Постанова 4824 № 758/2575/17

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 лютого 2021 року місто Київ справа № 758/2575/17 провадження №22-ц/824/2702/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - Акціонерне товариство «Правекс - Банк» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дацюком Максимом Юрійовичем, на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 27 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Яценко Н.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про встановлення факту нікчемності кредитного договору та стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2017 року позивач ПАТ КБ «Правекс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс Банк» був укладений кредитний договір № 966-001/08Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 100000 доларів США, строком до 27 жовтня 2028 року зі сплатою 14,99% річних. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 6 квітня 2016 року утворилась заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 83740,94 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 20014,39 доларів США. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив встановити факт нікчемності кредитного договору № 966-001/08Р від 27 жовтня 2008 року та стягнути з позивача АТ «Правекс Банк» грошові кошти в сумі 1028 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 28991 грн.86 коп, як різницю між отриманою сумою грошових коштів в кредит та повернутих кредитних коштів.. Позов обґрунтовано тим, що кредитний договір не передбачає відповідальності банку за невиконання або неналежне виконання ним умов договору, відсутність у договорі умови щодо відповідальності банку є імперативною вимогою встановлення факту його нікчемності. Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 27 листопада 2020 року позовні вимоги АТ «Правекс Банк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість по сплаті тіла кредиту в сумі 83740,33 доларів США, 20014,39 доларів США відсотків. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Правекс Банк» про встановлення факту нікчемності кредитного договору та стягнення коштів відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Дацюк М.Ю. подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну вимогу. В апеляційній скарзі посилається на допущену судом першої інстанції неповноту встановлення і неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, неправильно визначені, відповідно до встановлених судом обставин, правовідносини. Суд першої інстанції не застосував норми, на які посилався позивач в зустрічній заяві, зокрема ч.3 ст.614 ЦК України, п.9 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, суд при винесенні рішення порушив вимоги ст.244 ЦК України, ст.ст.89, 265 ЦПК України. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог АТ «Правекс - Банк» стороною відповідача не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу представник АТ «Правекс-Банк» не скористався. В судовому засіданні представник відповідача адвокат Дацюк М.Ю. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити. Представник позивача АТ «Правекс-Банк» Ковалевський Є.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що 27 жовтня 2008 року між АТ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 966-001/08Р, за умовами якого ОСОБА_1 отримав в кредит кошти в сумі 2100000 доларів США на споживчі цілі. Положенням п.1.2 договору передбачено, що кредит надається строком з 27 жовтня 2008 року о 27 жовтня 2028 року зі сплатою 14,99% річних. Положенням п.4.1 договору, погашення заборгованості за кредитним договором проводиться щомісячно до 10 числа наступного місяця включно, відповідно до графіка погашення кредиту, встановленого до додатку 2 до даного договору. У додатку № 1 до кредитного договору містяться особливі умови укладеного договору та зазначено, що таблиця визначення сукупної вартості кредиту і реальної відсоткової ставки вказана у додатку № 32 до кредитного договору, який є невід`ємною частиною договору, який особисто підписаний позичальником. У додатку № 2 до кредитного договору містяться орієнтовні витрати при оформленні і повному погашення кредиту на придбання об`єкта нерухомості, який також власноруч підписаний ОСОБА_1 Графік щомісячних платежів по кредитному договору та орієнтовний графік щомісячних платежів відсотків по кредиту, в якому зазначено порядок розрахунку за отриманим кредитом, сума щомісячного внеску на погашення як тіла кредиту, так й відсотків, кожний аркуш графіку погашення кредиту власноруч підписаний позичальником. Позивачем доведений факт наявності між сторонами укладеного кредитного договору та порушення відповідачем як позичальником своїх зобов`язань по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того. що спірний договір споживчого кредиту № 966-001/08Р від 27 жовтня 2008 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитного договору містять повну інформацію щодо умов кредитування, графік погашення із визначенням розміру та часу внесення чергових платежів та сукупної вартості кредиту. Позичальник тривалий час, впродовж шести років, належним чином виконував умови договору, що спростовує твердження відповідача про нікчемність укладеного договору. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору нікчемним та як похідної вимоги про стягнення коштів. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених обставинах та відповідає вимогам матеріального права. Предметом спору у цій справі є встановлення факту нікчемності кредитного договору з огляду на те, що кредитний договір № 966-001/08Р від 28 жовтня 2008 року не передбачає відповідальності банку за невиконання або неналежне виконання ним умов договору, що суперечить положенню ч.3 ст.614 ЦК України, пункту 9 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) )речення перше частини другої ст.215 ЦК України). Визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (Правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від червня 2019 року у справі № 916/3156/17). Пунктом 9 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір, на підставі якого суб`єктами господарювання надаються фінансові послуги, повинен містити, в тому числі, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Відповідно до ч.3 ст.614 ЦК України правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.. За умовами укладеного між сторонами договору, банк зобов`язався надати можливість позичальникові скористатися кредитом, а позичальник зобов`язався використовувати кредит на передбачені в даному договорі цілі і забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих відсотків. Кредитний договір не містить умов, якими скасовується чи обмежується відповідальність кредитора за умисне порушення зобов`язання щодо надання кредиту у розмірі, визначеному умовами договору. Установлено і не заперечується ОСОБА_1 , що банк виконав свої зобов`язався, надав кредитні кошти позичальнику, якими останній скористався, тривалий час, впродовж шести років виконував умови договору, повертав кредит та сплачував відсотки. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, з якими у зустрічному позові ОСОБА_1 пов`язує нікчемність правочину, не підтверджені. Відповідно до положень ч.1 ст.4, ч.1 ст.13, ч.1 ст.19 ЦПК України судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси фізичної чи юридичної особи. Посилаючись на відсутність в кредитному договорі умов щодо відповідальності кредитора за невиконання або неналежне виконання умов договору, позивач не зазначив, які його права, свободи чи законні інтереси порушено внаслідок укладення договору, зобов`язання кредитора по якому були виконані та кредитні кошти позичальнику надані. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що інтереси позивача представляла не уповноважена особа не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки такі обставини перевірялися Київським апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги АТ «Правекс Банк» на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 8 лютого 2019 року про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України. Київський апеляційний суд у судовому рішенні дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 25 січня 2017 року, мав відповідні повноваження на представництво інтересів ПАТ КБ «Правекс - Банк». Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дацюком Максимом Юрійовичем, залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 27 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 11 березня 2021 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус