Ухвала КЦС ВС № 725/3650/17

Ухвала 12 березня 2021 року м. Київ справа №725/3650/17 провадження №61-2065ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки), ВСТАНОВИВ: 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернуласядо Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. За змістом 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно відбитку штемпеля на конверті, касаційна скарга направлена до Касаційного цивільного суду в Складі Верховного Суду 04 лютого 2021 року, а тридцятиденний строк для подачі касаційної скарги спливає 27 січня 2021 року. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, у якому навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження. Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 вказала, що звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки є особою з інвалідністю другої групи, проте доказів на підтвердження вказаного не надано. За таких обставин, заявник має надати документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору, або сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Посилання заявника на висновки постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» не є належним виконанням вимог пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і буде повернута. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали. В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Ткачук