Постанова 4824 № 754/4904/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2021 року справа №754/4904/15-ц провадження № 22-ц/824/1312/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Коцюрби О.П., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 треті особи: ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року, ухваленого під головуванням судді Лісовської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою та поділ спільного майна подружжя, В С Т А Н О В И В : В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою. Вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.10.2003 року, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2014 року. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. В період шлюбу за спільні кошти позивачкою та відповідачем на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 06.12.2007 року набуто спірне майно - квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої становила 696342,81 грн. Право власності на зазначену квартиру, яка являється об`єктом права спільної сумісної власності, було оформлено на відповідача. За час шлюбу також було придбано майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить здійснити поділ спільного майна подружжя: виділити у власність ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 ; та здійснити поділ іншого майна подружжя. В червні 2015 року представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, встановлення порядку користування нерухомим майном, поділ спільного майна подружжя. Зустрічний позов мотивований тим, що за період шлюбу сторонами було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (загальною площею 85,20 кв.м., житловою площею 42,60 кв.м., складається з двох кімнат). Незважаючи на те, що дана квартира набута у шлюбі, більша частина її вартості була оплачена відповідачем за рахунок грошей та майна, набутих ним до шлюбу. До укладення шлюбу відповідач мав у власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка набута відповідачем на підставі договору міни квартир від 04.01.2002 року та була зареєстрована у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 15.01.2002 року. В подальшому (вже перебуваючи в шлюбі) відповідачем було укладено Договір № 55989 від 06.12.2007 року про участь у фонді фінансування будівництва. 11.12.2007 року відповідач відповідно до умов Договору № 55989 від 06.12.2007 року вніс передбачену п. 4.1 Договору суму 302316,51 грн. 30.01.2008 року. Відповідач продав належну йому квартиру за ціною 511565, 00 грн. та вніс грошові кошти у розмірі 394026,30 грн. Згідно акту прийому передачі квартири інвестору від 04.12.2009 року загальна дійсна вартість квартири складає 683112, 30 грн. Таким чином, за особисті кошти відповідача в сумі 394026,30 грн. та спільні кошти подружжя в сумі 302316,51 грн. було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за суму 696342,81 грн. З огляду на таке, частка кожного з подружжя на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , становить: частка відповідача: 57/100+43/100:2=57/100+43/200=157/200; частка позивача: 43/200. Сторони на даний час проживають у квартирі, що є предметом спору, разом користуються майном, яке не можна відокремити та майном, що є вмонтованим, а тому відповідач за первісним позовом вважає, що здійснення розподілу такого майна між сторонами лише призведе до конфліктних ситуацій. На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на 157/200 квартири АДРЕСА_1 ; виділити в натурі частку ОСОБА_2 у розмірі 157/200 квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/200 квартири АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток у праві власності належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , здійснити розподіл іншого майна. 22.05.2019 року представником позивача за первісним позовом подано заяву про уточнення позовних вимог в частині визначення часток у спільній частковій власності на спірну квартиру, які позивач просить встановити за нею та за відповідачем, а також в частині встановлення порядку користування квартирою за вищевказаною адресою. У зв`язку з зазначеним просить суд визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; визначити частки в спільній власності на квартиру АДРЕСА_1 наступним чином: -за ОСОБА_1 визнати право власності на 7/9 частин квартири АДРЕСА_1 , що відповідно до фактичного перепланування квартири становить 66,30 м2 загальної площі та 26,75 м2 житлової площі; -за ОСОБА_2 , визнати право власності на 2/9 частин квартири АДРЕСА_1 , що відповідно до фактичного перепланування квартири становить 18,70 м2 загальної площі та 7,55 м2 житлової площі; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: -за ОСОБА_1 визнати право користування житловою кімнатою № 3 площею 21,0 м та гардеробом № 2 площею 3,9 м2, - за ОСОБА_2 - право користування житловою кімнатою № 4 площею 13,3 м2. Підсобні приміщення: кухню студію № 2 площею 35,0 м2, санвузол № 5 площею 6,9 м2, коридор № 1 площею 3,5 м2, балкон площею 1,4 м2 залишити у спільному користуванні співвласників. Здійснити поділ іншого майна подружжя. 22.05.2019 року представником відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) подано уточнений зустрічний позов, відповідно до якого ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право власності на 78/100 квартири АДРЕСА_1 ; виділити в натурі частку ОСОБА_2 у розмірі 78/100 квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 22/100 квартири АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток у праві власності належних ОСОБА_2 78/100 та ОСОБА_1 22/100, виділивши: у користування ОСОБА_2 кімнату 3 площею 21 кв.м. згідно технічного паспорту від 18.11.2015 року, у користування ОСОБА_1 кімнату 4 площею 13,3 кв.м. згідно технічного паспорту від 18.11.2015 року, у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити: кухню-їдальню 2 площею 35 кв.м., сан.вузол 5 площею 6,8 кв.м., коридор 1 площею 3,5 кв.м., гардероб 2 площею 3,9 кв.м. згідно технічного паспорту від 18.11.2015 року. Здійснити поділ іншого майна подружжя. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою задоволено частково. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою та поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 22/100 частин квартири АДРЕСА_1 . У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 78/100 частин квартири АДРЕСА_1 . Встановлено порядок користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату, площею 13,3 кв.м., ОСОБА_2 - кімнату, площею 21 кв.м., кімнати загального користування залишити у спільному використанні. Здійснено поділ спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 наступне майно: Дитяче ліжко, вартістю 2120, 00 грн. Стіл для манікюру, вартістю 1400, 00 грн.; Люстру (у ванній кімнаті), вартістю 1300, 00 грн.; Штори (у кухні та дитячій кімнаті), вартістю 4300, 00 грн.; Холодильник Libher, вартістю 14000, 00 грн.; Обігрівач Siemens, вартістю 1200, 00 грн.; 2 офісні стільці, вартістю 700, 00 грн.; Шафу, вартістю 2000, 00 грн.; Світильник дитячий, вартістю 270, 00 грн.; Стіл кухонний, вартістю 600, 00 грн.; Блендер Philips, вартістю 620, 00 грн.; Випрамляч Philips , вартістю 378, 00 грн.; Дошку розділову, вартістю 543, 00 грн.; Шафу Аквародос , вартістю 2700, 00 грн.; Тумбу під телевізор, вартістю 1400, 00 грн.; Крісло дитяче, вартістю 380, 00 грн. Поділено спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_2 наступне майно: Ноутбук, вартістю 2500, 00 грн.; Пилосос Zelmer, вартістю 1750, 00 грн.; Праску Philips, вартістю 1200, 00 грн.; Фотоапарат Canon, 1600, 00 грн.; Соковижималку, вартістю 1400, 00 грн.; Пральну машину Whirpool, вартістю 1400, 00 грн.; Телевізор Philips, вартістю 3600, 00 грн.; Набір посуду (18 одиниць), вартістю 700, 00 грн.; Набір посуду (30 одиниць), вартістю 1200, 00 грн.; Стіл для ноутбуку, вартістю 150, 00 грн.; Мікрохвильову піч, вартістю 400, 00 грн.; Прасувальну дошку, вартістю 500, 00 грн.; Диван, вартістю 500, 00 грн.; Вибро шейп пояс, вартістю 200, 00 грн. Здійснено розподіл судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду в частині поділу спільного майна подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_4 , а також в частині встановлення порядку користування вищевказаною кватирою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та визначити частки в спільній власності наступним чином: - за ОСОБА_1 визнати право власності на 7/9 частки квартири , що відповідно до фактичного перепланування квартири становить 66 кв.м загальної площі та 26,75 кв.м. житлової площі. - за ОСОБА_2 визнати право власності на 2/9 частки квартири , що до фактичного перепланування становить 18.70 кв.м. загальної площі та 7,55 кв.м. житлової площі Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: за ОСОБА_1 визнати право користування житловою кімнатою № 3, площею 21,0 кв.м. та гардеробом № 2 площею 3,9 кв.м. за ОСОБА_2 визнати право користування житловою кімнатою № 4 площею 13,3кв.м. Підсобні приміщення: кухню-студію, санвузол, балкон залишити у спільному користуванні співвласників. В решті рішення залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом при постановленні рішення не взято до уваги всіх обставин справи, зокрема, факт того, що ОСОБА_1 напередодні здійснення оплати за договором про участь у Фонді фінансування будівництва знято значну суму коштів із рахунків. Вважає висновок суду про те, що частково квартира була придбана за кошти, отримані відповідачем від продажу майна, яке належало йому на праві особистої власності помилковим. Покази свідка ОСОБА_5 не дають підстав для встановлення вказаної обставини. Вказує, що кошти на придбання квартири надавались матір`ю ОСОБА_1 частинами з 2004 по 2006 роки, які апелянт ставила на депозитні рахунки, та які в подальшому були зняті для внесення оплати за договором фінансування будівництва. Вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи не є належним та допустимим доказом, оскільки складений на підставі недійсного технічного паспорта, відтак, суд не повинен був брати його до уваги при виділенні часток квартири між сторонами. Крім того, за ініціативою ОСОБА_1 проведено судову будівельно-технічну експертизу за дійсним технічним паспортом квартири, проте, судом даний висновок до уваги взято не було. Вказує, що судом також необґрунтовано не взято до уваги інтереси дитини, яка проживає разом із нею. В судовому засіданні відповідач та представник відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. В судовому засіданні позивач та представник позивача проти апеляційної скарги заперечили. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира була придбана у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, але частково за особисті кошти відповідача. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду. Судом встановлено, що з 10.10.2003 року сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 10.10.2003 року (а.с. 14 т. 1). Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 16 т. 1). Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 15 т. 1). У період шлюбу сторони по справі придбали квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 06.12.2007 року (а.с. 37 т. 1). Відповідно до Свідоцтва про право власності від 14.05.2010 року вказана квартира зареєстрована на праві приватної власності на відповідача ОСОБА_2 (а.с. 23 т. 1). Згідно з ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1, 2 статті 71 СК України). Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Також встановлено, що 06.12.2007 року відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір № 55989 про участь у фонді фінансування будівництва. На виконання умов Договору ОСОБА_2 11.12.2007 року було внесено передбачену п. 4.1 Договору грошову суму у розмірі 302316, 51 грн., що підтверджується меморіальним ордером № ПН 117693 від 11.12.2007 року (а.с. 167 т.1). З вказаного меморіального ордеру вбачається, що внесений платіж надійшов з іншого банку (код банку 34459300) з рахунку № НОМЕР_3 у сумі 302315, 51 грн. 30.01.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 (а.с.152-153 т.1). Відповідно до даного Договору вказана квартира належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі Договору міни квартир від 04.01.2002 року. Згідно п. 4 даного Договору продаж квартири було вчинено за 511565, 00 грн (а.с.152 т.1). В той же день 30.01.2008 року ОСОБА_2 на виконання умов Договору від 06.12.2007 року було внесено грошові кошти у розмірі 394026, 30 грн., що підтверджується касовим ордером від 30.01.2008 року (а.с.168 т.1). Таким чином, загальна сума сплачених відповідачем коштів за придбання спірної квартири становить 696342, 81 грн. Згідно Акту прийому-передачі квартири інвестору від 04.12.2009 року загальна дійсна вартість квартири становить 683112, 30 грн. У постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 року у справі № 6-399цс17, вказано, що статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норму статті 60 Сімейного кодексу України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Враховуючи, що квартира, яка належала відповідачу, була продана останнім за 511565,00 грн, та в той же день 30.01.2008 року ним було внесено грошові кошти відповідно до умов Договору у розмірі 394026, 30 грн, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що спірна квартира була придбана у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, але частково за кошти, отримані відповідачем від продажу майна, що належало йому на праві особистої приватної власності, та є особистим майном відповідача. Таким чином, частка відповідача, що є особистою приватною власністю, у спірній квартирі становить 56/100 частин, при цьому частина квартири, що є об`єктом спільної сумісної власності становить 44/100 частин. Враховуючи такий розподіл часток, 44/100 частин квартири є спільним сумісним майном подружжя, що підлягає поділу на загальних підставах. Відтак право власностіна 22/100 частин квартири слід визнати за ОСОБА_1 та право власності на 78/100 частин квартири -за відповідачем ОСОБА_2 Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів відкриття рахунку в банку ОСОБА_2 та руху грошових коштів по рахунку № НОМЕР_3 колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність договору щодо відкриття банківських рахунків не свідчить, що такі рахунки відкриті не були, оскільки в матеріалах справи наявні докази щодо наявності рахунку, зокрема, меморіальний ордер із зазначенням відповідного номеру рахунку. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 напередодні оплати грошових коштів за договором фінансування будівництва знято з депозитних рахунків значну частину коштів для придбання квартири, які були надані ОСОБА_1 її матір`ю, та є особистими коштами ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки вказана обставина належними доказами не підтверджена, а поточні рахунки відриті за період перебування сторін у шлюбі. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.2018 року № 12887/17-43, встановлено наступне: 1) Оскільки загальна площа квартири АДРЕСА_1 у відповідності до даних техпаспорту становить 85, 2 кв.м., то, виходячи з вартості квартири 683112, 30 грн, частка квартири АДРЕСА_4 , що відповідає сумі 380795, 79 грн., становить 56/100, що в одиницях площі складає 47, 71 кв.м. Частка квартири АДРЕСА_4 , що відповідає сумі 302316, 51 грн., становить 44/100, що в одиницях площі складає 37,49 кв.м. 2) Виходячи з вартості квартири 683112, 30 грн, частка квартири АДРЕСА_1 , що відповідає сумі 151158, 225 грн, становить 22/100, що в одиницях площі складає 18, 74 кв.м. 3) Виходячи з вартості квартири 683112, 30 грн, частка квартири АДРЕСА_1 , що відповідає сумі 531954, 045 грн. (сума 380795, 79 грн + 151158, 225 грн), становить 78/100, що в одиницях площі складає 66, 46 кв.м. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Колегія суддів, враховуючи вищевказану судову будівельно-технічну експертизу,також погоджується із висновком суду щодо порядку користування квартирою відповідно до якого ОСОБА_2 у користування виділено кімнату, площею 21 кв.м., а ОСОБА_1 - кімнату, площею 13,3 кв.м., що відповідатиме часткам кожного із співвласників у праві власності на квартиру. Доводи апеляційної скарги про те, що висновок судової експертизи не може бути взятий до уваги, оскільки проведений за недійсним технічним паспортом, який не відповідає дійсним технічним характеристикам спірної квартири, враховуючи, що в квартирі виконано перепланування, колегія суддів відхиляє, так як судом вирішено спір про порядок користування квартирою з урахуванням відповідних часток та розмірів кімнат після перепланування. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при визначенні порядку користування квартирою не взято до уваги ту обставину, що дитина проживає разом із матір`ю, судом відхиляється, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, домовленостей щодо проживання неповнолітньої доньки не визначено, та з урахуванням віку доньки (15 років ) остання може самостійно обирати з ким із батьків проживати. Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги. Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Суддя-доповідач Судді