LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/4901/20

від 02.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року по справі № 440/4901/20 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 р.Справа № 440/4901/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А. представника відповідача - Євенко Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 (суддя Гіглава О.В.; м. Полтава; повний текст рішення складено 18.12.2020) по справі № 440/4901/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту відповідач-1, ГУДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-2, ДПС України), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2020 №1813370/2326009374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.07.2020 №6, складену ФО-П ОСОБА_1 за датою її фактичного подання. В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Вказує, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані всі необхідні копії первинних бухгалтерських документів по господарській операції з постачання пшениці 2 класу та подані відповідні пояснення. Надані документи повністю підтверджували проведення господарської операції ФОП ОСОБА_1 з ТОВ СГ "Нібулон". Зазначає, що в оскаржуваному рішенні комісії не було зазначено, які саме копії первинних документів не надано позивачем для реєстрації податкової накладної. Позивач наполягає на тому, що реальність господарської операції по заблокованій податковій накладній від 28.07.2020 №6 підтверджується наявними у нього первинними документами, копії яких представлені до суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 440/4901/20 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 серпня 2020 року №1813370/2326009374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 липня 2020 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 липня 2020 року №6, складену та подану на реєстрацію фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , та вважати вказану податкову накладну зареєстрованою 03 серпня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 440/4901/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно інформації, зазначеної у квитанції від 03.08.2020, направленої ДФС України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.4.57" на адресу позивача, реєстрація податкової накладної від 28.07.2020 №6 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем надіслано повідомлення від 05.08.2020 №1 про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. В ході опрацювання документів, поданих ФОП ОСОБА_1 до податкової накладної від 27.08.2020 №6 на реалізацію 25,620 т пшениці 2 класу, встановлено, що платником не надано копії первинних документів, які стали підставою для виписки податкової накладної, а саме: видаткової накладної, розрахункових документів, банківської виписки з особового рахунку. З огляду на це, вважає, що комісією правомірно прийнято спірне рішення від 07.08.2020 №1813370/2326009374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 №6 в ЄРПН. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.12.2010, номер запису про державну реєстрацію в ЄДР №2 575 000 0000 001064; вид діяльності: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 31-32). Позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 29). 01.07.2018 між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ СГ "Нібулон" (покупець) укладено договір поставки №2933/2020, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару (а.с. 50-56). Згідно додатку від 28.07.2020 №МР_6 до договору поставки №2933/2020 від 01.07.2020, у межах вказаного договору позивачем 28.07.2020 на користь ТОВ СГ "Нібулон" здійснено поставку сільськогосподарської продукції пшениці 2 класу у кількості 25,620 т всього на загальну суму 149877,00 грн., в тому числі ПДВ 24979,50 грн. (а.с. 49). На підтвердження вказаної операції ФОП ОСОБА_1 виписано: - рахунок від 28.07.2020 №6 (а.с. 46); - видаткову накладну від 28.07.2020 №6 (а.с. 47); - податкову накладну від 28.07.2020 №6 на загальну суму 149877,00 грн., в тому числі ПДВ 24979,50 грн. (а.с. 48). Фактичне здійснення перевезення пшениці від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.07.2020 №7 (а.с. 35). Про оплату ТОВ СГ "Нібулон" на користь позивача вартості поставленої пшениці свідчать платіжне доручення від 30.07.2020 №1540 та заключна банківська виписка за період з 30.07.2020 по 30.07.2020 (а.с. 33-34). Податкову накладну від 28.07.2020 №6 позивачем 03.08.2020 подано до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН. У відповідь позивач отримав квитанцію від 03.08.2020, у якій зазначено, що документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 28.07.2020 №6 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 45). На виконання зазначених вимог, позивачем податковому органу подано повідомлення від 05.08.2020 №1 щодо надання пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операції по зупиненій податковій накладній від 28.07.2020 №6 (а.с. 43-44). Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.08.2020 прийнято рішення №1813370/2326009374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 №6 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особового рахунку. Додаткова інформація: відсутня підстава виписки податкової накладної (а.с. 42). За результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 рішенням Комісії від 19.08.2020 №43618/2326009374/2, рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2020 №1813370/ НОМЕР_1 залишено без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 від 10.08.2020 без задоволення (а.с. 39-41). Не погодившись з рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2020 №1813370/2326009374, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту - ПК України). Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: - вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: - постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; - постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних). Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушення позивачем вимог, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, натомість виявлено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165). Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. За змістом пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165). Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду податкової накладної від 28.07.2020 №6 контролюючий орган через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.4.57" направив ФОП ОСОБА_1 квитанцію, у якій зазначено, що "Документ прийнято. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 28.07.2020 №6 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Отже, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної від 28.07.2020 №6 зупинено через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, за якою саме підставою позивача із вказаних в п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Разом з тим, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати та/або пояснення для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій. Приймаючи оскаржуване рішення Комісія ГУ ДПС у Полтавській області як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 №6 зазначила ненадання платником податку копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особового рахунку. Додаткова інформація: відсутня підстава виписки податкової накладної. Проте, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що контролюючому органу позивачем було сформовано та подано відповідний пакет документів, а також детальні пояснення, за замістом яких податкова накладна складена згідно фактичної поставки товару. Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2018 між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ СГ "Нібулон" укладено договір поставки №2933/2020, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару (а.с. 50-56). Згідно додатку від 28.07.2020 №МР_6 до договору поставки №2933/2020 від 01.07.2020, у межах вказаного договору позивачем 28.07.2020 на користь ТОВ СГ "Нібулон" здійснено поставку сільськогосподарської продукції пшениці 2 класу у кількості 25,620 т всього на загальну суму 149877,00 грн., в тому числі ПДВ 24979,50 грн. (а.с. 49). На підтвердження вказаної операції ФОП ОСОБА_1 виписано: - рахунок від 28.07.2020 №6 (а.с. 46); - видаткову накладну від 28.07.2020 №6 (а.с. 47); - податкову накладну від 28.07.2020 №6 на загальну суму 149877,00 грн., в тому числі ПДВ 24979,50 грн. (а.с. 48). Фактичне здійснення перевезення пшениці від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.07.2020 №7 (а.с. 35). Про оплату ТОВ СГ "Нібулон" на користь позивача вартості поставленої пшениці свідчать платіжне доручення від 30.07.2020 №1540 та заключна банківська виписка за період з 30.07.2020 по 30.07.2020 (а.с. 33-34). Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод, укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем-1 таких доказів до суду не надано. Аналізуючи зміст рішення, колегія суддів вважає, що розглядаючи подані позивачем документи, Комісією не з`ясовано специфіку проведеної господарської операції та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу. Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Однак, відповідач-1 не навів жодного обґрунтування щодо підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, як і не повідомив суду, яка із перелічених у п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості. Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18. Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. За таких обставин, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2020 №1813370/2326009374 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.07.2020 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, колегія суддів, виходить з наступного. Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкової накладної від 28.07.2020 №6 покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 28.07.2020 №6 та погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року по справі № 440/4901/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 05.03.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»