Постанова 4818 № 644/393/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 24 лютого 2021 року м. Харків Справа № 644/393/19 Провадження № 22-ц/818/793/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Кругової С.С., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О., Учасники справи: позивач: Харківська міська рада, відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслова Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслова Л.І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою Харківської міської ради, в особі Прядко Людмили Валеріївни, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року, ухвалене суддею Зябровою О.Г., -- В С Т А Н О В И В : У січні 2019 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслова Л.І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. В обгрунтування позову зазначає, що державним реєстратором Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Масловою Л.І. винесено рішення від 25 липня 2017 року №36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Підставою для винесення вказаного рішення стали: довідка, серія та номер: 11, виданий 28 травня 2017 року, видавник: Садівниче товариство «Електроенергетик»; довідка, серія та номер: 18, виданий 17 липня 2017, видавник: Садівниче товариство «Електроенергетик»; рішення органу місцевого самоврядування, архівна копія від 14 квітня 1997 року №3-1/166, серія та номер: 872-1, виданий 28 грудня 1955 року, видавник: виконавчий комітет Харківської міської Ради депутатів трудящих; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 26 травня 2017 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актуаль». Як вбачається з архівної копії рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року № 872-І виготовленої державним архівом Харківської області від 14 квітня 1997 року № 3-1/166 вказаним рішенням відведено земельні ділянки під посадку колективних фруктових садів в районі Харківської машинно-тракторної станції. Зокрема пунктом Г вказаного рішення вказано: «не провадити на участку будівельні роботи». Отже, зазначене рішення виконавчого комітету не стосується присвоєння адрес об`єкту будівництва. Відповідно до інформації відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку АДРЕСА_2 не обліковується. Згідно інформації Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради інформації щодо надання в користування земельних ділянок (для будівництва або реконструкції об`єктів), зокрема, стосовно земельної ділянки № НОМЕР_1 по вказаній адресі відсутні. Як вбачається з інформації КП «Харківське міське бюро технічне інвентаризації» Харківської міської ради інвентаризаційні справи, зокрема на земельну ділянку № НОМЕР_1 у садовому товаристві «Електроенергетик» по АДРЕСА_3 не складались та у відділі збереження технічної документації відсутні. Проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки встановлено, що ділянка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 площею, орієнтовно, 0,0620 га огороджена та використовується ОСОБА_1 для ведення садівництва. При цьому відповідачем в порушення вимог п. 42 Порядку № 1127, не надано державному реєстратору документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. З аналізу наявних у Харківській міській раді інформаційних масивів встановлено, що спірному об`єкту нерухомого майна адреса ніколи не присвоювалась. Вважає, що вищезазначене рішення державного реєстратора підлягає скасування, а запис вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Просить суд скасувати рішення державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л.І. від 25 липня 2017 року №36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер №1308795063101) за ОСОБА_1 та стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921грн. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року позов Харківської міської ради задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л.І. від 25 липня 2017 року №36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1308795063101) за ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Харківської міської ради судовий збір в розмірі 1 921грн. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 липня 2019 року скасовано та справу призначено до розгляду в судовому засіданні. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено. В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів про те, що садове товариство «Електроенергетик» внесено до словників Державного реєстру речових прав. Зазначає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі документів, які не встановлюють факт набуття права власності на садовий будинок, а саме: довідка про членство в СТ «Електроенергетик», технічний паспорт ТОВ «Актуаль», рішення ВК ХМР депутатів трудящих та без наявності документа, який би посвідчував речове право ОСОБА_2 на земельну ділянку або присвоєння будинку адреси. Крім того, вказує, що на даний час власником земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова, оскільки СТ «Електроеннергетик» вона була надана у довгострокове користування і до теперішнього часу статус земельної ділянки не змінений. Довідка СТ «Електроенергетик» від 17 липня 2017 року про надання земельної ділянки в користування не може вважатися документом, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позов суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно державний реєстратор встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Разом з тим, повністю погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1-2 ст.5, ч.1 ст.12, ч.1 ст.13, ч.1 ст.15 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л.І. винесено рішення від 25 липня 2017 року №36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (а.с. 20-23). Підставою для винесення вказаного рішення стали: довідка, серія та номер: 11, виданий 28.05.2017 року, видавник: Садівниче товариство «Електроенергетик»; довідка, серія та номер: 18, виданий 17.07.2017 року, видавник: Садівниче товариство «Електроенергетик»; рішення органу місцевого самоврядування, архівна копія від 14.04.1997 року №3-1/166, серія та номер: 872-1, виданий 28.12.1955 року, видавник: виконавчий комітет Харківської міської Ради депутатів трудящих; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 26.05.2017 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актуаль» (а.с. 20-23). Як вбачається з технічного паспорту на садовий будинок, розташований в садівничому товаристві « АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 16.05.2017 року ТОВ «Актуаль», даний садовий будинок збудований в 1989 році (а.с. 76-81). ОСОБА_1 , є членом Садівничого товариства «Електроенергетик», розташованого за адресою: вул. Механізаторів, 1-а, м. Харків, 61075 та має в користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 у складі СТ «Електроенергетик» орієнтовною площею 603 кв.м., що підтверджується відповідною довідкою від 17.07.2017 року за підписом голови правління СТ «Електроенергетик» (а.с. 90). Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року №872-І вирішено: І. відвести участки землі під посадку колективних фруктових садів в районі Харківської машинотракторної станції /Орджонікідзевський район/ таким організаціям: 1.Сітьківському управлінню Харківенерго 2га; 2.Харківському відділенню Теплоелектропроекта 3га;

3. Харківському Державному університету ім. Горького 0,9га;

4. Харківському Електротяговому заводу /ХЕТЗ/ - 7,0га; ІІ. Зобов`язати Сітьове Управління Харківенерго, Харківське відділення Теплоелектропроекту, Харківський державний університет ім. Горького, Харківський електротяговий завод: а) генеральний план участка погодити з трестом Зеленого будівництва і затвердити в Управлінні головного архітектора міста; б) до посадки дерев зробити спрощені під`їзди до участку і на самому участку згідно з генпланом участка; в) посадку фруктових садів розпочати весною 1956 року і закінчити восени 1956 року; г) не провадити на участку будівництво; д) скласти договір з Міськжитлоуправлінням на право користування відведеним участком на протязі 15 днів з дня відводу участка в натурі та надсилки матеріалів відводу по Міськжитлоуправління. ІІІ. Головному архітектору міста відвести участок в натурі, а начальнику Міськжитлоуправління оформити відвод. Рішенням Харківської міської ради від 21 лютого 2018 року №995/18 ОСОБА_1 надано дозвіл розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0,0603 га для ведення садівництва у садівничому товаристві «Електроенергетик» за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 82). Звертаючись до суду з цим позовом Харківська міська рада посилалася на те, що відповідачем в порушення вимог п. 42 Порядку № 1127, не надано державному реєстратору документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV. Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 8, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Відповідно до п.1. ч.1 ст.4 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва. Згідно ч.1 ст.5 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником ; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Представник відповідача вказує, спірне нерухоме майно було побудовано до 05 серпня 1992 року, тому не підлягає проходженню процедури прийняття в експлуатацію, при цьому технічного паспорту достатньо для державної реєстрації права власності на будівлю. Суд першої інстанції також виходив з того, що реєстратор мав достатньо підстав для вчинення реєстраційних дій. Такі доводи представника відповідача та висновки суду не є обґрунтованими з огляду на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок). Реєстрація вказаного новозбудованого об`єкту нерухомого майна проведена державним реєстратором на підставі п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Відповідно до п. 42 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна. У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до положень п.41 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; У статті 37 цього Закону передбачені повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою. Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, повідомлення про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв`язку, органу ведення Державного реєстру виборців; прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; Рішенням Харківської міської ради №325/1 від 06 липня 2011 року затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території м. Харкова. Порядок про присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова (далі - Порядок) визначає на території Харкова єдині правила присвоєння адрес земельним ділянкам і нерозривно зв`язаним з ними будівлям і спорудам, встановлює єдині правила визначення адрес, їх склад і структуру. Дія даного Порядку поширюється на всі види адресної інформації (адреси) щодо об`єктів нерухомості всіх форм власності в місті Харкові. Відповідно до п.1.4-1.7 Порядку адреса об`єкту нерухомості після проведення процедури присвоєння або зміни повинна бути зареєстрована у Єдиному адресному реєстрі міста Харкова. Адреси присвоюються за заявами юридичних та фізичних осіб - власників об`єктів нерухомості (далі - заявники), відповідних органів місцевого самоврядування, а також органів державної виконавчої влади щодо об`єктів нерухомості державної власності. Присвоєння, зміна, анулювання адрес здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, крім адрес земельних ділянок. Проект рішення про присвоєння, зміну або анулювання адрес об`єктів нерухомості готує та виносить на розгляд виконавчого комітету Харківської міської ради управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (далі - управління містобудування та архітектури) відповідно до Регламенту виконавчих органів Харківської міської ради. Разом з тим, матеріали справ не містять доказів того, що спірному об`єкту нерухомого майна була присвоєна адреса. Між тим, як зазначалось вище документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна (п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127). Відповідно до інформації відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області правовстановлюючі документи на право власності або користування земелььних ділянок (для будівництва або реконструкції об`єктів), зокрема, стосовно земельної ділянки АДРЕСА_4 відсутні. За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна №1308795063101 проведена відповідно до вимог діючого законодавства є передчасним. Відповідності до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на момент спірних правовідносин), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладен в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №154/883/19-ц зазначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Із змісту позовної заяви вбачається, що Харківською міською радою заявлено лише вимогу про скасування рішення державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л.І. від 25 липня 2017 року №36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер №1308795063101) за ОСОБА_1 . Земельна ділянка на якій розташовано спірне нерухоме майно знаходиться у постійному користуванні СТ «Електроенергетик» на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківської міської ради від 21 лютого 2018 року №995/18 ОСОБА_1 вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0, 0603 га для ведення садівництва у садівничому товаристві «Електроенергетик» за адресою: АДРЕСА_3 . Колегія суддів вважає, що скасування рішення про державну реєстрацію за таких обставин не буде ефективним способом захисту прав Харківської міської ради. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахування викладених обставин, рішення суду підлягає змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Харківської міської ради, в особі Прядко Людмили Валеріївни задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна С.С. Кругова