Постанова 4857 № 140/7582/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 140/7582/20 пров. № А/857/13728/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б., за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, прийняте суддею Ксензюк А.Я. о 10 годині 53 хвилині у місті Луцьку, повний текст складений 22.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради Волинської області про визнання протиправним та нечинним рішення,- встановив: ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Ковельської міської ради Волинської області про визнання громадських слухань проекту містобудівної діяльності «Детальний план території реконструкції парку АДРЕСА_1 » від 08 квітня 2020 року такими, що не відбулися; визнання протиправним та нечинним рішення Ковельської міської ради №66/41 від 23 квітня 2020 року «Про затвердження детального плану території реконструкції парку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності». Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позову. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пропозиція позивача була відхилена, надано письмову обґрунтовану відповідь. Підстав створювати погоджувальну комісію не було потреби. Законодавство не передбачає, де саме проводити громадські слухання, а тому з урахуванням COVID доцільним було проведення громадських слухань в режимі прямої відеотрансляції. Відтак, доводи позивача не знайшли свого відображення. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року видалення зелених насаджень здійснюється у разі досягнення деревом вікової межі. Згідно Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України вікова межа верби у парках становить 75 років, а не 45 років, як вказує відповідач. Маються покликання на те, що Верховна Рада 18.06.2020 року Законом України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» внесла зміни у ст.17, доповнивши її п.21, яким заборонила проводити громадські слухання проводити громадські слухання на період дії карантину до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину. Звертає увагу, що судом не досліджено відеозапис громадського обговорення, з якого вбачається, що з приводу озвучених позивачем питань згоди не досягнуто. Крім того, ОСОБА_1 фактично був усунутий від подальшого обговорення. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10 вересня 2019 року відбулися громадські слухання містобудівної документації «Детальний план території реконструкції парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності в місті Ковелі Волинської області». У протоколі громадських слухань №07 від 10 вересня 2019 року зафіксовано всі пропозиції громадськості, які надійшли у письмовій та усній формі. За результатами обговорення проект містобудівної документації було відправлено на доопрацювання з метою врахування поданих пропозицій, про що було повідомлено їх авторів. Після розгляду всіх пропозицій громадськості, розробником було доопрацьовано детальний план території реконструкції парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності. Частина поданих пропозицій була врахована, а частина відхилена з обґрунтуванням. У зв`язку з тим, що дане питання широко обговорювалось громадськістю, доопрацьовану містобудівну документацію було повторно оприлюднено для проведення додаткового громадського обговорення на якому розробником планувалось надати інформацію про зміни, які внесені в результаті розгляду пропозицій. Документацію було оприлюднено на офіційному сайті міської ради 13 березня 2020 року та надано термін до 13 квітня 2020 року для подання пропозицій і зауважень. Громадські слухання було призначено на 08 квітня 2020 року. 08 квітня 2020 року додатково були проведені громадські слухання доопрацьованого проекту відповідно до наданих пропозицій громадськості містобудівної документації «Детальний план території реконструкції парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності в місті Ковелі Волинської області». Вказані громадські слухання відбулися в режимі відеоконференції у зв`язку з установленням на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». До протоколу громадських слухань з обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території реконструкції парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності в місті Ковелі Волинської області» від 08 квітня 2020 року № 18 внесені всі усні пропозиції та зауваження, які надійшли під час їх проведення. Протокол та письмові пропозиції громадськості, надані під час проведення процедури громадського обговорення були передані розробнику для розгляду та врахування у проекті містобудівної документації. Повідомлення про результати розгляду пропозицій було розміщено на офіційному сайті міської ради 22 квітня 2020 року та в газеті «Вісті Ковельщини» від 30 квітня 2020 року №18. 24 квітня 2020 року Ковельська міська рада, керуючись Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», рішенням Ковельської міської ради від 28 лютого 2019 року №48/75 «Про дозвіл на розроблення детального плану території реконструкції парку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності», прийняла рішення №66/41 «Про затвердження детального плану території реконструкції парку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності». Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Як передбачено частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Як передбачено частинами шостою, восьмою, десятою статті 19 Закону №3038-VI склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Доцільність та необхідність внесення змін до детального плану території обумовлюється розвитком територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зокрема, можливість врахування громадських та приватних інтересів забезпечується шляхом громадських слухань розроблених проектів містобудівної документації. Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. За змістом частини третьої статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Згідно з положеннями частин 5-6 вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку не розглядаються. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії. Таким чином, у випадку існування спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не досліджено відеозапис громадського обговорення, з якого вбачається, що з приводу озвучених позивачем питань згоди не досягнуто, відтак існують спірні питання, а тому є необхідність створити погоджувальну комісію. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи такий відеозапис відсутній, не додано його і під час апеляційного перегляду, що свідчить про відсутність доказів на підтвердження даного аргументу. Згідно з пунктом 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції, тощо). Відповідно до пункту 10 Порядку № 555 особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова (пункт 11 Порядку №555). Відповідно до пункту 10 Порядку № 555 затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 15 квітня 2020 у справі № 702/1384/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 369/7675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі №320/6466/18. Із протоколу №18 громадських слухань з обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території реконструкції парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності в місті Ковелі Волинської області» від 08 квітня 2020 року, наявного у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 сказав, що він проти знищення зелених насаджень центральної площі біля фонтану, зокрема, верби та газону. Додав, що необхідно замінити фонтан і пішохідні алеї парку, влаштувати нове освітлення. А також вказав, що реконструкція парку не на часі (а.с.6 зворот). Однак, вказана усна пропозиція позивача була відхилена. Листом Ковельської міської ради від 23 квітня 2020 року №1239/3.25/2-20 роз`яснено позивачу, що пропозиція про збереження верби та газону на центральній площі відхилена, так як усереднена вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин і газонів в зелених насадженнях населених пунктів на вулицях, проїздах, площах для швидкоростучих дерев (акація, тополя, береза, верба тощо) становить 45 років, для газонів - 5 років (додаток 1 до п.9.1.15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України). Тобто після досягнення деревом віку 45 років воно може бути небезпечним у подальшій експлуатації, тому проектом запропоновано рішення, згідно якого площа зелених насаджень, які пропонується зрізати буде компенсована за рахунок висадки молодих та більш довговічних дерев. З приводу покликання апелянта на те, що відповідно до п. 9.1.15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України вікова межа швидкоростучих дерев - акації, тополі, берези, верби тощо у парках становить 75 років, а не 45 років, суд зазначає, що, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із протоколу № 18 від 08 квітня 2020 року, позивач заперечував проти знищення зелених насаджень, зокрема, верби на центральній площі біля фонтану, а не у парку. Згідно до п. 9.1.15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України вікова межа швидкоростучих дерев, зокрема, верби тощо у парках та скверах становить 70 років, а на вулицях, проїздах та площах 45 років. Таким чином, відповіді на запитання та пропозиції позивача були надані. З приводу покликання апелянта на те, що Верховна Рада 18.06.2020 року Законом України про внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» внесла зміни у ст.17, доповнивши її п.21, яким заборонила проводити громадські слухання проводити громадські слухання на період дії карантину до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказаний закон не регулює питання розроблення та затвердження детального плану і процедури прийняття рішень. Таким чином, на думку суду, рішення Ковельської міської ради №66/41 від 23 квітня 2020 року «Про затвердження детального плану території реконструкції парку ім. Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності» прийняте відповідно до вимог законодавства, відтак підстав для його скасування немає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 140/7582/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 05.03.2021 року.