Постанова 4802 № 159/3337/20

Справа № 159/3337/20 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/150/21 Категорія: 76 Доповідач: Здрилюк О. І. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Здрилюк О.І., суддів - Бовчалюк З.А., Осіпука В.В., секретар судового засідання Галицька І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Ковельський центр професійно-технічної освіти» про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року, В С Т А Н О В И В : 09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він працює у відповідача на посаді майстра виробничого навчання в навчальних групах з підготовки кваліфікованих робітників за професією «Штукатур, маляр, лицювальник-плиточник» з 2017 року. На початку 2020 року по причині невиконання ним позаштатних вказівок керівництва навчального закладу на нього почали тиснути і безпричинно оголошувати догани. Так, 10.03.2020 та 07.07.2020 наказами відповідача №1-Д та № 2-Д його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догани за невиконання посадових обов`язків. Зазначені накази вважає протиправними, винесеними усупереч вимог ст.ст. 147, 149 КЗпП України. У наказі № 1-Д від 10.03.2020 указано, що з 05.02.2020 по 03.03.2020 ним не велися передбачені навчальним планом записи у журналах, відсутні будь-які відмітки про проведення уроків. Таке формулювання вважає не конкретним, а загальним, зі змісту якого не можна зробити висновок, які саме порушення допущено, оскільки в його посадових обов`язках дотримання чи обов`язкового виконання документів з загальним змістом не міститься. У наказі № 2-Д від 07.07.2020 указано, що ним не виконано у повному обсязі наказ № 67 від 18.05.2020, однак таке формулювання є не конкретним, а загальним, зі змісту якого не можна зробити висновок, які ним допущено порушення. В його посадових обов`язках дотримання чи обов`язкового виконання наказу № 67 від 18.05.2020 не міститься і він посадової інструкції у цій частині не порушував. Крім того, не вказано ким виданий наказ № 67 від 18.05.2020, що взагалі унеможливлює його розуміння та виконання. Цей наказ № 67 від 18.05.2020 також містить загальні посилання на лист МОН України №1-9-200 від 08.04.2020, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, затверджених наказом МОН України від 30.05.2006 № 419, які здобувають професійно технічну освіту, та які в цілому визначають єдину систему планування, організації та обліку навчально-виробничого процесу. Також в оскаржуваному наказі є посилання про неналежне виконання ним, як керівником дипломних робіт, своїх обов`язків, що призвело до того, що чотири учні не отримали документ про освіту державного зразка. Однак, із цим твердженням він не погоджується, оскільки у встановленому порядку ним було забезпечено інформування студентів про захист дипломних, а дисциплінарна відповідальність до нього за цим наказом застосована протиправно. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини та дата вчинення проступку, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Оспорювані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містять фактичних та конкретних даних щодо причин накладення стягнення, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які він допустив у роботі, не містять посилання на конкретні обставини вчинення порушення трудової дисципліни та чіткі посилання на неналежність виконання працівником яких саме посадових обов`язків. Відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у його діях або бездіяльності, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Ураховуючи наведене, просив скасувати накази Державного навчального закладу «Ковельський центр професійно-технічної освіти» від 10.03.2020 № 1-Д та від 07.07.2020 № 2-Д. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року в позові відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на її безпідставність та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Крім того, позивач в апеляційній скарзі, а його представник у письмовому клопотанні просили розглядати справу за їх відсутності. Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав. Відповідно до статей 139, 140 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Відповідно до вимог ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення, як догана або звільнення. Згідно зі статтею 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК). Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що позивач працює в ДНЗ «Ковельський центр професійно-технічної освіти» на посаді майстра виробничого навчання. Наказом відповідача № 1-Д від 10.03.2020 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов`язків. Підставою для оголошення догани зазначено, що позивачем при підготовці виробничих занять з учнями та проведенні уроків теоретичного навчання з предметів «Матеріалознавство» та «Технологія лицювальних та плиткових робіт» за період з 05.02.2020 по 03.03.2020 не велися записи в журналах, передбачені навчальним планом, відсутні в журналах будь-які відмітки про проведення уроків (а.с.6). Також наказом відповідача № 2-Д від 07.07.2020 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов`язків. Підставою для оголошення догани зазначено, що позивачем, як керівником дипломних робіт, майстром випускної групи № 36 «штукатур, маляр, лицювальник-плиточник» не виконано у повному обсязі наказ № 67 від 18.05.2020. Неналежне виконання посадових обов`язків позивачем призвело до того, що чотири учні не отримали документи про освіту державного зразка. Позивач не повідомив керівництво закладу про те, що ці учні не виконали дипломні роботи та відмовилися прийняти участь у державній кваліфікаційній атестації (а.с.7). Зазначені у наказах факти позивачем не спростовуються. Інструкцією з ведення журналу обліку теоретичного і виробничого навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів, затвердженою Наказом МОН від 26.01.2011 № 59, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим Наказом МОН № 419 від 30.05.2006 та посадовою інструкцією майстра виробничого навчання передбачено ведення журналу обліку виробничого навчання учнів навчальних закладів. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пояснення позивача про причини невнесення записів у журнали за період з 05.02.2020 по 03.03.2020 (необхідність переміщення у приміщення навчального закладу за іншою адресою) є необґрунтованими та такими, що не звільняють позивача від обов`язку належним чином виконувати свої посадові обов`язки. Позивач не довів, що не мав технічної чи фізичної можливості заповнювати журнали у встановленому порядку. Також судом встановлено, що державна підсумкова кваліфікаційна атестація у професійно-технічних закладах проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти України від 31.12.1998 № 201/469 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.1999 за № 124/3417. Зазначене Положення визначає єдиний порядок організації й проведення кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам (учням, слухачам), які здобувають професійно-технічну освіту в професійно-технічних та інших навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях (далі-навчальні заклади) незалежно від форм власності та підпорядкування. Відповідно до цього Положення, для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія або декілька державних кваліфікаційних комісій у залежності від переліку професій, спеціальностей та спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників та технічних службовців. Склад державної кваліфікаційної комісії та зміни до неї затверджуються наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку кваліфікованих робітників. Наказом № 43 від 03.03.2020 були затверджені кваліфікаційні комісії, в склад однієї із яких був включений і позивач ОСОБА_1 (а.с.43-45). Відповідачем 18.05.2020 було видано наказ № 67 «Про проведення державної кваліфікаційної атестації випускних груп», яким визначено керівників дипломних (творчих) робіт, серед яких зазначено і позивача, та графіки проведення захисту і презентації цих робіт (для позивача 24.06.2020) (а.с.9). За результатами проведення державної кваліфікаційної атестації учнів групи № 36 цього навчального закладу, керівником якої був позивач, чотири учні групи не виконали дипломні роботи, не взяли участі у держаній кваліфікаційній атестації, у зв`язку із чим не отримали документа про освіту. У порушення вимог розділу 6 посадової інструкції, згідно якого майстер виробничого навчання ОСОБА_1 працює в тісному контакті з інженерно-педагогічними працівниками закладу, батьками учнів (особами, що їх заміняють), систематично обмінюється досвідом з питань, що входять у його компетенцію з адміністрацією і педагогічними працівниками ліцею, позивач не надав доказів, що він проінформував до 24.06.2020 керівництво закладу про труднощі, які виникли зі зв`язком із 4 учнями групи. Оскаржувані накази про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани є обґрунтованими та конкретними. Виходячи з наведеного, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування обох наказів та обґрунтовано відмовив у позові. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді