Постанова 4803 № 208/8499/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3568/21 Справа № 208/8499/20 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Свистунової О.В., суддів - Красвітна Т.П., Єлізаренко І.А., за участю секретаря - Гулієва М.І.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Сетам", Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання результатів електронних торгів недійсними, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , про визнання результатів електронних торгів недійсними. Ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрито провадження, справу призначено до підготовчого судового розгляду. 16.12.2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Редько С.М. звернувся із заявою про забезпечення позову, згідно до якої просив: - вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ) реєстраційний номер об`єкта майна 1037201212104; - застосовувати даний захід забезпечення позову - до набрання законної сили рішення суду по справі. Заява мотивована тим, що на думку позивача електронні торги проведені з грубим порушенням процедури реалізації арештованого майна боржника, передбаченого «Порядком реалізації арештованого майна», що тягне визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, а ні документів на підтвердження прав власності, на вказану Ѕ частину квартири, а ні документів на підтвердження викладених обставин, а лише є припущення та думка, що електронні торги проведені з грубим порушенням процедури реалізації арештованого майна боржника, передбаченого «Порядком реалізації арештованого майна». Проте, колегія суддів погодитися з такими висновками суду не може, з наступних підстав. Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037201212104. Заяву мотивував, зокрема, тим, що ОСОБА_2 може розпорядитися квартирою, і це у разі задоволення позовних вимог утруднить виконання судового рішення. Зазначив, що електронні торги проведені з грубим порушенням процедури реалізації арештованого майна боржника, передбаченого «Порядком реалізації арештованого майна», що тягне визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ). Оскільки ОСОБА_2 значиться власником вказаної квартири, то може безперешкодно продати її. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України). Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на спірну квартиру. 14.12.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконавчий лист по справі №2-2728-2006р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 268грн. щомісячно, на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 02.10.2006 року до повноліття дітей. 23.06.2016 року було закінчено виконавче провадження №15106284 по примусовому виконанню вищезазначеного виконавчого листа, про що старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Дніпродзержинська, Барна О.О. було винесено відповідну постанову. У даній постанові було зазначено, що «борг на момент повноліття дитини становить 22 023грн. 92 коп.». У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В цій позовній заяві Позивачка використовує суму боргу більшу, ніж та, яка насправді була, а саме: зазначено, що сума боргу по аліментам складає 23 733грн. 03коп. і саме з цієї суми було здійснено розрахунок неустойки (пені) у розмірі 429 211грн. 54 коп.. 07.09.2016 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено заочне рішення по даній справі №208/265/16-ц. Даним заочним рішенням суду було частково задоволено вимоги Позивачки та стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів у сумі 22 023грн. 92 коп.. неустойку (пеню) в сумі 429 211грн. 43 коп.; витрати на правову допомогу у розмірі 1 500грн., судовий збір - 551грн. 20коп. Заочне рішення по справі №208/265/16-ц набрало законної сили 18.09.2016р. та виконавчий документ було пред`явлено до примусового виконання до Заводського відділу ДВС м. Дніпродзержинська. 27.03.2018 року Заводським відділом ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №56063803 по примусовому виконанню виконавчого листа №208/265/16-ц . На підставі подання заступника начальника Заводського відділу ДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області , рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинську від 25.06.2018 року та додатковим рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинську від 10.10.2018 року , було звернено стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ), яка належала ОСОБА_1 . Право власності, за результатами проведених прилюдних торгів, було оформлено на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва від 21.06.2019 року. Тому через ризик її відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Те, що ОСОБА_2 після державної реєстрації права власності ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити квартиру, не спростовують наявність у ОСОБА_2 , як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись квартирою, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Такий правовий висновок зробила ВП ВС 15.09.2020 року у справі 753/22860/17. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження прав власності, на вказану Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, оскільки дані обставини спростовуються матеріалами справи. Як вбачається із матеріалів справи, до позову та до заяви про забезпечення позову, були долучені наступні документи: - копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56063803 від 27.03.2018 року на 1 арк. - копія подання про звернення стягнення на майно боржника на 2 арк. - копія рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинську по справі № 208/203/18 на 1 арк. - копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2018р.; - копія Акту про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 19.06.2019 року по лоту №349822, складений Заводським відділом ДВС м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на 1 арк.; - копія Свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів (аукціону) за реєстровим №687 від 21.06.2019 року, видане приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Сухопаровой С.Г. на ім`я ОСОБА_2 на 1 арк.: - копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.06.2019 р. на 1 арк. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що даних доказів достатньо для того, щоб встановити та підтвердити права власності позивача на 1/2 частину спірної квартири. Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, колегія суддів приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову. Крім того, у відповідності до ч.ч.1,7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасників справи. Колегія суддів зауважує, що у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питання скасування заходів забезпечення позову. Крім того, немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 , оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час. Таким чином, судова колегія, враховуючи розумность, обґрунтованость і адекватность вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037201212104. Відповідно до частини 2 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Ураховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року про відмову у забезпеченні позову - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити. До набрання законної сили рішення суду у цивільній справі № 208/8499/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Сетам", Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання результатів електронних торгів недійсними, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037201212104, який належить ОСОБА_2 . Постанова підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П.Красвітна І.А. Єлізаренко