LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Окрема думка Велика Палата ВС9901/754/18

від 20.01.2021 · Велика Палата

Окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В., Князєва В. С. справа № 9901/754/18 (провадження № 11-1098 заі 19) 20 січня 2021 року м. Київ Велика Палата Верхового Суду розглянула у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 рокуі постановою від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу задовольнила частково, скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року, а провадження у справі закрила. Водночас з рішенням Великої Палати Верхового Суду не можемо погодитися з огляду на таке.

1. Велика Палата Верховного Суду розглядаючи справу залишила поза увагою обставини, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС України ефективним засобом юридичного захисту з огляду на таке. 2. 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон України № 193-IX ).

3. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС України припиняються, а керівник секретаріату ВККС України призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.

4. ВККС України реалізує свої повноваження та керується у своїй діяльності, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

5. Відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

6. Тобто Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що будь?які рішення ВККС України приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС України повноваження, в тому числі на представництво цього колегіального органу, висловлення його колегіальної волі при розгляді справ у суді. У подальшому голова ВККС України може передоручити частину делегованих йому членами ВККС України повноважень іншій особі.

7. Таким чином, на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та прийняття постанови від 20 січня 2021 року відповідач у справі - ВККС України, фактично перебуває у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів та голови цього колегіального органу вже припинені на підставі зазначених норм Закон України № 193-IX, водночас новий склад ВККС України ще не утворений, у визначеному законодавством порядку.

8. Пунктом 1 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд зупиняє провадження у справі у разі, зокрема, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.

9. Оскільки, предметом спору в цій справі є дії та рішення ВККС України, прийняті на виконання повноважень цього органу, щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання суддів і визначення результатів такого оцінювання то фактичне неіснування складу ВККС України (члени колегіального органу та його голова) є обставиною, що унеможливлює реалізацію цим органом своїх прав та виконання обов`язків, обумовлених його правовим статусом як державного колегіального органу суддівського врядування, тобто свідчить про тимчасову неповноважність ВККС України під час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

10. Отже, та обставина, що ВККС України, повноваження голови та всіх членів якої на дату розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду припинені, не може забезпечити належне представництво своїх інтересів у суді та відповідно реалізовувати передбачені нормами КАС України права учасника справи до моменту утворення нового складу ВККС України, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 236 КАС України є безумовною підставою для зупинення провадження у справі до моменту формування нового складу ВККС України задля надання змоги цьому учаснику справи належно представляти свої інтереси в суді.

11. Окрім цього, слід звернути увагу і на те, що під час розгляду справи представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи своє клопотання саме тим, що відповідач у справі (ВККС України) фактично знаходиться в процесі перетворення і не в змозі належно представляти свої інтереси в суді, тобто висловити свою позицію щодо цього спору та надати пояснення з приводу обставин справи. Таким чином вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду мала б на підставі пункту 1 частини першої статті 236 КАС України зупинити провадження у справі до моменту формування складу ВККС України задля надання змоги цьому учаснику справи належно представляти свої інтереси в суді, а не розглядати справу по суті. Судді В. В. Пророк В. С. Князєв Окрема думка складена 11 березня 2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»