Ухвала КЦС ВС № 236/988/19-ц

Ухвала 23 лютого 2021 року м. Київ справа № 236/988/19 провадження № 61-2249ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості із заробітної плати, ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про стягнення суми заборгованості із заробітної плати у розмірі 34 843,29 грн, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 34 843,29 грн. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 18 липня 2017 року до 16 вересня 2018 року без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів у розмірі 54 656,22 грн. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 316,83 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 938,16 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року залишено без змін. У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову у цій справі становить 93 816,34 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не містить обставин, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи, що судові рішення, які оскаржені, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Підстав, передбачених статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржені, у касаційній скарзі не зазначено. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості із заробітної плати. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська