Постанова 4803 № 205/4388/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1554/21 Справа № 205/4388/20 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству Дніпровської міської ради «Жилсервіс-5» про визнання права користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, в якому просила суд: визнати за ОСОБА_1 право на користування кімнатою АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_1 наймачем кімнати № НОМЕР_1 , розташованої у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради змінити договір найму кімнати № 905, розташованої у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , змінивши померлого наймача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_1 (а.с.2-6). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року цивільну справу №205/4388/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству Дніпровської міської ради «Жилсервіс-5» про визнання права користування житловим приміщенням - передано до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська для розгляду по підсудності (а.с.46-47). Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.83-85). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Як вбачається з ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року справу передано за підсудністю за місцезнаходженням майна кімнати АДРЕСА_1 . Так, ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Частинами 1, 3 ст.31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради є м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Воскресенська, будинок 16, місцезнаходженням відповідача Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради у справі є м. Дніпро, Центральний район, проспект Богдана Хмельницького, будинок 14, при цьому місцезнаходженням нерухомого майна є АДРЕСА_3 , що за адміністративно-територіальним поділом міста Дніпра відноситься до Новокодацького району, а не Центрального району, як помилково вказано в ухвалі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2020р. Так, предметом позову є визнання права користування кімнатою АДРЕСА_1 та визнання наймачем. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 Цивільного кодексу України). Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Аналіз викладеного вище вказує, що для віднесення до виключної підсудності позовних вимог, такі вимоги повинні мати правовий зв`язок із нерухомістю, що і є предметом позову ОСОБА_1 , який пов`язаний саме з нерухомістю, що і зазначено в ухвалі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2020 року. Таким чином, враховуючи, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська невірно визначено підсудність даної справи за Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, зазначивши, що спірна кімната АДРЕСА_1 перебуває в Центральному районі м. Дніпра та помилково направлено матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська для продовження розгляду. За таких обставин, колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: