Постанова 4804 № 263/7001/19

22-ц/804/359/21 263/7001/19 П О С Т А Н О В А Іменем України Єдиний унікальний номер 263/7001/19 Номер провадження 22-ц/804/359/21 03 березня 2021 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лопатіної М.Ю. суддів -Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є., за участю секретаря - Сидельнікової А.В., сторони: позивачка - ОСОБА_1 відповідачка - ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Шатілової Л.Г.,- В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та зміну черговості одержання права на спадкування. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина у виді частини житлового будинку АДРЕСА_1 . З березня 2010 року позивачка ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, вважали один одного подружжям. В той час коли ОСОБА_3 знаходився у рейсах, оскільки працював моряком, позивачка вирішувала усі питання родини, а саме доглядала за матір`ю останнього, сплачувала матеріальне забезпечення доньці ОСОБА_3 ОСОБА_2 та слідкувала за збереженням майна сім`ї. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , похованням якої займалась позивачка, що підтверджується відповідними документами. Після смерті матері ОСОБА_3 прийняв спадщину у виді 7/12 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 16 листопада 2018 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. 04 січня 2019 року ОСОБА_3 видав довіреність, якою уповноважив позивачку розпоряджатись всім його майном, в тому числі і належною йому частиною будинку, яку успадкував. Згідно контракту, який був укладений між ОСОБА_3 та компанією «Голденпорт Одеса», останній зазначив ОСОБА_1 у розділі найближчі родичі, як дружину. Також позивачка зазначила, що отримувала заробітну плату ОСОБА_3 та розпоряджалась нею. Після смерті чоловіка, компанія «Голденпорт Одеса» звернулась до ОСОБА_1 , як до дружини ОСОБА_3 з проханням надати згоду на кремацію тіла останнього, який помер на території Арабської Республіки Єгипет під час виконання трудових обов`язків за контрактом. Крім того, позивачка посилалась на те, що вона опікувалась станом здоров`я ОСОБА_3 , оскільки він хворів на цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості і потребував постійного обстеження та лікування. Оскільки ОСОБА_1 має медичну освіту, вона контролювала стан здоров`я ОСОБА_3 та надавала йому медичну допомогу. Вважає, що ці обставини надають їй право на спадкування після смерті чоловіка одночасно із його спадкоємцем першої черги - донькою ОСОБА_2 . На підставі наведеного, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з березня 2010 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 ; змінити черговість одержання права на спадкування за законом, визнавши за нею право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутні будь-які, передбачені ч.2 ст.1259 ЦК України, підстави для одержання ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_3 разом із спадкоємцем першої черги, оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що спадкодавець перебував у безпорадному стані у зв`язку з наявним у нього захворюванням та потребував сторонньої допомоги, такі докази не надані також позивачкою на підтвердження інших обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд зазначав, що вказані твердження позивачки спростовуються також показами свідків та матеріалами, доданими до позовної заяви, оскільки з них вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 був працевлаштований та здійснював матеріальне забезпечення родини до останніх днів свого життя. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про встановлення факту проживання позивачки зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю, місцевий суд виходив з того, що встановлення даного факту не має для ОСОБА_1 правового значення, через те, що не тягне за собою виникнення, зміну або припинення її особистих чи майнових прав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що позовна вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є первісною, а вимога про зміну черговості права на спадкування - похідною, а тому висновок місцевого суду про те, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 не має юридичного значення у зв`язку безпідставністю інших позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 1259, 1264 ЦК України та частини першої статті 188 ЦПК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду. Крім того позивачка посилалась на те, що вона фактично була дружиною спадкодавця ОСОБА_3 з огляду на тривалий час та характер стосунків між ними та ведення ними спільного господарства. Також зазначила, що ОСОБА_3 хворів на цукровий діабет 2 типу середньої тяжкості, а тому потребував постійного медичного обстеження та лікування і оскільки вона має медичну освіту, вона контролювала стан здоров`я останнього, надавала медичну допомогу. Вважає, що ці обставини надають їй право на спадкування після смерті чоловіка одночасно із його спадкоємцем першої черги. Доводи і заперечення інших учасників справи. Відповідачка своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Позивачка та її представник - адвокат Ліннік Н.В. у судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідачки - адвокат Каменюк Л.М. у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення місцевого суду залишити без змін.

Мотивувальна частина. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене рішення суду в повній мірі не відповідає зазначеним вимогам закону. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16 березня 2019 року, виданим Міністерством охорони здоров`я Арабської Республіки Єгипет, смерть зареєстрована медичним закладом Флемінг під №336 (а.с.6). Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої. 11 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Г.І. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить заява, зареєстрована в реєстрі за №877 (а.с.18). З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданому 11 травня 2019 року вбачається, шо після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Куркчи Г.І. 11 травня 2019 року була заведена спадкова справа № 64159938 (а.с.19). Відповідно до заяви від 15 березня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Кудлаєвим О.О. та зареєстрованій за №868, ОСОБА_1 виступила в якості найближчого родича (дружини) ОСОБА_3 та надала свою згоду на кремацію тіла (останків) останнього на території Арабської Республіки Єгипет (а.с.16). З копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання б/н від 15 травня 2018 року, квитанцій № 136, 138, 139, фіскального чеку від 15 травня 2018 року з магазину «Послуги поховання», вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , замовником послуг, їх платником виступала позивачка ОСОБА_1 (а.с.9-12). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лашиною Н.Г. 16 листопада 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №4434, ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 отримав у спадщину 7/10 частки спадкового майна, а саме 7/12 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (а.с.13-14). Довіреністю від 04 січня 2019 року, посвідченою приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чернишовою В.В., ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатись всім його майном, у тому числі належною йому часткою житлового будинку АДРЕСА_1 , а також від його імені представляти інтереси та вести справи в усіх установах (а.с.15). З контракту (індивідуальної трудової угоди) від 13 січня 2019 року, укладеного між компанією «Голденпорт Одеса» та ОСОБА_3 вбачається, що в графі «прізвище і адреса правонаступника (найближчі родичі, діти)» зазначена дружина - ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.102-103). Із заяви про звільнення від зобов`язань при одержанні виплати від 31 березня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 у трудовому контракті від 10 січня 2019 року була зазначена ОСОБА_3 у якості його найближчої родички (а.с.55). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що організацією та проведенням поховання ОСОБА_3 займалася позивачка ОСОБА_1 , що підтверджуються відповідними документами, а саме: договором-замовленням на організацію та проведення поховання б/н від 29 березня 2019 року, квитанцією № 166, талоном №44, накладними та фіскальними чеками від 29 березня 2019 року. (а.с.50-54). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення. Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини. На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги. Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Тлумачення статті 1259, 1264 ЦК України та частини першої статті 188 ЦПК України свідчить, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу має юридичне значення, оскільки тільки особа яка є спадкоємцем може пред`являти вимогу про зміну черговості одержання права на спадкування. Тобто, вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є первісною, а вимога про зміну черговості похідною. Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 373/889/189 провадження № 61-8271св19. За таких обставин, висновок місцевого суду про те, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, не має юридичного значення у зв`язку відмовою в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам статтей 1259, 1264 ЦК України та частині першої статті 188 ЦПК України. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Необхідною умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). За вимогами ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з березня 2010 року до часу смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто щонайменше п`ять років до дня відкриття спадщини, проживали як чоловік і дружина у належному ОСОБА_3 будинку, вели спільний побут та мали спільні права і обов`язки, що підтверджено показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні, достовірність яких не спростована відповідачкою під час розгляду справи. Крім того, факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю підтверджується письмовими доказами, а саме документами, що підтверджують організацію позивачкою поховання ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 , контрактом спадкодавця, його довіреністю, та іншими. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. Натомість, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування. За вимогами ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 743/126/17 зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1259 ЦК України і вказано, що «для набуття права на спадкування фізичною особою, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, необхідна наявність у сукупності таких умов: а) фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Під безпорадним станом слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування». З огляду на недоведеність ОСОБА_1 факту перебування спадкодавця ОСОБА_3 у безпорадному стані у зв`язку з наявним у нього захворюванням та потреби у нього сторонньої допомоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зміни черговості одержання права на спадкування ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 1259 ЦК України. Твердження апеляційної скарги про те, що спадкодавець ОСОБА_3 хворів на цукровий діабет, а тому потребував постійного медичного обстеження та лікування, а позивачка, яка має медичну освіту, контролювала стан здоров`я останнього, надавала йому медичну допомогу, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки дані обставини не свідчать про перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані. При цьому встановлено, що спадкодавець до часу своєї смерті працював моряком, здійснював забезпечення родини. Таким чином доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем та визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Аргументи позивачки щодо необґрунтованості рішення в іншій частині відхиляються апеляційним судом. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В решті оскаржене судове рішення суду слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374,376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом задовольнити. Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з березня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Залишити без змін рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Судді: Повний текст постанови складено 05 березня 2021 року. Суддя: