Постанова 4803 № 214/4818/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/366/21 Справа № 214/4818/18 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі секретаря судового засідання Пашкової В.І., Кравченко В.Г., захисника - адвоката Тарнаповича І.В., представників потерпілого ОСОБА_1 - адвокатів Макаренка О.Ю., Головіної Л.С. в режимі відеоконференції, клопотання Головіної Л.С. в інтересах ОСОБА_1 на поновлення строку та апеляційну скаргу адвоката Макаренка О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міньківка, Валківського району Харківської області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм ТОВ «КОКСОХІМ РЕМОНТ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою судді провадження у справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. З наведеної вище постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 190889 від 23 липня 2018 року, 14 травня 2018 року о 17 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Sеat Toledo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на регульоване перехрестя вул. Тесленка та вул. Володимира Великого в Саксаганському районі м. Кривого Рогу на червоний заборонений сигнал світлофора, чим спровокував зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на перехресті на зелений сигнал світлофора по вул. Володимира Великого. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано майнових збитків. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Sеat Toledo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження та згідно постанови від 15 липня 2018 року, кримінальне провадження №12018040230000995, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Суд першої інстанції, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Адвокат Макаренко О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови суду, скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. В якості доводів пропуску строку адвокат Макаренко О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що первинну апеляційну скаргу було подано своєчасно 18 грудня 2020 року в межах строку на оскарження до місцевого суду через засоби кур`єрської служби, а відтак строк на оскарження постанови ним не пропущено, тому клопотання про поновлення строку ним не надавалося. В обґрунтування доводів апеляції адвокат посилається на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта винуватість ОСОБА_2 підтверджується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи. В апеляції наголошується на тому, що пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є послідовними та правдивими та підтверджують виїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на забороняючий сигнал світлофору. До показів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , апелянт відноситься критично оскільки вони є знайомими ОСОБА_2 .. Стосовно позиції ОСОБА_2 стосовно того, що ДТП сталася через винуватість ОСОБА_1 , то адвокат вважає її такою, що не ґрунтується на вимогах КУпАП, відповідно до якої справа розглядається в межах протоколу, як і відсутні докази у справі про такі порушення з його боку. Також, апелянт вважає необґрунтованим висновок експерта, оскільки на його думку у експерта було недостатньо вихідних даних. Адвокат Головіна Л.С. в інтересах ОСОБА_1 19 лютого 2021 року подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду та поновити пропущений строк, скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. В якості доводів пропуску строку адвокат Головіна Л.С. посилається на те, що резолютивна частина постанови була проголошена 09 грудня 2020 року, а тому ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_10 був позбавлений можливості висловити позицію у справі та реалізувати прав на апеляційний перегляд постанови. Зазначається, що копію постанови з повним текстом було отримано лише 17.12.2020 та наступного дня подано апеляцію за допомогою пошти, в межах строку на оскарження, тому повернення йому апеляційним судом скарги є необґрунтованим і безпідставним. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги Головіна Л.С. в інтересах ОСОБА_1 посилається на те, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, із залишенням поза увагою того, що експерту надавалися неповні вихідні дані. Указується на те, що постанова суду ґрунтується на показах ОСОБА_2 та його свідків, в той час як залишилися не допитаними свідки з боку ОСОБА_1 .. Звертається увага на те, що суд не допитав свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , покази яких не узгоджуються з показами допитаних свідків та спростовують висновок експерта, який на думку адвоката Головіної Л.С., є недопустимим доказом. В суді апеляційної інстанції адвокати Макаренко О.Ю. та Головіна Л.С. в інтересах ОСОБА_1 підтримали клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду та апеляційні скарги, повторили доводи, викладені в них, просили поновити пропущений строку на подачу апеляцій та задовольнити подані апеляційні скарги. ОСОБА_2 та його адвокат Тарнапович І.В. просили подані клопотання про поновлення строку та апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, як законну та обґрунтовану. Заслухав пояснення учасників апеляційного провадження, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи пропущеного строку на подачу апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, приходжу до наступного висновку. Доводи адвоката Головіної Л.С. стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, є безпідставними, оскільки остання посилається лише на обставини пропуску строку адвокатом Макаренком О.Ю., а не нею особисто. Посилання адвоката Головіної Л.С. на те, що вона уклала договір з ОСОБА_3 лише 26.01.2021 року, а апеляцію надала 15.02.2021 року, оскільки їй був необхідний час для складання апеляції, не є вагомими обставинами які необхідно визнати як поважними причинами, а тому підстав для поновлення строку даному адвокату не вбачаю, в задоволенні її клопотання про поновлення строку слід відмовити. Що стосується доводів пропуску строку адвокатом Макаренком О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , вважаю їх обґрунтованими. З досліджених матеріалів слідує, що первинну апеляційну скаргу адвокат Макаренко О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав на постанову суду від 09 грудня 2020 року за допомогою кур`єрської служби доставки 18 грудня 2020 року, тобто в строк визначений КУпАП. Після повернення йому цієї апеляції ним 22 січня 2021 року надано повторно апеляцію з клопотанням про її поновлення. Враховуючи наведене, вважаю необхідним визнати причини повторного надання апеляції з пропуском строку поважними, тому слід поновити пропущений строк адвокату Макаренку О.Ю. на оскарження постанови судді та розглянути апеляційну скаргу по суті. Доводи апеляційної скарги адвоката Макаренка О.Ю. стосовно необґрунтованості постанови судді в частині висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП є безпідставними і необґрунтованими, з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. При прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови, вказані вимоги закону були дотримані. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №190889 від 23 липня 2018 року водію ОСОБА_2 інкримінується порушення ним пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Суд першої інстанції, при з`ясуванні всіх обставин справи, встановив, що згідно пояснень ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на перехресті зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем Sеat Toledo, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався на зелений сигнал світлофору і на перехресті відбулось зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . За показами експерта ОСОБА_13 , при проведенні експертизи були відсутні достатні вихідні дані, тому при наданні відповіді на питання поставленні перед експертизою, оцінка проводилася тільки відносно дотримання учасниками дорожнього руху п. 12.3 ДПР України. Крім того зазначив, що якщо допустити, що водій ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофору, а на перехресті йому загорівся червоний, то в будь якому випадку, він зобов`язаний був закінчити маневр і завершити переїзд перехрестя, що відповідає п.16.8 ДПР України. Суд першої інстанції об`єктивно і обґрунтовано надав оцінку, як схемі ДТП, так і зазначенням в ній механічним пошкодженням транспортних засобів та їх локалізації, дійшовши висновку, що механічні пошкодження та їх локалізація не підтверджують порушення водієм ОСОБА_2 пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України. Висновок суду першої інстанції щодо критичного відношення до письмових показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проти чого заперечує в апеляції сторона потерпілого, є досить обґрунтованим і належним чином вмотивованим, з таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він повністю відповідає фактичним обставинам справи. Як на це і вказує суд першої інстанції, дійсно покази цих свідків не узгоджуються з показами інших свідків і іншими дослідженими доказами. Крім того, є між собою ідентичними, а тому сумнівними. Покази водія ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , повністю узгоджуються між собою, є логічними та послідовними. Підстав вважати їх сумнівними чи неправдивими не встановлено. Ствердження в апеляції, що вказані свідки є знайомі з водієм ОСОБА_2 , не є само по собі підставою вважати їх покази неправдивими. Посилання в судовому засіданні апеляційного суду адвокатів на відсутність складення протоколу за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 не є також само по собі спростуванням висновку суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Отже, твердження в апеляції про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася в результаті невиконання ОСОБА_2 вимог п.8.7.3.е Правил дорожнього руху України, яким визначено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, не підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. З огляду на наведене, враховуючи вимоги статті 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви тлумачаться на користь особи, вважаю належним чином обґрунтованим і вмотивованим висновок суду про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а доводи апеляції щодо його винуватості з наведених в ній мотивів є такими, які не знайшли свого підтвердження. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, не встановлено. Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В : В задоволенні клопотання адвоката Головіної Л.С. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 , відмовити. Апеляційну скаргу адвоката Головіної Л.С. в інтересах ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала. Клопотання адвоката Макаренка О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 , задовольнити. Поновити адвокату Макаренку О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 . Апеляційну скаргу адвоката Макаренко О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко