Ухвала КАС ВС № 620/1569/20

УХВАЛА 11 березня 2021 року м. Київ справа № 620/1569/20 адміністративне провадження № К/9901/1899/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - скаржник) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини четвертої статті 330 (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження зазначеної дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копією конверта, яким вона була надіслана, або копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копією розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи). 17 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху у частині сплати судового збору. Крім того, від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, до якого додано супровідний лист Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року № 620/1569/20/86903/2020, яким учасникам справи було надіслано оскаржувану постанову з відміткою штампу вхідної кореспонденції Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21 грудня 2020 року (вх. № 6476/7). Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Суд враховує, що на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник надав супровідний лист Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року № 620/1569/20/86903/2020. При цьому відбиток штампу вхідної кореспонденції на вищезазначеному листі з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України не може вважатися належним доказом підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 16 січня 2018 року у справі № 814/924/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 463/4728/17, від 26 червня 2018 року у справі № 826/12082/17, від 30 липня 2019 року у справі №1540/3804/18. Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави поновлення строку не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Також слід зазначити, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2020 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся 16 січня 2021 року. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Пунктом 6 частини п`ятої вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ :

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, викладені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк І.В. Желєзний Н.В. Коваленко