Постанова Київський апеляційний суд № 755/10218/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/3553/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2021року місто Київ справа № 755/10218/20 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Гончарука В.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення боргу по аліментам, - В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року позивач звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь: неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2016 року по 01 липня 2020 року в сумі 153957,37 грн.; несплачений борг, який утворився станом на 01 липня 2020 року, як різниця між фактично нарахованими сумами грошей виконавчою службою та грішми фактично сплаченими відповідачем у розмірі 17108,57 грн.; борг, недоплачені аліменти, який утворився внаслідок шахрайських дій відповідача та протиправного рішення державної виконавчої служби Шевченківського району міста Києва станом на 01 липня 2020 року у розмірі 20353,01 грн. В обґрунтування вимог посилалася на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2015 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_1 року). Зазначала, що на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який було пред`явлено для виконання до органів ДВС. Вказувала, що відповідач систематично не сплачує аліменти у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів, на яку нараховується пеня. Посилалася на те, що у відповідача утворився несплачений борг, який вираховується як різниця між фактично нарахованими сумами грошей виконавчою службою та фактично сплаченими коштами ОСОБА_3 , що становить 17108,57 грн. та борг за недоплачені аліменти, який утворився внаслідок шахрайських дій відповідача та протиправного рішення державної виконавчої служби Шевченківського району міста Києва станом на 01 липня 2020 року у розмірі 20353,01 грн. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні пені та задовольнити в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 , виходячи з встановлених на підставі належних та допустимих доказів періодів прострочення та обсягів заборгованості ОСОБА_3 , яка існувала у такі періоди. В обґрунтування вимог посилався на те, що підставою для відмови у пред`явленому позові стало те, що заборгованість була, але погашена на момент розгляду справи судом. Вказував, що з огляду на прямі приписи норм СК України та практику Верховного Суду, фактична відсутність заборгованості на момент вирішення спору не означає, що її не було взагалі, а отже на неї може та повинна бути нараховананеустойка. Зазначав, що судом першої інстанції проігноровані розрахунки заборгованості по аліментах органів державної виконавчої служби: Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби (Вінницька область) від 25 жовтня 2018 року №1089/15.30-25/12 та від 20 березня 2019 року за №309/15.30-25/12, Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) від 05 лютого 2020 року, які додані до позовної заяви. Посилався на те, що суд першої інстанції констатувавши відсутність заборгованості на 17 серпня 2020 року, не врахував всіх періодів попередніх прострочень та не встановив дату погашення такої заборгованості, що має бути визначальною при встановленні розміру пені. Від ОСОБА_3 на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в частині відмови у стягненні з відповідача несплаченого боргу у розмірі 17108,57 грн. та боргу, недоплачених аліментів у розмірі 20353,01 грн. апелянтом не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по сплаті аліментів була відсутня у відповідача на момент подачі позову, що не дає підстав нарахувати неустойку (пеню) на суму заборгованості. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 січня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2015 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_1 року). На виконання вказаного рішення, Дніпровським районним судом міста Києва 26 лютого 2016 року видано виконавчий лист №755/22470/15-ц, який було пред`явлено на виконання до Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві за місцем роботи відповідача. Листом, який був направлений начальнику Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва №2229 від 28 листопада 2016 року, повідомив, що ОСОБА_3 звільнений згідно наказу від 05 серпня 2016 року №638/к з 05 серпня 2016 року та повернув виконавчий лист про стягнення аліментів. Зазначив, що аліменти на утримання дитини за період з 17 грудня 2015 року по 05 серпня 2016 року утримувалися в повному обсязі (а.с.142). У Звіті про здійсненні відрахування та виплати по ВП №50617451 зазначено, що в період з квітня 2016 року (коли виконавчий лист потрапив до Центру) до серпня 2016 року (звільнення відповідача) поряд з плановими відрахуваннями 25% від доходу щомісяця були додаткові 25% відрахувань на покриття попереднього боргу (а.с 143). Постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Сімерецької В.С. виконавчий лист №755/22470/15-ц, виданий 26 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва було повернуто стягувачу. При цьому, державним виконавцем було встановлено, що виконавчий документ надійшов до Відділу на виконання за місцем роботи боржника. Згідно відповіді з підприємства боржник звільнений 05 серпня 2016 року. Аліменти утримувались з 17 грудня 2015 року по 05 серпня 2016 року в повному обсязі. В Шевченківському районі міста Києва майно боржника не зареєстровано (а.с.144-145). В подальшому виконавчий лист №755/22470/15-ц, виданий 26 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва перебував на виконанні в Могилів-Подільському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області. З розрахунків зі сплати аліментів по ВП №56038853, складених головним державним виконавцем Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Вергелес В.В., вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 станом на: 31 грудня 2016 року становить 725,12 грн.; 31 грудня 2017 року становить 9307,55 грн.; 31 грудня 2018 року становить 749,52 грн. При цьому, станом на 31 березня 2019 року переплата по аліментах становила 3,48 грн. (а.с.29-32). Постановою головного державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Вергелес В.В. від 19 квітня 2019 року передано виконавчий документ - виконавчий лист №755/22470/15-ц, виданий 26 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання до Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві (а.с.37-38). Постановою головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Кидонь Є.В. передано виконавчий лист №755/22470/15-ц, виданий 26 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання до Дрогобицького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області (а.с.40-41). Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області заборгованість боржника ОСОБА_3 станом на 01 січня 2020 року становила 1703,24 грн. (а.с.33). Постановою головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик К.В. від 04 лютого 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/22470/15-ц, виданого 26 лютого 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва закінчено, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. У постанові вказано, що заборгованість по аліментам відсутня, переплата становить 3275,92 грн. Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, зокрема, просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2016 року по 01 липня 2020 року в сумі 153957,37 грн. Як вбачається з розрахунків заборгованості, складених державним виконавцем та квитанцій, які долучені відповідачем до матеріалів справи, станом на день розгляду справи у суді першої інстанції у відповідача була переплата по сплаті аліментів. Разом з тим, судом першої інстанції не було взято до уваги факт неналежного виконання ОСОБА_3 аліментних зобов`язань, зокрема за період з листопада 2016 рокупо грудень 2017року, за період з лютого 2018 року до травень 2018 року, за період з липня 2018 року по вересень 2018 року, за період з листопада 2018 року по березень 2019 року, за період з травня 2019 року по грудень 2019 року. З вищевказаних розрахунків вбачається, що відповідачем сплата аліментів за спірний період здійснювалась не в повному обсязі та з простроченням строків сплати. Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Згідно роз'яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Отже неустойка, визначена у частині першій статті 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував аліменти на утримання дочки, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по аліментам за певні періоди. Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що незважаючи на те, що станом на момент розгляду справи, як судом першої, так і судом апеляційної інстанції заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня, проте ОСОБА_3 було допущено прострочення зі сплати аліментів у певні періоди, отже це є підставою для нарахування і стягнення з відповідача суми пені за періоди, коли останній вносив не повну суму на сплату аліментів. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №521/14460/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі №442/3023/16-ц, від 09 вересня 2020 року у справі №183/1433/17. З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц розрахунок пені за період прострочки сплати аліментів проводиться колегією суддів за наступною формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%та береться до уваги заборгованість, визначена у довідках Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, Дрогобицького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області. Так, заборгованість вираховується наступним чином: за листопад 2016 року заборгованість становить 427,89 грн., кількість днів прострочки (з 01 грудня 2016 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 396 днів, тому пеня за листопад 2016 року складає 1694,44 грн. (427,89 грн.*396днів * 1%); за грудень 2016 року заборгованість становить 297,23 грн., кількість днів прострочки (з 01 січня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 365 днів, тому пеня за грудень 2016 року складає 1084,89 грн. (297,23 грн. * 365 днів * 1%); за січень 2017 року заборгованість становить 554,73 грн., кількість днів прострочки (з 01 лютого 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 334 дні, тому пеня за січень 2017 року складає 1852,80 грн. (554,73 грн. * 334 дні * 1%); за лютий 2017 року заборгованість становить 554,73 грн., кількість днів прострочки (з 01 березня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 306 днів, тому пеня за лютий 2017 року складає 1697,47 грн. (554,73 грн. * 306 днів * 1%); за березень 2017 року заборгованість становить 554,73 грн., кількість днів прострочки (з 01 квітня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 275 днів, тому пеня за березень 2017 року складає 1525,51 грн. (554,73 грн. * 275 днів * 1%); за квітень 2017 року заборгованість становить 662,73 грн., кількість днів прострочки (з 01 травня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 245 дні, тому пеня за квітень 2017 року складає 1623,67 грн. (662,73 грн. * 245 дні * 1%); за травень 2017 року заборгованість становить 686,75 грн., кількість днів прострочки (з 01 червня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 214 днів, тому пеня за травень 2017 року складає 1469,64 грн. (686,75 грн. * 214 днів * 1%); за червень 2017 року заборгованість становить 707,96 грн., кількість днів прострочки (з 01 липня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 184 дні, тому пеня за червень 2017 року складає 1302,65 грн. (707,96 грн. * 184 днів * 1%); за липень 2017 року заборгованість становить 741,48 грн., кількість днів прострочки (з 01 серпня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 153 дні, тому пеня за липень 2017 року складає 1134,46 грн. (741,48 грн. * 153 дні * 1%); за серпень 2017 року заборгованість становить 738,44 грн., кількість днів прострочки (з 01 вересня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 122 дні, тому пеня за серпень 2017 року складає 900,90 грн. (738,44 грн. * 122 дні * 1%); за вересень 2017 року заборгованість становить 738,44 грн., кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 92 дні, тому пеня за вересень 2017 року складає 679,36 грн. (738,44 грн. * 92 дні * 1%); за жовтень 2017 року заборгованість становить 881,44 грн., кількість днів прострочки (з 01 листопада 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 61 дні, тому пеня за жовтень 2017 року складає 537,68 грн. (881,44 грн. * 61 день * 1%); за листопад 2017 року заборгованість становить 880,50 грн., кількість днів прострочки (з 01 грудня 2017 року по 01 січня 2018 року) дорівнює 31 день, тому пеня за листопад 2017 року складає 272,96 грн. (880,50 грн. * 31 день * 1%); заборгованість за грудень 2017 року була сплачена у січні 2018 року, тому пеня на платіж за грудень 2017 року не нараховується; за січень 2018 року заборгованість відсутня; за лютий 2018 року заборгованість становить 476 грн., кількість днів прострочки (з 01 березня 2018 року по 01 червня 2018 року) дорівнює 92 дні, тому пеня за лютий 2018 року складає 437,92 грн. (476 грн. * 92 дні * 1%); за березень 2018 року заборгованість становить 467,92 грн., кількість днів прострочки (з 01 квітня 2018 року по 01 червня 2018 року) дорівнює 61 день, тому пеня за березень 2018 року складає 285,46 грн. (467,92 грн. * 61 день * 1%); за квітень 2018 року заборгованість становить 589 грн., кількість днів прострочки (з 01 травня 2018 року по 01 червня 2018 року) дорівнює 31 день, тому пеня за квітень 2018 року складає 182,59 грн. (589 грн. * 31 день * 1%); заборгованість за травень 2018 року була сплачена у червні 2018 року, тому пеня на платіж за травень 2018 року не нараховується; за червень 2018 року заборгованість відсутня; за липень 2018 року заборгованість становить 132 грн., кількість днів прострочки (з 01 серпня 2018 року по 01 жовтня 2018 року) дорівнює 61 день, тому пеня за липень 2018 року складає 80,52 грн. (132 грн. * 61 день * 1%); за серпень 2018 року заборгованість становить 132 грн., кількість днів прострочки (з 01 вересня 2018 року по 01 жовтня 2018 року) дорівнює 30 днів, тому пеня за серпень 2018 року складає 39,60 грн. (132 грн. * 30 днів * 1%); заборгованість за вересень 2018 року була сплачена у жовтні 2018 року, тому пеня на платіж за вересень 2018 року не нараховується; за жовтень 2018 року заборгованість відсутня; за листопад 2018 року заборгованість становить 209 грн., кількість днів прострочки (з 01 грудня 2018 року по 01 березня 2019 року) дорівнює 90 днів, тому пеня за листопад 2018 року складає 188,10 грн. (209 грн. * 90 днів * 1%); за грудень 2018 року заборгованість становить 209 грн., кількість днів прострочки (з 01 січня 2019 року по 01 березня 2019 року) дорівнює 59 днів, тому пеня за грудень 2018 року складає 123,31 грн. (209 грн. * 59 днів * 1%); за січень 2019 року заборгованість становить 209 грн., кількість днів прострочки (з 01 лютого 2019 року по 01 березня 2019 року) дорівнює 28 днів, тому пеня за січень 2019 року складає 58,52 грн. (209 грн. * 28 днів * 1%); заборгованість за лютий 2019 року була сплачена у березні 2019 року, тому пеня на платіж за лютий 2019 року не нараховується; за березень 2019 року заборгованість відсутня; за квітень 2019 року заборгованість становить 80,60 грн., кількість днів прострочки (з 01 травня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 245 днів, тому пеня за квітень 2019 року складає 197,47 грн. (80,60 грн. * 245 днів * 1%); за травень 2019 року заборгованість становить 84,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 червня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 214 днів, тому пеня за травень 2019 року складає 179,93 грн. (84,08 грн. * 214 днів * 1%); за червень 2019 року заборгованість становить 1894,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 липня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 184 днів, тому пеня за червень 2019 року складає 3485,11 грн. (1894,08 грн. * 184 дні * 1%); за липень 2019 року заборгованість становить 567,84 грн., кількість днів прострочки (з 01 серпня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 153 днів, тому пеня за липень 2019 року складає 868,80 грн. (567,84 грн. * 153 дні * 1%); за серпень 2019 року заборгованість становить 227,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 вересня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 122 дні, тому пеня за серпень 2019 року складає 277,04 грн. (227,08 грн. * 122 дні * 1%); за вересень 2019 року заборгованість становить 227,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 92 дні, тому пеня за вересень 2019 року складає 208,91 грн. (227,08 грн. * 92 дні * 1%); за жовтень 2019 року заборгованість становить 227,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 листопада 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 61 день, тому пеня за жовтень 2019 року складає 138,52 грн. (227,08 грн. * 61 день * 1%); за листопад 2019 року заборгованість становить 227,08 грн., кількість днів прострочки (з 01 грудня 2019 року по 01 січня 2020 року) дорівнює 31 день, тому пеня за листопад 2019 року складає 70,40 грн. (227,08 грн. * 31 день * 1%). Отже, за період з листопада 2016 рокупо грудень 2017 року, за період з лютого 2018 року до травень 2018 року, за період з липня 2018 року по вересень 2018 року, за період з листопада 2018 року по березень 2019 року, за період з травня 2019 року по грудень 2019 року розмір пені по аліментах становить 22598,63 грн. При цьому, розмір пені відповідно до положень ч.1 ст.196 СК України не може бути більшим, ніж 100 відсотків заборгованості по аліментах. А тому, при визначенні розміру пені за період листопад 2016 року по серпень 2017 року (включно), за період квітень 2019 року по серпень 2019 року (включно), колегія суддів, беручи до уваги те, що розмір пені не може бути більшим, ніж 100 відсотків заборгованості по аліментах, вираховує пеню виходячи з сукупності сум заборгованості по аліментах за кожен місяць у даному періоді, оскільки пеня за кожен місяць вказаного періоду є більшою, ніж 100 відсотків заборгованості. Отже пеня за період листопад 2016 року по серпень 2017 року (включно), квітень 2019 року по серпень 2019 року (включно) становить: 8780,35 грн. (427,89 грн. + 297,23 грн. + 554,73 грн. + 554,73 грн. + 554,73 грн. + 662,73 грн. + 686,75 грн. + 707,96 грн. + 741,48 грн. + 738,44 грн. + 80,60 грн. + 84,08 грн. + 1894,08 грн. + 567,84 грн. + 227,08 грн.) Оскільки пеня за кожен місяць за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року (включно), з лютого 2018 року по квітень 2018 року (включно), з липня 2018 року по серпень 2018 року (включно), з листопада 2018 року по січень 2019 року (включно), з вересня 2019 року по листопад 2019 року (включно) не перевищує 100 відсотків заборгованості за цей же період, таким чином пеня за вказаний період становить: 3303,85 грн. (679,36 грн. + 537,68 грн. + 272,96 грн. + 437,92 грн. + 285,46 грн. + 182,59 грн. + 80,52 грн. + 39,60 грн. + 188,10 грн. + 123,31 грн. + 58,52 грн. + 208,91 грн. + 138,52 грн. + 70,40 грн.). Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з листопада 2016 рокупо грудень 2017 року, за період з лютого 2018 року до травень 2018 року, за період з липня 2018 року по вересень 2018 року, за період з листопада 2018 року по березень 2019 року, за період з травня 2019 року по грудень 2019 року у розмірі 12084, 20 грн. (8780,35 грн. + 3303,85 грн.). Позивачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості за аліментами, розрахованими державнимивиконавцями. При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01 лютого 2016 року по листопад 2016 року задоволенню не підлягають, оскільки за вказаний період аліменти сплачувалися Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, де працював відповідач в повному обсязі. Вимоги про стягнення з відповідача пені за період з січня 2020 року по липень 2020 року також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження того, за вказаний період у відповідача була наявна заборгованість зі сплати аліментів. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вказаних вимог. Посилання відповідача на те, що він щомісячно, своєчасно та регулярно сплачував аліменти та у нього відсутня заборгованість по аліментам, а тому відсутні підстави стягувати з нього пеню за несвоєчасну сплату аліментів колегія суддів відхиляє, оскільки незважаючи на те, що станом на момент розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відсутня, проте останнім було допущено прострочення зі сплати аліментів у певні періоди, і це є підставою для нарахування і стягнення з нього суми пені. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати у розмірі 120,78 грн. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментівскасувати та ухвалити в цій частині нове про часткове задоволення вказаних позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 12084 грн. 20 коп. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в дохід держави судові витрати у розмірі 120 грн. 78 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: