Постанова 4821 № 692/1168/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/468/21Головуючий по 1 інстанції Справа №692/1168/20 Категорія: Левченко Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року :Черкаський апеляційний суд в складі: суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Гончар Н.І. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 12 січня 2021 року, постановлену в складі судді Левченко Л.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Недоступна Дмитра Миколайовича та визнання даних дій незаконними і скасування винесеної постанови, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», повний текст ухвали складений 16 січня 2021 року, - в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Недоступна Дмитра Миколайовича та визнання даних дій незаконними і скасування винесеної постанови. Скарга обґрунтована тим, що 15 листопада 2020 року він поштовим відправленням отримав від приватного виконавця Недоступа Д.М. постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 листопада 2020 року. Скаржник вказує, що дана постанова винесена з порушенням законодавства України, оскільки він постанови про відкриття по зведеному виконавчому провадженню № 61899159 від 22 квітня 2020 року, на яку посилається приватний виконавець Недоступ Д.М. у постанові про опис та арешт майна (коштів) від 11 листопада 2020 року, не отримував. Зазначені відомості про те, що постанова була винесена в присутності понятих та представника стягувача, не відповідають дійсності, оскільки 11 листопада 2020 року з 11.00 год. до 11.40 год. , в час винесення постанови про опис та арешт майна боржника за адресою: АДРЕСА_1 , скаржник перебував у себе вдома разом з сім`єю та у цей час окрім них у домоволодінні нікого не було. Таким чином, на думку скаржника, приватним виконавцем було порушено ст. ст. 18, 20 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, вважає дії приватного виконавця незаконними, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 895-ІХ від 16 вересня 2020 року передбачено, в тому числі, випадки неможливості примусового звернення стягнення на майно, що віднесено до об`єктів житлового фонду. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати дії приватного виконавця Недоступа Д.М. незаконними та скасувати винесену 11 листопада 2020 року приватним виконавцем постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2020 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи стягувача Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк». Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 12 січня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення приватним виконавцем норм ст.ст. 18, 20 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язків і прав виконавців, обов`язковості вимог виконавців та участі експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та скаргу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що постанову про опис та арешт майна приватним виконавцем було складено одноособово, при цьому стверджуючи, що в присутності свідків та представника стягувача. Зазначає, що неявка понятих в судове засідання підтверджує той факт, що приватним виконавцем було виготовлено постанову одноособово, вказуючи в документі неправдиві дані та підробляючи підписи. Також наголошує, що Верховною Радою України був прийнятий мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті № 895/ІХ від 16 вересня 2020 року з терміном дії до квітня 2021 року. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д.М. з посиланням на постанову Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 вказує, що якщо державний виконавець, або інша посадова особа ДВС, приватний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь - якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає. Скаржник в свою чергу не довів чим саме порушено його право, оскільки опис майна є складовою частиною процедури звернення стягнення на майно боржника, яка спрямована на погашення заборгованості за виконавчим документом. Враховуючи викладене, приватний виконавець вважає, що його дії вчинені у спосіб та порядок встановлений Законом та спрямовані виключно на виконання рішення суду, без завдання шкоди правам та інтересам сторонам виконавчого провадження, а тому просить відмовити у задоволенні скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вимог ст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при виконанні зведеного виконавчого провадження № 61899159, об`єднаного постановою приватного виконавця від 22 квітня 2020 року, до складу якого входять: виконавчий лист № 2-103/10 виданий 15 березня 2010 року Драбівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в загальній сумі 215 гривень 70 копійок, виконавчий лист № 2-103/10 виданий 15 березня 2010 року Драбівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в загальній сумі 5439, 76 доларів США та 1426 гривень 24 копійки; виконавчий лист № 2-104/10 виданий 01 червня 2010 року Драбівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в загальній сумі 607 гривень; виконавчий лист № 2-104/10 виданий 01 червня 2010 року Драбівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» боргу в загальній сумі 23406, 70 доларів США та 3820 гривень 89 копійок приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. 11 листопада 2020 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на майно - житловий будинок з прибудовами загальною площею 170,2 кв. м., житловою 88,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В постанові вказано, що згідно повідомлення Михайлівської сільської ради Драбівського р-ну Черкаської області житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0.66 га, яка обліковується за боржником ОСОБА_1 та є неприватизованою, інші відомості про земельну ділянку відсутні. Опис проведено за даними технічної документації в зв`язку з відсутністю доступу до будинку та ненадання боржником можливості оглянути майно. Постанова винесена в присутності понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представника стягувача ОСОБА_4 . На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним без права відчуження, розтрати, псування, знищення. Зазначено, що боржнику копія постанови буде надіслана поштою. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, в тому числі накладати арешт на майно боржника (п.6 ч.3 ст. 18) Відтак, державний виконавець зобов`язаний здійснювати всі необхідні дії для виконання рішення суду. Стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Згідно з ч.5 статті 56 Закону про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстав для скасування постанови приватного виконавця Недоступа Д.М. від 11 листопада 2020 року про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 - житлового будинку з прибудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 немає. Приватний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, порушень Закону України «Про виконавче провадження»не допустив. Доказів того, що вказана постанова виносилась приватним виконавцем одноособово, без присутності понятих та представника стягувача, а їх підписи на постанові є підробленими, належними та допустимими доказами не підтверджені та ґрунтуються лише на припущеннях. Зазначені у постанові дані, а саме прізвище, ім`я, по-батькові та адреса проживання, надають можливість достовірно ідентифікувати особи понятих. В скарзі на дії приватного виконавця скаржник зазначав, що на час винесення постанови про опис та арешт його майна він перебував у себе вдома разом з сім`єю та у цей час окрім них у домоволодінні нікого не було. Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, а саме житлового будинок з прибудовами без проникнення в них не може бути підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в будинок не із власного недбальства, а в результаті відсутності доступу до будинку та ненадання боржником можливості оглянути майно, про що зазначено в постанові. Проведення виконавцем опису майна без доступу до приміщення не є перешкодою для проведення опису, який був вчинений за даними технічної документації. Доводи апеляційної скарги про те, що приватний виконавець не мав права проводити опис та арешт будинку скаржника до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є необґрунтованими. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку. У даному випадки дії приватного виконавця направлені лише на забезпечення виконання виконавчого документу і не є відчуженням майна без згоди власника. За змістом статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. З зазначеної норми права слідує, що виконавче провадження відкривається за кожним виконавчим документом, тому постанова про відкриття зведеного виконавчого провадження не виноситься. Про відсутність такої постанови підтвердив у заяві по суті справи і виконавець, а відтак доводи скаржника про не направлення йому такої постанови є необґрунтованими. Частиною 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд першої інстанції, дотримуючись зазначених норм права, на підставі доказів поданих сторонами суду, вірно встановив обставини які заперечуються в апеляційній скарзі позивачем. За таких обставин, подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 12 січня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Недоступна Дмитра Миколайовича та визнання даних дій незаконними і скасування винесеної постанови, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 11 березня 2021 року. Судді