експерта №579/580 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, складений 18 липня 2019 року експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 складає 947680 грн. Вказана ціна є завищеною та не відповідає реальній вартості квартири, оскільки при проведенні експертизи не враховано ряд обставин, які значно впливають на її ринкову вартість, а саме: стан будівлі, в якій розміщена квартира, стан квартири, заборгованість з оплати житлово комунальних послуг, відключення від мереж газо, водопостачання, монтаж системи електропостачання, завошивленість житла, що унеможливлює його використання. Крім того, судом безпідставно відмовлено, у стягненні майнової шкоди, наявність якої встановлено судовими рішеннями, з яких вбачається, що позивачі майже 10 років позбавлені можливості користуватися, належною їм квартирою, що змусило їх орендувати житло. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Грень І.І. вказав, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами в чому полягає незаконність висновку експерта № 579/580 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №552/843/19, складеного 18 липня 2019 року експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, тому суд правильно прийняв його до уваги та відмовив у задоволенні позовних вимог. У відповіді на відзив представник позивачів за первісним позовом - адвокат Зогаль О.М. вказав, що судовим експертом Дуднік Т.Г. в судовому засіданні було підтверджено, що при експертному дослідженні, нею не було враховано стан квартири, а саме: її завошивленість та відключення від мереж газо, водопостачання. Вказаний стан квартири значно впливає на її вартість, тому вартість квартири, визначена експертом ОСОБА_4 не відповідає її дійсної вартості. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши учасників справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 березня 2007 року Управлінням житлово-комунального господарства, квартира АДРЕСА_3 , належить на праві спільної власності ОСОБА_1 1/3 частки та членам його сім`ї: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 1/3 частки кожному (т. 114, 115). Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23 вересня 2014 року, було встановлено, що ОСОБА_3 перешкоджала співвласникам квартири користуватися належною їм часткою, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було вселено у спірну квартиру. (т.1, а.с.118-121). Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 19 березня 2019 року, вселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_3 . Судом було встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки. (т.1, а.с.175-176). З актів державного виконавця від 31 липня 2019 року вбачається, що рішення від 19 березня 2019 року виконано, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вселені до спірної квартири (т.1, а.с.244, 246). Судом першої інстанції встановлено, що унаслідок тривалих неприязних відносини, що склалися між сторонами, спільне користування нерухомим майном є не можливим. Враховуючи наявність у ОСОБА_3 на праві власності іншого житла (т.1 а.с. 6), суд прийшов до висновку, що припинення права власності на частку в спірній квартирі, не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 та членам її сім`ї. При вирішенні даної справи судом першої інстанції будо досліджено висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центруМВС України від 16 жовтня 2019 року №36, проте не взято його до уваги, оскільки ринкова вартість спірної квартири у розмірі 433 439, 36 грн. визначена експертом з припущенням. Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки суд має керуватися достовірними та достатніми даними щодо вартості майна. Визначаючи вартість 1/3 частини квартири у розмірі 315 893 грн., суд виходив з даних викладених у висновку експерта №579/580 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №552/843/19, складеного 18 липня 2019 року експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого ринкова вартість квартири складає 947680 грн. У зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що кожен з позивачів мав внести на депозитний рахунок суму у розмірі по 157 947 грн. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду попередньо внесена загальна сума для виплати відповідачу компенсації за належну їй 1/3 частку у розмірі 224000 грн. Відмовляючи в у задоволенні позовних вимог про припинення права на частку у спільному майні та визнанні права власності за кожним із позивачів на 1/6 частину квартири, суд першої інстанції виходив з того, що на депозитний рахунок суду позивачами внесено суму, яка є недостатньою для виплати ОСОБА_3 компенсації вартості належної їй частки. З цього приводу слід зазначити наступне. Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права. Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2013 року, ухваленій у справі № 6-37цс13 зазначав, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. У справі встановлено, що між сторонами тривалий час існують конфліктні відносини, що унеможливлює їх спільне користування нерухомим майном. Окрім того, сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_3 , має у власності інше житло, а тому наявні визначені частиною першою статті 365 ЦК України підстави для припинення права власності відповідача на частку у спільному майні з виплатою їй грошової компенсації, оскільки таке припинення не завдасть їй та членам її сім`ї істотної шкоди. Визначаючи розмір компенсації 1/3 частини квартири належної відповідачці, суд виходив з ринкової вартості квартири у розмірі 947 680 грн., яка визначена висновком експерта №579/580 від 18 липня 2019 року Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. В свою чергу, під час проведення оцінки експерта не було повідомлено про відключення газопостачання та водовідведення у зв`язку з наявністю заборгованості. Під час дослідження експертом враховано підведення до квартири інженерних комунікацій. Даний недолік не було усунуто в суді першої інстанції. Встановлено, що в матеріалах справи наявні висновки фахівців щодо визначення вартості квартири, яка є предметом спору у даній справі: - копія висновку ТОВ «Консалтингова компанія «ФОРЕКС» від 04 грудня 2018 року, згідно якого ринкова вартість об`єкту оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 672000 грн. (т.1, а.с.12-25); - копія звіту ТОВ «Експерт Капітал» про незалежну оцінку майна від 15 листопада 2018 року, згідно якого ринкова вартість квартири становить 1004352 грн. (т.1, а.с.128-155); - копія висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16 жовтня 2019 року №36, згідно якого ринкова вартість спірної квартири може становити 433439,36 грн. (т.2, а.с.85-94). Згідно висновку експерта №579/580 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №552/843/19, складеного 18 липня 2019 року експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 складає 947680 грн. (т.1, а.с.200-220). Місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги звіт ТОВ «Консалтингова компанія «ФОРЕКС» від 04 грудня 2018 року та ТОВ «Експерт Капітал» від 15 листопада 2018 року, оскільки строк їх дії 6 місяців закінчився. Вартість квартири за висновками експертів №579/580 від 18.07.2019р. та №36 від 16.10.2019 р. суттєво різниться, при їх проведенні експертами не враховано ряд чинників, мають значення для визначення вартості об`єкту. Таким чином, обов`язковою умовою для вирішення спору між сторонами, є об`єктивне та достовірне визначення вартості квартири. З метою вирішення судового спору та усунення протирічь. які виникли під час експертних досліджень спірного об`єкту, за клопотанням представника ОСОБА_3 ОСОБА_6 було призначено повторну судову оціночно будівельну експертизу. Висновком експерта № 834 від 16.11.2020 року ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 858410 грн. Дослідження проводилося методом візуального обстеження, вивчення і аналізу технічної документації, аналізу стану ринку нерухомості району розташування, а також аналізу технічного стану оціночного об`єкту у відповідності до експертних методик. Розрахунки виконані в секторі будівельно-технічних та пожежно-технічних досліджень Полтавського відділення. При дослідженні враховано ту обставину, що квартира відключена від мереж газо та електропостачання. Визначення вартості квартири здійснено з урахуванням всіх факторів, які суттєво впливають як на ринок нерухомості в цілому, так і безпосередньо на цінність власності, яка розглядається. В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 ОСОБА_6 визнано позовні вимоги, щодо припинення права власності на належну їй 1/3 частину квартири та виплату ОСОБА_3 її вартості виходячи з розміру визначеного висновком експерта № 834 від 16.11.2020 року. Відповідно до квитанцій № 0.0.1266228041.1 від 13.02.2019 року, № 0.0.2038029278.1 від 03.03.2021 року, позивачами на депозит суду внесено суму в загальному розмірі 286 200 грн. (224 000,00 грн. + 62 200.00 грн), тобто у розмірі, що відповідає вартості 1/3 частини спірної квартири. Враховуючи, що між сторонами існує тривалий конфлікт внаслідок неприязних стосунків, що в свою чергу призводить до неможливості користування спільним майном, при наявності у відповідача іншого нерухомого майна у власності, припинення її права на частку у спірному нерухомому майні не завдасть істотної шкоди її інтересам. З цих підстав, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині припинення права власності ОСОБА_3 на 1/3 частину спірної квартири та визнання права власності за кожним з позивачів на 1/6 частину квартири, з виплатою їй компенсації. Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування шкоди, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що сам факт проживання ОСОБА_3 у спірній квартирі, співвласником якої вона є, не може бути розцінено, як завдання матеріальної шкоди позивачам. Доказів, які були б підставою для відшкодування такої шкоди, суду не надано. Окрім того, витрати понесені позивачами на найм житла з червня 2016 року по грудень 2018 року не підлягають до задоволення, оскільки доказів укладення договорів оренди, а також понесених позивачами таких витрат у вказаний період, матеріали справи не містять. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Посилання позивачів на те, що заборгованість по оплаті комунальних послуг впливає на вартість квартири та повинна бути врахована судом при визначенні розміру компенсації, не заслуговують на увагу з наступних підстав. Тягар утримання майна покладений на власників цього майна та не може бути врахований, як недолік об`єкту нерухомості. Питання щодо стягнення заборгованості по оплаті комунальних платежів є мірою відповідальності перед організаціями що надають такі послуги і не стосуються даних правовідносин, а можуть бути вирішені в іншому цивільному процесі. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року підлягає скасуванню в частині відмови в припиненні права власності на 1/3 частину квартири, з постановленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні та відшкодування завданої матеріальної необхідно задовольнити частково, припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири. Визнати право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 та на 1/6 частину - за ОСОБА_2 . Виплатити ОСОБА_3 , грошову компенсацію у розмірі 286 200 грн., внесені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на депозитний рахунок Київського районного суду м. Полтави. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року слід залишити без змін. Питання розподілу судових витрат понесених сторонами у даній справ буде вирішено відповідно до вимог ст. ст. 141, 246, 270 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд - У Х В А Л И В: Апеляційну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року скасувати в частині відмови в припиненні права власності на 1/3 частину квартири та розподілу судових витрат. Ухвалити в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права особи на частку в спільному майні та відшкодування завданої матеріальної задовольнити частково. Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_3 . Виплатити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошову компенсацію у розмірі 286 200 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч двісті гривень), внесені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на депозитний рахунок Київського районного суду м. Полтави (квитанція 0.0.1266228041.1 (код квитанції 1504 6278-1382-0523 ) від 13.02.2019 року, отримувач Держказначейська служба України м. Київ, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, р/р 37314008015950, сума 224000,00 грн) та Квитанція 0.0.2038029278.1 (код квитанції 9225-3413-4750-0408) від 03.03.2021 року, отримувач: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: 26304855, сума 62200.00 грн). В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10.03.2021р. Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль