Постанова 4822 № 726/2017/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 березня 2021року м. Чернівці справа № 726/2017/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Тодоряк Г.Д. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2021 року, (головуючий у 1-ій інстанції Асташев С.А.),- ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності викладу обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують зміну матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я платника чи отримувача аліментів. Не надано підтвердження про те, що нею не подано до суду іншої позову про зміну розміру аліментів. Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2021 року, позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Доводи скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив вимоги статті 13 ЦПК України, якою передбачено вільний вибір позивачем способу захисту та доказів, яким він буде підтверджувати свої позовні вимоги. _______________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/284/21 Крім того, нею були виконані недоліки позовної заяви відповідною заявою про виправлення недоліків від 29.12.2020 року, яка була надіслана з її електронної пошти на електронну пошту Садгірського районного суду м. Чернівці. За умов виправлення недоліків позовної заяви законодавцем не передбачено право суду повертати позивачу позовну заяву. Відповідно до частини 12 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без руху та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не виконані вимоги щодо усунення недоліків позовної заяви зазначені в ухвалі від 22 грудня 2020 року, тобто позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, які не були усунуті. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи -в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. У ч. 1 ч. 81 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як передбачено ч. ч. 1, 10 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності викладу обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують зміну матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я платника чи отримувача аліментів. Не надано підтвердження про те, що нею не подано до суду іншої позову про зміну розміру аліментів. 29 грудня 2020 року позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслано до суду заяву про виправлення недоліків з додатками, в якій зазначено, що всі обставини викладені в позовній заяві, а дослідження доказів на етапі підготовки справи до розгляду не передбачено законодавством. А також зазначено, що позивачем не надано іншого позову про зміну розміру аліментів (а.с.12). Однак дана заява була залишена поза увагою суду першої інстанції. У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, роз`яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Виходячи з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії). Безпідставне повернення позовної заяви не забезпечує права на справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, на думку колегії суддів, є підстави вважати, що неподання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а також повернення позовної заяви, оскільки позивач не позбавлений можливості надати такі докази в судове засідання з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу, ухвалою від 18 січня 2021 року, у зв`язку з не усуненням недоліків. Отже, посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що суд безпідставно повернув матеріали позовної заяви заслуговують на увагу колегії суддів та є підставою для скасування ухвали суду. Оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою та у відповідності до положень ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 05 березня 2021 року. Головуючий А.І. Владичан Судді: Н.К. Височанська І.Н. Лисак