Постанова 4803 № 203/3073/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/291/21 Справа № 203/3073/20 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2021 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби Романенко І.М. на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жашків, Черкаської області, громадянки України, працюючої керівником ТОВ «МАК СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 41886403), яке знаходиться за адресою: вулю. Тропініна, 1, офіс 6, м. Київ, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито за відсутністю складу правопорушення В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України було закрито за відсутністю складу правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0208/11000/20 від 10 липня 2020 року 25.10.2019 відповідно до контракту вiд 20.09.2019 № ВС-10/19 та 22.10.2020 відповідно до контракту від 20.09.2020 №ВВ-10/19, які укладені між продавцем ТОВ "МАК СЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 41886403. Адреса: 04107, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тропініна, 1, офіс 6) та покупцем грузинською компанією «LLC TRADING HOUS VISТА» (Georgia, Tbilisi, Vake-Saburtalo District, Vazha-Fshavela Ave., N71, Floor N4, Office N24, ідентифікаційний номер 405196559 ) Дніпровською митницею Держмитслужби здійснено митне оформлення в режимі експорт пшениці 3 та 4 класу м`якої, не насінневої, українського походження за періодичними митними деклараціями типу ЕК10РР №UA112040/2019/003238 та №UA112040/2019/003161. До митного оформлення товар заявлено ТОВ "Агрiя Експедитор" код ЄДРПОУ 42858398, яке діє на підставі Договору доручення про надання послуг вiд 10.10.2019 № 10/10-01А-01 та Договору доручення про надання послуг вiд 10.10.2019 № 10/10-01А, які укладені мiж ТОВ "Агрiя Експедитор" та ТОВ "МАК СЕЙЛ" щодо надання послуг з декларування товарів. Під час митного оформлення зазначеної вище пшениці у Дніпровську митницю Держмитслужби декларантом були подані наступні документи: контракт від 20.09.2019, ВС-10/19 та контракт від 20.09.2020 №ВВ-10/19, які підписані ОСОБА_1 , керівником ТОВ "МАК СЕЙЛ" та ОСОБА_2 директором грузинської компанії «LLC TRADING HOUS VISТА», рахунок-фактура вiд 08.11.2020 №ВС-10/19-1 та рахунок фактура від 08.11.2019 №ВВ-10/19-1, які підписані ОСОБА_1 та в яких зазначено, що покупцем товару «пшениця 3 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, вагою 328 821 кг, вартістю 1 499 094,94 грн.» та товару «пшениця 4 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, врожаю 2019 року вагою 600 000 кг, вартістю 2 586 000,00 грн.» виступає грузинська компанія «LLC TRADING HOUS VISТА» (Georgia, Tbilisi, Vake-Saburtalo District, Vazha-Fshavela Ave., N71, Floor N4, Office N24), ордерний коносамент вiд 04.11.2019 № 3 відповідно до якого зазначені товари переміщуються на т/х «BARON» з м. Бердянськ (Україна) до м. Бейрут (Ліван). Зазначені товари 04.11.2019 було вивезені за межі митної території України через пункт пропуску «Бердянський морський торгівельний порт» на т/х «BARON» (прапор Того), а 14.11.2019 та 13.11.2019 до Дніпровської митниці Держмитслужби були подані додаткові митні декларації типу ЕК10ДР №UA112040/2019/003530 та №UA112040/2019/003519 на товар «пшениця 3 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, вагою 328 821 кг, вартістю 1 499 094,94 грн.» та товар «пшениця 4 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, врожаю 2019 року вагою 600 000 кг, вартістю 2 586 000,00 грн.». Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України вiд 07.04.2020 № 20-01/20-02-01/7.5/804 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби скеровано відповідь митних органів Республіки Грузія вiд 18.03.2020 № 21-10/33699 в якій зазначено, що грузинська компанія «LLC TRADING HOUS VISTA» зареєстрована за адресою: м. Tбiлici, пр. Важа-Пшавела, №71, 4-й поверх, офiс 24, директор ОСОБА_2 (о/н НОМЕР_2 ), проте, за вказаною адресою не знаходиться, в базі даних Служби доходів Міністерства фінансів Грузії інформація про зовнішньоекономічну діяльність компанії «LLC TRADING HOUS VISTA» не фіксується, статус активності зазначеної компанії - пасивний. Відповідно, ТОВ "МАК СЕЙЛ" зовнішньоекономічний контракт вiд 20.09.2019 № ВС-10/19 та зовнішньоекономічний контракт вiд 20.09.2020 №ВВ-10/19 на продаж товару «пшениця 3 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, вагою 328 821 кг, вартістю 1 499 094,94 грн.» та товару «пшениця 4 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, врожаю 2019 року вагою 600 000 кг, вартістю 2 586 000,00 грн.» грн. з грузинською компанією «LLC TRADING HOUS VISTA», не укладала. Таким чином, митний орган дійшов висновку, ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «пшениця 3 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, вагою 328 821 кг, вартістю 1 499 094,94 грн.» та товару «пшениця 4 класу м`яка, ненасінневої, українського походження, врожаю 2019 року вагою 600 000 кг, вартістю 2 586 000,00 грн.» з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів контракту від 20.09.2019 № ВС-10/19 та контракту вiд 20.09.2020 №ВВ-10/19, які одержані незаконним шляхом. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою представник Дніпровської митниці Держмитслужби Романенко І.М. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винною в порушенні митних правил та накласти на неї адміністративне стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що працівники митниці під час перевірки товаросупровідних документів не могли знати про те, що одна із сторін контракту взагалі не здійснює зовнішньоекономічну діяльність та є пасивною. Зазначає, що враховуючи специфіку порушень митних правил, деякі з них можливо виявити лише шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу у порядку п. 8 ч. 1 ст. 366 МК України. Акцентує увагу на тому, що українське підприємство, обираючи покупця або продавця товару за кордоном для здійснення зовнішньоекономічної операції має безліч можливостей для перевірки його дієздатності. В судовому засіданні апеляційного суду представники органів доходів і зборів ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Адвокат Сердюк Ю.О. діюча в інтересах ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила постанову суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП, питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України. Згідно із ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, відносно ОСОБА_1 були дотримані та виконані в повному обсязі. Так відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, та стало встановлення районним судом в ході розгляду справи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції наголосив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 інкримінується, що надані до митної служби як підстава для переміщення через кордон пшениці контракт від 20.09.2019 ВС-10/19 та контракт від 20.09.2020 №ВВ-10/19 не укладалися, при цьому при кваліфікації дій вказано, що шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів вказаних контрактів, одержаних незаконним шляхом, що не є одними і тими ж обставинами і які безумовно суперечать один одному. Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що суддею місцевого суду були дотримані вимоги вказаних вище норм матеріального та процесуального права як при розгляді справи про порушення митних правил, протокол за скоєння яких складено щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, так і при постановленні судового рішення. З диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митних органів на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо. Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані. Відповідно до абз. 6 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги заперечення адвоката Сердюк Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 в яких адвокат зазначила, що контракти укладені ТОВ "МАК СЕЙЛ" та грузинською компанією «LLC TRADING HOUS VISТА» є законними та чинними, ніколи судовими рішеннями не визнавалися недійсними чи неправомірними. У ОСОБА_1 не було підстав для сумнівів щодо грузинської компанії, її дієздатність та правомірність перевірялися. Таким, що ґрунтується на вимогах митного законодавства та фактичних обставинах, апеляційний суд вважає і висновок суду першої інстанції про те, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, контракт від 20.09.2019 ВС-10/19 та контракт від 20.09.2020 №ВВ-10/19, одержаних незаконним шляхом, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України. Вказаний висновок, який ґрунтується лише з отриманої інформації на підставі листа митних органів Республіки Грузія вiд 18.03.2020 № 21-10/33699, не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил, а тим паче, розглядатися, як доказ вини особи. Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта з приводу винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції те, що відповідно до витягу з реєстру від 03.12.2020 року, вказана компанія зареєстрована в Грузії як Товариство з обмеженою відповідальністю, директором і власником якої зареєстрований ОСОБА_2 ; нотаріально завірена заява ОСОБА_2 від 25.11.2020 року, де останній підтвердив підписання ним вказаного вище контракту в письмовій формі на поставку пшениці на умовах СРТ (Інкотермс-2010) м.Бердянськ і повідомив, що в подальшому товар до Грузії не імпортувався, а був одразу проданий третім особам та доставлений транспортом в країну призначення: Туреччина, Туніс , Лівія. Ствердження представника митниці, що ОСОБА_1 розуміла, що укладає вказаний контракт незаконним шляхом, є лише припущенням, оскільки не доведено, які саме факти та обставини свідчать про наявність умислу в діях ОСОБА_1 на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, контрактів № ВС-10/19 від 20 вересня 2019 року та контракту ВВ-10/19 від 20 вересня 2019 року одержаного незаконним шляхом. Вбачається, що у відповідності до ст. 266 МК України ТОВ "Мак Сейл" виконало вказані у цій статті обов`язки, оскільки всі відомості щодо одержувача товару були зазначені у наданих для митного оформлення документах відповідно до умов укладеного контракту та специфікації до нього. За таких обставин, доводи представника митниці в апеляційній скарзі про те, що постанова судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року підлягає скасуванню, оскільки, висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, та що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ч. 1 ст. 483 МК України передбачає наявність прямого умислу особи на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості, однак, Дніпровською митницею Держмитслужби не надано жодних належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме: об`єктивної сторони - неправомірного діяння, що виражається у здійсненні дій, направлених на переміщення товарів через митну територію України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві дані щодо найменування, кількості та вартості товарів, суб`єктивної сторони - вини у формі умислу, спрямованого на вчинення дій направлених на порушення митних правил України. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності. З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, належно мотивувавши своє рішення. Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Аналізуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що при оформленні матеріалів про порушення митних правил не були дотримані вимоги закону про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Для встановлення істини у справі належна перевірка матеріалів органом митниці проведена не була. На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається. Керуючись ст. ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби Романенко І.М. на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко