Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7941/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 р.Справа № 520/7941/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 12.08.20 року по справі № 520/7941/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому , з урахуванням заяви про зміну редакції позову , просить суд: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у вигляді умисного невиконання умов, визначених Постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» при перерахунку його пенсії по інвалідності; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести перерахунок і виплату пенсії з 01.07.2019 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України N2 543 від 26.06.2019 року та здійснювати без скасування обмежень такі нарахування та виплати в подальшому з послідуючим перерахунком у відповідності зі змінами діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати і виплачувати додаткову пенсію 75% мінімальної пенсії за віком як норма прямої дії ст.50 на підставі закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно було застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, односторонньо та неповно з`ясовані всі обставини справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В судовому засіданні позивач підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні. Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом II групи, що вбачається з посвідчення серія НОМЕР_1 від 20.04.2005 року (а.с. 4). Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 (а.с. 5). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 10.01.2013, де йому була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. 29 січня 2019 року позивач звернувся із заявою про припинення виплати пенсії, оскільки має намір перейти на пенсію військовослужбовця з 01.02.2019 року. Розпорядженням Дергачівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.01.2019 на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.01.2019 виплату пенсії по інвалідності позивачу припинено з 01.02.2019 року у зв`язку з переходом на пенсію по лінії військовослужбовців відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 02 березня 2020 року позивач подав до відповідача заяву про перерахунок, в якій просив нарахувати пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №543 від 26.06.2019 та додаткову пенсію 75% від прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ. 16 березня 2020 року позивач звернувся до Дергачівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про надання інформації щодо розміру пенсії і порядку її нарахування. Листом від 16.03.2020 року №2000-0208-8/6788 Головним управлінням розглянута заява та позивачу роз`яснено, що він перебуває на обліку в управлінні з 10.01.2013 та отримує пенсію по інвалідності. Згідно розрахунку пенсії з 01.03.2020 розмір пенсії позивача з надбавками становить 10073,94 грн. Відповідно до підсистеми "Призначення та виплати пенсії" від 24.07.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності на підставі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважаючи, що управління пенсійного фонду не вірно проводить розрахунок його пенсії по інвалідності, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того , що позивач саме з 02.03.2020 року має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та до п. 9-1 Порядку № 1210, при цьому , відповідачем в силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України доведено перед судом проведення перерахунку пенсії позивача за його заявою від 02 березня 2020 року з врахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №543. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Статтею 1 зазначеного Закону № 796-ХІІ передбачено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Статтею 9 Закону № 796-ХІІ визначено осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи передбачено ст. 59 Закону № 796-ХІІ. Відповідно до частини третьої ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ), особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Проте, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Як вбачається із зазначеного Рішення Конституційного Суду України, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Згідно зі ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і Закону № 796 . Постановою КМУ від 26.06.2019 року № 543 абзац перший п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210, викладено у такій редакції: 9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100% де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. А як зазначено у Рішенні Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, оскільки пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має бути застосований до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону. Обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача відповідно вимог ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, підлягає з дати звернення із заявою, виходячи з того, що означеною законодавчою нормою передбачено, що обчислення пенсії по інвалідності, призначеної на умовах Закону № 796-XII, в розмірі, який обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, можливе лише за бажанням пенсіонера. Таким чином, саме активні дії пенсіонера - звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, можуть посвідчувати бажання останнього стосовно такого обчислення його пенсії. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в рішенні від 20.05.2020 у зразковій справі №520/12609/19. Згідно матеріалів справи із відповідною заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 02 березня 2020 року , в якій просив нарахувати пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №543 від 26.06.2019 та додаткову пенсію 75% від прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІ. З метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин цієї справи, суд протокольною ухвалою від 20.01.2021 витребував у пенсійного фонду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 та докази перерахунку (розрахунку) пенсії позивача по інвалідності за відповідною формулою , встановленою г п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 . Однак , з наданих відповідачем на вимогу суду документів не вбачається , що перерахунок (розрахунок) пенсії позивача по інвалідності за його заявою від 02.03.20 проведений за відповідною формулою , встановленою п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 . Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку , що відповідачем не доведено проведення позивачу з 02.03.20 перерахунку (розрахунку) пенсії по інвалідності за відповідною формулою , встановленою п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 . Доводи відповідача про недоцільність проведення перерахунку пенсії позивача з 02.03.2020, оскільки у зв`язку зі зміною показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні (Зс1) зменшиться середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (Кзс) і, відповідно, зменшиться розмір пенсії позивача є необґрунтованими. Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1. ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року КСУ визнав конституційним регулювання КМУ розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані КМУ в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян. Також, колегія суддів зазначає, що Верховний суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26.03.2013 прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 ст. 2, п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів. Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […]. Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк). Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764). Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10). У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Зважаючи на обставини справи, колегія суддів вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язанняГоловне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 02.03.2020р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 по формулі , передбаченій пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та вчинити дії щодо виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Самі по собі дії відповідача у межах спірних правовідносин не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача. Щодо позовної вимоги про зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії з 01.07.2019 року, колегія суддів зазначає , що оскільки позивач 02.03.2020 виявив бажання щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №543 від 26.06.2019 та додаткової пенсії 75% від прожиткового мінімуму відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, колегія суддів приходить до висновку, що такий перерахунок пенсії позивача підлягає саме з дати його звернення із відповідною заявою, тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати без скасування обмежень такі нарахування та виплати в подальшому з послідуючим перерахунком у відповідності зі змінами діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати, нараховувати і виплачувати додаткову пенсію 75% мінімальної пенсії за віком як норма прямої дії ст.50 на підставі закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище. Отже, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що внаслідок можливих протиправних дій з боку пенсійного органу будуть порушені права позивача на належний розмір пенсії. Тобто, вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними, оскільки спрямовані на захист ще непорушеного права позивача, через що в їх задоволенні належить відмовити. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п.1, п. 4 ст.317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи, що судом першої інстанції не надано належної оцінки фактичним обставинам у справі та невірно застосовано до спірних відносин норми матеріального права з підстав та мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року по справі № 520/7941/2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 02.03.2020р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 по формулі , передбаченій пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та вчинити дії щодо виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині в задоволенні позову відмовити . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 09.03.2021 року