Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/6386/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/6386/20 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А. Категорія 68 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Галацевич О.М., Миніч Т.І., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу № 279/6386/20 за поданням державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про оголошення розшуку дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Невмержицької О.А., ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року державний виконавець Коростенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Швець М.С. звернувся до суду з поданням, в якому просив постановити ухвалу про оголошення розшуку дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування подання зазначив, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження №60750537 з примусового виконання виконавчого листа №279/3970/18, виданого Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 29 листопада 2019 року, про відібрання у батька ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення дитини її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання. Рішення суду в частині відібрання дитини у батька допущено до негайного виконання. Вказує, що 23 листопада 2020 року ним було підготовлено подання про оголошення розшуку дитини та направлено до Коростенського міськрайонного суду для подальшого розгляду. Однак, ухвалою суду від 17 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні подання у зв`язку з невжиттям усіх можливих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Із 21 грудня 2020 року було проведено ряд виконавчих дій, а саме, винесено постанови: про залучення правоохоронних органів, про залучення органу опіки та піклування, про залучення дитячого психолога. Після проведення усіх необхідних виконавчих дій, станом на 24 грудня 2020 року місцезнаходження дитини невідоме, за місцем проживання та реєстрації боржника дитина відсутня. Боржником рішення суду тривалий час не виконується, про місце знаходження дитини останній не повідомляє. Оскільки він не має можливості вирішити питання про відібрання дитини у батька та встановити її місце перебування, просить оголосити розшук дитини. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року задоволено подання державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Швець М.С. про оголошення розшуку дитини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що звернення державного виконавця до суду із поданням про оголошення розшуку малолітньої ОСОБА_2 є передчасним, оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що місце проживання дитини відоме і не оспорюється сторонами. Отже, відсутні будь які підстави для оголошення дитини в розшук. У відзиві на апеляційну скаргу Коростенський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зазначає, що ухвала суду прийнята з дотримання норм процесуального та матеріального права. Протягом тривалого часу відповідач переховує дитину, змушуючи її проживати то з бабусею, то з іншими родичами. Окрім того, дитина не має постійного місця проживання, не відвідує жоден навчальний заклад, не має можливості спілкуватися з матір`ю, відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що дитина перебуває у безпечному та спокійному середовищі, є безпідставним. Державний виконавець 23 рази здійснював вихід за місцем проживання боржника, проте у житловому будинку дитини не було, повідомити її місце перебування боржник відмовлявся, поводив себе агресивно, перешкоджав у вчиненні виконавчих дій. Під час чергового виходу 21 грудня 2020 року державного виконавця разом із стягувачем, представниками органу опіки та піклування і поліції за місцем проживання ОСОБА_1 дитина була відсутня, повідомити її місце перебування боржник відмовився. Цього ж дня державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника. Проте за даною адресою дитина не перебувала та зі слів сусідів ніколи не проживала у цьому житловому приміщенні. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та пояснили, що дитина постійно проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 . Місце її проживання відоме державному виконавцю та ОСОБА_3 ОСОБА_1 також зазначив, що не відмовляється виконувати рішення суду, однак вважає, що дитина має певний час звикнути до спілкування з матір`ю, яку не бачила декілька років. З метою уникнення психологічного травмування дитини він запропонував ОСОБА_3 спілкуватися з донькою за допомогою електронних засобів зв`язку. Державний виконавець в судовому засіданні не визнала апеляційну скаргу, зазначивши, що ОСОБА_1 не бажає в добровільному порядку виконувати рішення суду та переховує дитину. ОСОБА_3 не визнала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснила, що з 2019 року намагається побачити доньку, проте ОСОБА_1 перешкоджає цьому та не бажає, щоб дитина проживала разом з нею. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Статтею 129 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими для виконання. Відповідно вимог статті 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Судом встановлено, що на виконанні у Коростенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавчий лист №279/3970/18, виданий Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 29 листопада 2019 року про відібрання у батька ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення дитини її матері ОСОБА_3 , за місцем її проживання. Рішення суду в частині відібрання дитини у батька допущено до негайного виконання. Долучені до матеріалів справи акти державного виконавця від 2 липня 2020 року, 21 грудня 2020 року та 15 січня 2021 року свідчать про те, що державним виконавцем разом із стягувачем ОСОБА_3 , психологом та працівниками органу опіки та піклування і поліції неодноразово здійснювався вихід за місцем проживання боржника АДРЕСА_1 . Дитина у цьому житловому будинку була відсутня, боржник відмовлявся вказати місце перебування доньки. Акт державного виконавця від 16 липня 2020 року свідчить про те, що двері вказаного житлового будинку зачинені. Під час чергового виходу державного виконавця за вказаною адресою, боржник, мотивуючи необхідність перебування на самоізоляції, показав дитину через вікно будинку. Вказана обставина підтверджується актом державного виконавця від 9 липня 2020 року. 21 грудня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника: АДРЕСА_2 . Зі слів сусідів державним виконавцем встановлено, що у даній квартирі проживають певні особи, проте дитини ніхто не бачив, прізвище « ОСОБА_4 » їм невідоме. Лист відділу освіти Коростенської міської ради Житомирської області від 16 січня 2021 року свідчить про те, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 2019-2020 року і станом на теперішній час заклади дошкільної освіти м. Коростеня не відвідувала. Отже, вказані обставини свідчать про те, що у державного виконавця відсутні відомості про місце проживання та перебування дитини, що унеможливлює виконання рішення суду та є підставою для задоволення подання державного виконавця. Посилання боржника на ту обставину, що оголошення розшуку дитини є передчасним, оскільки місце її проживання відоме, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність дитини за вказаною вище адресою у визначений державним виконавцем час й відмова боржника повідомити про її місцезнаходження вказують на відсутність у державного виконавця відомостей про місце проживання малолітньої доньки сторін. Рішення суду про відібрання у батька дитини тривалий час не виконується, а вжиті державним виконавцем заходи не призвели до бажаних результатів та можливості виконати рішення. Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив подання. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції, та не дають підстав для зміни чи скасування ухвали. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: