Ухвала КЦС ВС № 200/7261/13-ц

Ухвала 03 березня 2021 року м. Київ справа № 200/7261/13-ц провадження № 61-19623св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М., суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - Державна казначейська служба України, розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної казначейської служби України, ВСТАНОВИВ: У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), посилаючись на те, що рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 березня 2013 року в цивільній справі № 200/7261/13 його позов до Держави Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ДКСУ за рахунок Державного бюджету України 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Після набрання вказаним рішенням суду законної сили він направив його разом з відповідною заявою для виконання до ДКСУ. Однак на час пред`явлення цієї скарги рішення суду не виконано, грошові кошти йому не виплачені. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зобов`язати керівника ДКСУ виконати в повному обсязі рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 березня 2013 року в цивільній справі № 200/7261/13. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 травня 2019 року скаргу задоволено. Зобов`язано керівника ДКСУ виконати в повному обсязі рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 березня 2013 року в цивільній справі № 200/7261/13 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, ДКСУ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ДКСУ залишено без задоволення, а ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 травня 2019 року - без змін. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу ДКСУ задоволено частково. Ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ДКСУ закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду. Роз`яснено ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно з частиною четвертою статті 414 ЦПК України в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору. 22 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення цієї справи за встановленою Верховним Судом підсудністю. Заява підлягає задоволенню з таких підстав. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з частиною першою статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Тобто законодавець передбачив юридичну можливість для особи, яка звертається до суду з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), обрати на власний розсуд, якими правилами територіальної підсудності керуватися при зверненні до суду за захистом своїх порушених прав. У процесуальному законодавстві запроваджено для такої категорії справ правило альтернативної підсудності, що надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності. Разом з тим у своїй заяві ОСОБА_1 просив направити справу за встановленою Верховним Судом підсудністю, тобто не скористався своїм правом обрати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені правилом альтернативної підсудності. Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Отже, з огляду на те, що суди не наділенні повноваженнями визначати підсудність за правилами статті 25 КАС України (таке право належить виключно позивачу), то підсудність цієї справи підлягає визначенню за загальним правиломчастини другої статті 26 цього Кодексу. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДКСУ знаходиться за адресою: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, що відноситься до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва. Керуючись статтями 260, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією задовольнити. Справу № 200/7261/13-ц за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної казначейської служби України передати для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук