Постанова 4855 № 620/6284/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6284/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (місце ухвалення: м. Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 22.12.2020) у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. від 26.11.2020 у виконавчому провадженні №63137623. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при винесенні спірного рішення суд першої інстанції не врахував, що на час винесення спірної постанови державного виконавця рішення суду було виконано у повному обсязі. Апелянтом зазначено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/3291/19 від 19 червня 2020 року. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №825/2342/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення максимального розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.01.2018 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; в решті позову відмовлено. 17 серпня 2018 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано Виконавчий лист щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.01.2018 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №

704. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у даній справі позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 05.03.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. 13 серпня 2020 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано Виконавчий лист щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Постановою про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 25.09.2020 ВП №63137623 відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 13.08.2020 №620/3291/19, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Листом від 01.10.2020, який надійшов до відділу примусового виконання рішень 06.10.2020, боржником повідомлено про виконання рішення суд. 11.10.2020 державним виконавцем складено акт про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі. Окремою Ухвалою від 13.11.2020 по справі № 620/3291/19 Чернігівського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинені на виконання рішення суду від 19.06.2020 у справі № 620/3291/19 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Тобто, факт невиконання боржником рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 620/3291/19 встановлено судом. 26.11.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. Позивач, вважаючи постанову від 26.11.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн протиправною, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вірно встановлено факт невиконання рішення суду без поважних причин, а тому правомірно застосовано до позивача штрафні санкції. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно п. п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. З аналізу наведених норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку, матиме місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Відповідно до змісту апеляційної скарги, апелянт вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 620/3291/19 ним виконано у повному обсязі, про що відповідача повідомлено листом від 01.10.2020. Натомість, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області викладені як в повідомлення про виконання рішення так і в обґрунтування позову не свідчать про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 620/3291/19. Не виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області зазначеного судового рішення також підтверджується Окремою Ухвалою від 13.11.2020 по справі № 620/3291/19 Чернігівського окружного адміністративного суду, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року залишена без змін. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не виконання позивачем рішення суду. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Крім того, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відповідності до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. У відповідності до ч. 3 ст. 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315,316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 330, 333 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 04.03.2021року)