Ухвала КАС ВС № 420/6418/20

УХВАЛА 05 березня 2021 року Київ справа №420/6418/20 адміністративне провадження №К/9901/5454/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2021 року у справі №420/6418/20 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною постанови №ВП №55193991 від 4 грудня 2017 року, бездіяльності, стягнення моральної шкоди та грошових коштів, ВСТАНОВИВ: 19 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2021 року у справі №420/6418/20. Зазначена касаційна скарга подана російською мовою. Крім того, до касаційної скарги заявником додано такі клопотання: - про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням важкого матеріального стану касатора-позивача; - про поновлення строку та вважати його таким, що не закінчився, для звернення до суду з касаційною скаргою; - про розгляд касаційної скарги, поданої російською мовою, при необхідності, залучення безкоштовного перекладача; - клопотання про залучення судом перекладача за рахунок держави або відповідача, у випадку якщо це необхідно суду, з метою перекладу касаційної скарги з російської мови (мови оригіналу) на українську мову; - клопотання про направлення судом касатору (позивачу) засвідченої мокрою, чіткою печаткою первинної копії рішення (ухвали, постанови) Верховного Суду у справі №420/6418/20 у кількості запитуваних екземплярів; - клопотання про недопущення розподілу цієї касаційної скарги на необ`єктивних суддів. Щодо клопотання про розгляд касаційної скарги, яка викладена російською мовою Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України). Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України). За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою. Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16). Також подібні висновки викладались в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Підстав для відступлення від цих висновків немає. У разі якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З огляду на викладене, касаційна скарга має бути подана українською мовою. Одночасно частиною четвертою статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, позивачка просить звільнити її від його сплати, обґрунтовуючи це тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній рік. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, для звільнення від сплати судового збору особа, яка подає касаційну скаргу має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити її від сплати судового збору. Клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору мотивоване її скрутним матеріальним становищем, зокрема ОСОБА_1 зазначає, що вона: є пенсіонером за віком, належить до категорії непрацездатного, малозабезпеченого населення, має тяжкий стан здоров`я та потребує постійного стороннього догляду й значних витрат на лікування. Вказує, що вона позбавлена можливості сплатити судовий збір з огляду на низький рівень доходу, єдиним джерелом якого є виплата пенсії. На підтвердження наведених у своєму клопотанні доводів, ОСОБА_1 надала копію довідки про доходи №6150 1516 4744 0120, виданою Білгород-Дністровським відділом обслуговування громадян (сервісний центр), з якої вбачається, що за період з січня 2020 року до листопада 2020 року їй було нараховано: 18 388,00 грн пенсії за віком; індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України Форма ОК-5 за період з 2005 року до 2011 року; відомості із центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів від 22 січня 2021 року за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2020 року; копію довідки із підсистеми призначення та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 від 11 липня 2019 року №2659, з якої вбачається, що за період з квітня 2016 року до липня 2019 року їй було нараховано: 49 472,18 грн пенсії за віком. Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 та звільнити її від сплати судового збору. Водночас, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі не зазначені підстави, на яких вона подається із визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави. Так, Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник хоча і вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, проте, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не зазначає передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та не посилається на відповідний абзац вказаної статті. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи, викладеної українською мовою. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2021 року у справі №420/6418/20.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 січня 2021 року у справі №420/6418/20 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною постанови №ВП №55193991 від 4 грудня 2017 року, бездіяльності, стягнення моральної шкоди та грошових коштів залишити без руху.

3. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк, А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду