Постанова 4854 № 420/1530/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1530/20 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О., за участю секретаря Ішханяна Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення 30.07.2020р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: 24.02.2020 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Романюк В.І. звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля «Сhevrolet Volt» (VIN НОМЕР_1 ) за поданою митною декларацією №UA500500/2020/204278 від 20.01.2020р., яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00133 від 20.01.2020р. з причин прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA500500-0001-2020 від 20.01.2020р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як зазначає позивач, ним при розмитненні автомобіля, було подано до митного органу митну декларацію, в графі 33 якої зазначено вірний код товару - 8703901090. Проте, за результатами розгляду поданих ним документів митним органом з надуманих підстав було протиправно складено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів зі зміною коду товару за УКТЗЕД. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у митному оформленні автомобіля «Сhevrolet Volt», за поданою митною декларацією №UA500500/2020/204278 від 20.01.2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00133 від 20.01.2020 року. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Одеської митниці Держмитслужби 07.09.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені. 27.01.2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без його участі або в порядку письмового провадження. В зв`язку з вказаними вище обставинами, враховуючи встановлений на всій території України «особливий» режим «карантину», а також з метою запобігання поширенню як на території України, так і приміщеннях 5ААС, респіраторної хвороби «COVID-19», спричиненої «коронавірусом SARS-CoV-2» та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, апеляційний суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні без участі сторін та за наявними у справі матеріалами (доказами). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 20.01.2020 року позивачем ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA500500/2020/204278 для митного оформлення придбаного ним легкового автомобіля, що був у використанні: марка «Chevrolet», модель «Volt» (другого покоління), календарний рік виготовлення 2018 року, модельний рік виготовлення 2018 року, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , номер шасі - нема даних; номер двигуна - не визначений, загальна кількість місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, кількість дверей 4; призначення автомобілю пасажирський; тип двигуна електродвигун; потужність електродвигуна 111 кВт; робочий об`єм двигуна внутрішнього згорання - 1490м3, потужність акумуляторної батареї - 18,4 кВт/г, колісна формула 4/2; тип кузова - хетчбек, колір білий. Відповідно до технічної документації виробника автомобіль «Chevrolet Volt» другого покоління 2018 р.в. - є електричним транспортним засобом із розширеним діапазоном руху. Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: електричний режим та режим розширеного діапазону. В електричному режимі транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У режимі розширеного діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї так і від двигуна. В електричному режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати в цьому режимі до того моменту, коли у батареї залишається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у режим розширеного діапазону (РРД). У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, який живиться від палива. Це вторинне джерело енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може бути підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення електричного режиму. Автомобіль придбано в пошкодженому стані. Опис пошкоджень: пошкоджене ліве переднє крило, пошкоджена передня підвіска, потертості в салоні (стандартно). В графі 33 митної декларації №UA500500/2020/204278 від 20.01.2020 року декларантом вказано код товару - 8703901090. Разом з тим, 20.01.2020 року Відділом ВМО №2 митного поста «Одеса-Спеціальний» Одеської митниці Держмитслужби прийнято рішення про самостійне визначення коду товару №КТ-UA500500-0001-2020, яким змінено код товару, визначеного позивачем в графі 33 митної декларації №UA500500/2020/204278 від 20.01.2020 року - з 8703 90 10 90 - на 8703 22 90 10, та зазначено, легковий автомобіль марки «Chevrolet», модель - Volt (другого покоління), номер (VIN) НОМЕР_1 , номер шасі - нема даних; номер двигуна - не визначений, загальна кількість місць для сидіння (включаючи місце водія) - 5, кількість дверей 4; призначення автомобілю пасажирський; тип двигуна електродвигун; потужність електродвигуна 111 кВт; робочий об`єм двигуна внутрішнього згорання - 1490м3, потужність акумуляторної батареї - 18,4 кВт/г, колісна формула 4/2; тип кузова - хетчбек, колір білий; показники одометра 24758. Автомобіль обладнаний трансмісією VOLTEC, що дозволяє об`єднати електродвигун із двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) для зменшення споживання пального та шкідливих викидів. Автомобіль оснащений тяговим синхронним електродвигуном змінного струму та двигун-генератором, також автомобіль обладнаний 4-х циліндровим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням робочим об`ємом, який забезпечує рух автомобіля після розряду акумуляторної батареї до мінімально допустимого рівня при цьому обертаючий момент від ДВЗ може бути підсилений двигуном-генератором. ДВЗ передає обертовий момент через планетарну передачу та механізми зчеплення на колеса автомобіля. Fixed Ratio Extended Rang Mode - режим руху, у якому весь момент бензинового двигуна внутрішнього згоряння ДВЗ використовується для обертання коліс, при цьому електродвигун MGB 87 kW/280Nm допомагає ДВЗ на пікових навантаженнях та працює як генератор тільки при гальмуванні, заряджаючи основну батарею Chevrolet Volt. Електродвигун MGA відключений та не використовується. 20.01.2020 року за результатами опрацювання поданої МД митним органом винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/00133, з підстав - порушення декларантом вимог ст.275 Митного кодексу України, п.2, розд.ІІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 в частині заповнення граф 31,33, а саме - прийнято рішення про визначення коду товару від 20.01.2020 року №КТ-UA500500-0001-2020 (змінено код товару за УКТЗЕД та опис товару). Не погоджуючись з такими діями та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідачів. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Як слідує зі змісту вимог ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому на - цього Кодексу та цією главою. А як визначено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У відповідності до ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Як передбачено ч.4 ст.54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої ст.55 цього Кодексу. Відповідно до приписів ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно із ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ст.67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Як вбачається з вимог ч.1 ст.68 МК України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, статтею 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобовязані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013р. №584-VII затверджено «Основні правила інтерпретації УКТЗЕД», якими передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: 1. назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (п.4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД). Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Отже, класифікація товарів згідно УКТЗЕД здійснюється за назвами товарних позицій. Згідно з Митним тарифом України, який є Додатком до Закону України «Про митний тариф України», до коду УКТЗЕД 8703 22 90 10 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, з робочим об`ємом цилiндрів двигуна понад 1000 см3, але не бiльш як 1500 см3, що використовувалися не більш як 5 років. До коду УКТЗЕД 8703 90 10 90 відносяться автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші. Законом України від 25.11.2015 року №822-VII «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі» з 01.01.2016р. код УКТЗЕД 8703 90 10 00 «транспортні засоби, оснащені електричними двигунами» замінено на наступні більш деталізовані коди: 8703 90 10 10 «транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами» (одним або декількома), 8703 90 10 90 інші. Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відповідно до технічної документації автомобіль «Chevrolet Volt» є електричним транспортним засобом із розширеним діапазоном руху. Як вже вказувалося вище, зазначений транспортний засіб використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна. Ходова якість зостається, приблизно, тією ж самою у обох режимах (а.с. 170-185). Вказані обставини також підтверджується і наявним в матеріалах справи висновком експертного авто-товарознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу №3284/07, який, в свою чергу в судовому порядку не оскаржений та, відповідно, є чинним. При цьому, вказаною експертизою встановлено, що автомобіль «Chevrolet Volt» належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 90 транспорті засоби, обладнання і пристрої, пов`язані з транспортом. Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання. Автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажно-пасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi, інші транспортнi засоби, оснащенi електричними двигунами, інші (а.с. 19-20). Тобто, технічна документація автомобіля «Chevrolet Volt» та висновок експертного авто-товарознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу, свідчить про те, що ввезений позивачем автомобіль «Chevrolet Volt» слід класифікувати саме за кодом УКТЗЕД 8703 90 10 90 (транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші). Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття рішення про визначення коду товару від 20.01.2020 року №КТ-UA500500-0001-2020 відповідач керувався експертним висновком (листом) експерта ОСОБА_2 №1306/18 від 03.08.2018 року та листом Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 22.03.2019 № 855/15-70-19. Однак, цей лист експерта Кеосак А.П. №1306/18 від 03.08.2018 року не є висновком судового експерта в розумінні Закону України «Про судову експертизу» та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року. Також останній не містять обов`язкових реквізитів передбачених п.4.14. Інструкції, а саме: найменування документа; дати та номера складання висновку; категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки), а судовий експерт взагалі не здійснював огляд досліджуваного транспортного засобу марки Chevrolet моделі Volt. Крім того, лист Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 22.03.2019 року №855/15-70-19 носить виключно інформаційний характер та не є нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини. При цьому, статтею 3 Митного кодексу України визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. При цьому, також одночасно слід звернути увагу й на те, що як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, згідно листа Одеської митниці ДФС №10811/10/15-70-07-12 від 29.11.2019р. у 2017 році за напрямком ІМ було оформлено 53 аналогічних автомобілі «Сhevrolet» за кодом УКТЗЕД 8703901090 (а.с.167). А як вбачається з листа Одеської митниці Держмитслужби від 25.06.2020 року, в період з 01.01.2016 року по 22.06.2020 року було оформлено у митному відношенні 92 автомобілі марки «Сhevrolet Volt» (код за УКТЗЕД - 8703901090) у режимі «імпорт» (а.с.211). Так, судова колегія звертає увагу, що згідно ч.4 ст.3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян. В свою чергу, Закон України «Про Митний тариф України», є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, так як Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності є товарною номенклатурою Митного тарифу України, а отже, з урахуванням ч.4 ст.3 МК України, якщо встановлене неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємства воно має трактуватись на користь підприємства. Разом з тим, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію, тоді як орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку, про відсутність порушень правил класифікації з боку декларанта під час ввезення на територію України автомобіля «Chevrolet Volt» 2018 року випуску, а тому, відповідно, відповідачем, в даному випадку, було необґрунтовано прийнято рішення про визначення коду товару від 20.01.2020 року №КТ-UA500500-0001-2020, та, як наслідок протиправно прийнято рішення про відмову у митному оформленні автомобіля «Сhevrolet Volt» за поданою митною декларацією №UA500500/2020/204278 від 20.01.2020 року, яке оформлено у вигляді картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500500/2020/00133 від 20.01.2020 року. При цьому, одночасно слід вказати, що аналогічної правової позиції з даного спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 13.10.2020 року по справі №420/5592/19. До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 01.02.2021р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко